Історія справи

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 354/575/17

провадження № 61-36889св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, -Ворохтянська селищна рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Іванова А. П., від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., від 23 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Ворохтянська селищна рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про усунення перешкод шляхом позбавлення права користування нежитловими приміщеннями.

Позовна заява Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України»мотивована тим, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1985 року працювала у Державному закладі «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» на посаді лікаря-фтизіатра та певний час була головним лікарем. У період роботи у санаторії ОСОБА_1 незаконно вселилась та зареєструвалась на другому поверсі у кімнатах з експлікаційними номерами: № 39 площею 15, 30 кв. м, № 40 площею 13, 61 кв. м, № 41 площею 13, 53 кв. м, нежитлової будівлі (адміністративного корпусу) АДРЕСА_1, власником якої є держава в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров`я України, яке надано в оперативне управління Державному закладу «Спеціальний (спеціалізований) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України». У спірних нежитлових приміщеннях відповідач практично не проживає, так як одержала від держави трьохкімнатну квартиру, де фактично проживає з матір`ю, а також отримала від міськради земельну ділянку під будівництво житлового будинку у смт . Ворохта, тобто повністю забезпечена житлом. Разом з тим, добровільно звільнити нежитлові приміщення санаторію, забрати свої особисті речі та передати ключі від вхідних дверей відмовляється, на усні та письмові претензії адміністрації санаторію не реагує, вважає зайняті приміщення житловим фондом, які мають їй належати.За правовстановлюючими документами санаторію будівля АДРЕСА_1 є нежитловою будівлею (адміністративним корпусом) і не належить до житлового фонду. Приміщення адміністративного корпусу санаторію не призначені та не придатні для постійного проживання.Виданий селищною радою ордер від 19 березня 2001 року про виділення квартири АДРЕСА_2 не має юридичного значення, оскільки такої квартири не існує, будівля є нежитловим приміщенням. Надання ОСОБА_1 приміщень Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» здійснено з перевищенням компетенції, так як профком та адміністрація санаторію не вправі розпоряджатися ввіреним майном.Будинок санаторію не відноситься до житлового фонду, не ділиться на квартири, термін дії ордеру закінчився і ОСОБА_1 належним чином не вселилