Постанова

Іменем України

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 212/10867/19

провадження № 61-17372св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

відповідач - Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2020 року у складі судді Дехти Р. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») звернулося до суду з позовом до Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ «Кривбасзалізрудком» (далі - ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком»), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання необґрунтованим та скасування рішення Первинної профспілкової організації.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 22 липня 2017 року ОСОБА_1 було обрано на посаду заступника голови з питань охорони праці ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком».

ОСОБА_1 , який працював на посаді охоронника 4-го розряду дільниці № 5 ш. «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», робоча зміна якого припадала на 17 квітня 2019 року з 19.00 год. до 07.00 год. 18 квітня 2019 року, був відсутній на робочому місці без поважних причин. Таким чином, він порушив пункт 2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком» та вимоги статті 139 КЗпП України.

Позивач, з метою застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 на підставі статей 139 140 147 148 149 252 КЗпП України, звернувся до відповідача з поданням від 08 травня 2019 року № 53-02/1637 про надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани, за вчинений ним прогул без поважних причин 17 квітня 2019 року з 19.00 год. до 24.00 год.

Листом від 20 травня 2019 року вих. № 53 відповідач повідомив ПАТ «Кривбасзалізрудком» про відмову у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в обґрунтування відмови послався на лист ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 11 квітня 2019 року щодо увільнення ОСОБА_1 від основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ. Вважає, що голова ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» не може підмінювати сам колегіальний орган, який приймає рішення, і лист не є формою такого рішення. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 подавав заяву щодо увільнення його від основної роботи охоронника 4-го розряду на ш. «Гвардійська» на період 17-18 квітня 2019 року зі збереженням на термін увільнення середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

На адвокатський запит від 06 червня 2019 року № 32 про надання витягу з протоколу засідання профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» в частині ОСОБА_1 відповідач надав витяг з протоколу № 7 від 16 травня 2019 року, відповідно до якого рада голів ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» вирішила не надавати згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» з питань охорони праці, який працював охоронником 4-го розряду дільниці «45 ш. «Гвардійська» ОСОБА_1 . У наданні повного тексту протоколу профкому (ради голів) № 7 від 16 травня 2019 року позивачу було відмовлено.

Позивач вважає рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності необґрунтованим та таким, що не містить посилань на порушення адміністрацією норм трудового законодавства України щодо порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. На переконання позивача, відповідно до статті 2-1 КЗпП України діє принцип заборони дискримінації та рівності трудових прав працівників, з огляду на що роботодавець застосовує однаковий підхід до всіх працівників, тому ОСОБА_1 не можуть надаватись преференції; заява ОСОБА_1 про увільнення його від основної роботи надійшла на адресу підприємства лише на 18 квітня 2019 року; як працівнику - охороннику дільниці № 45 ш. «Гвардійська» ОСОБА_1 було надано можливість надати пояснення з приводу порушення ним трудової дисципліни 17 квітня 2019 року; жодної заяви про необхідність увільнення ОСОБА_1 від основної роботи зі збереженням середнього заробітку 17 квітня 2019 року в інтересах колективу та профспілкового навчання особисто від ОСОБА_1 не надходило.

Ураховуючи викладене, ПАТ «Кривбасзалізрудком» просило суд визнати необґрунтованим та скасувати рішення профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 16 травня 2019 року № 7, прийняте за наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності від 08 травня 2019 року № 53-02/1637.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, у задоволенні позову ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що питання щодо порядку прийняття рішень профспілковим комітетом належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності.

Питання обґрунтованості відмови профспілки для притягнення до дисциплінарної відповідальності члена профспілки має правове значення лише при вирішенні спору, в разі його виникнення, про законність чи незаконність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Такого спору між сторонами немає. Під час розгляду справи представник позивача пояснила, що строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності сплив.

При вирішенні спору апеляційний суд зіслався у тому числі на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-163цс14, від 01 липня 2015 року у справі № 6-119цс15, від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15, та у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 265/6850/16-ц (провадження № 61-11367св18).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У листопаді 2020 року ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що всупереч усталеній судовій практиці суди попередніх інстанцій не надали висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення ППО, викладеного у витязі з протоколу від 16 травня 2019 року № 7 ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», чим фактично позбавили ПАТ «Кривбасзалізрудком» можливості ефективного захисту своїх порушених прав.

Оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, зокрема статей 2-1 21 22 31 139-141 КЗпП України, статей 237 238 244 245 ЦК України, статей 2 4 6 10 12 13 76-84 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», витребувано з Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу цивільну справу № 212/10867/19.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до суду не подавали.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 працював у позивача охоронником четвертого розряду дільниці № 5 ш. «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 22 липня 2017 року ОСОБА_1 був обраний на посаду заступника голови профспілки з питань охорони праці (а. с. 92).

Листом Незалежної профспілки гірників України від 02 квітня 2019 року, направленим на адресу голови ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», запрошено ОСОБА_2 , члена ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», та ОСОБА_1 , заступника голови ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», з питань охорони праці, для участі у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України, яка відбудеться 18 квітня 2019 року о 10.00 в м. Києві (а. с. 93).

05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до голови ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» із заявою про вирішення в його інтересах профспілкою питання з ПАТ «Кривбасзалізрудком» як роботодавцем щодо вивільнення його з основної роботи на період 17-18 квітня 2019 року із збереженням на термін увільнення його середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

11 квітня 2019 року головою ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_5. надіслано заступнику голови правління ОСОБА_3. лист № 35 про вивільнення ОСОБА_1 від основної роботи на 17 та 18 квітня 2020 року для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ на підставі пункту 28.4 колективного договору ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» зі збереженням середнього заробітку за основним місцем роботи (а. с. 95).

Листом в.о. заступника голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 16 квітня 2019 року запропоновано ОСОБА_1 надати заяву, підписану ним особисто, щодо його увільнення з основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України зі збереженням середнього заробітку 17 квітня як за один тиждень, а 18 квітня - як за інший (наступний) на підставі абз. 1 пункту 28 колективного договору ПАТ «Кривбасзалізрудком» на 2011-2012 роки (а. с. 96).

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на ім`я заступника голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 заяву про забезпечення його участі у роботі засідання Ради голів НПГУ, яке відбудеться 18 квітня 2019 року у м. Києві (а. с. 94).

На підставі заяви ОСОБА_1 17 квітня 2019 року було видано наказ № 1994 про надання заступнику голови ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» з охорони праці ОСОБА_1., в інтересах колективу та профспілкового навчання, - 18 квітня 2019 року для участі у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України (а. с. 35).

Відповідно до доповідної записки в.о. старшого табельника ОСОБА_4 від 18 квітня 2019 року та директора шахти «Гвардійська» ОСОБА_6 встановлено відсутність ОСОБА_1 на роботі 17 квітня 2019 року з 19.00 год. до 00.00 год. (а. с. 26).

08 травня 2019 року в.о. заступника голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» звернувся на адресу відповідача з поданням № 53-02/1637, яким просив надати згоду на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани за вчинений ним прогул без поважних причин (а. с. 24).

Відповідно до витягу з протоколу засідання профкому від 16 травня 2019 року № 7 було розглянуто вище вказане подання позивача щодо притягнення ОСОБА_1 та одноголосно прийнято рішення, яким не надано згоду позивачу на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» з питань охорони праці ОСОБА_1 , який працює охоронником 4-го розряду дільниці ш. «Гвардійська» (а. с. 38-39).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарг) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19 (провадження № 61-6218св20), від 09 червня 2020 року у справі № 587/217/18 (провадження № 61-45739св18), від 07 лютого 2018 року у справі № 923/970/16.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Оскаржуване позивачем рішення профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 16 травня 2019 року № 7 прийнято за наслідками розгляду подання в.о. заступника голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» про надання згоди на притягнення працівника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 08 травня 2019 року № 53-02/1637.

ОСОБА_1 працював у позивача охоронником четвертого розряду дільниці № 5 ш. Гвардійська ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на час звернення позивача до суду з позовом - охоронник дільниці охорони Управління забезпечення режиму та охорони ПАТ «Кривабасзалізрудком») та відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 22 липня 2017 року був обраний на посаду заступника голови профспілки з питань охорони праці.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За змістом частини другої статті 252 КЗпП України притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

За змістом частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Відповідно до цього суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

За аналогією правило частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» необхідно застосувати й до передбачених частиною другою статті 252 КЗпП України випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів - до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи, що у зазначених нормах права зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства та лексичного значення самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Така правова позиція щодо застосування частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» для врегулювання питання про притягнення працівника - члена виборного органу профспілкових органів - до дисциплінарної відповідальності викладена у постановах Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-163цс14, від 01 липня 2015 року у справі № 6-119цс15,від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 та підтримана Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2018 року у справі № 265/6850/16-ц (провадження № 61-11367св18).

Оцінюючи доводи позовної заяви ПАТ «Кривбасзалізрудком», суди встановили, що 08 травня 2019 року позивач звернувся на адресу відповідача з поданням № 53-02/1637, в якому просив надати згоду на притягнення ОСОБА_1 , охоронника 4-го розряду дільниці № 45 ш. «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани, за вчинений ним прогул без поважних причин 17 квітня 2020 року з 19.00 год. до 24.00 год.

Відповідно до протоколу засідання Профспілкового комітету ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 16 травня 2019 року № 7, на якому були присутні п`ять із семи членів виборного органу, було розглянуто подання позивача та ухвалено рішення, яким не надано згоду позивачу на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» з питань охорони праці ОСОБА_1 .

Указане рішення обґрунтовано тим, що позивач був належним чином повідомлений про запрошення ОСОБА_1 до участі у роботі Ради голів НПГУ, ОСОБА_1 потребує вивільнення від основної роботи на період 17 та 18 квітня 2019 року для участі у профспілковій діяльності. 11 квітня 2019 року позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 35, в якому підтвердив той факт, що ОСОБА_1 потребує вивільнення від роботи саме на 17 квітня та 18 квітня 2019 року, пропонував надати особисту заяву від ОСОБА_1 стосовно його вивільнення від основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ зі збереженням середнього заробітку на 17 квітня 2019 року як за один тиждень, а 18 квітня 209 року - як за інший тиждень.

Відповідачем були дотримані усі вимоги забезпечення правомочності розгляду подання позивача та формування власної позиції за результатами обговорення відповідного питання.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з відсутності підстав для задоволення позову ПАТ «Кривбасзалізрудком», пред`явленого до ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», про визнання необґрунтованим та скасування рішення Первинної профспілкової організації.

Посилання заявника на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19 (провадження № 61-6218св20), від 09 червня 2020 року у справі № 587/217/18 (провадження № 61-45739св18), від 07 лютого 2018 року у справі № 923/970/16, є необґрунтованими, оскільки правовідносини у вказаних справах та у справі, яка є предметом касаційного перегляду, не є подібними.

У вказаних справах первинна профспілкова організація не була залучена до участі у справі як відповідач, а трудові спори стосувались вирішення позовних вимог про скасування догани та про поновлення на роботі.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі надавати оцінку чи переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Д. Д. Луспеник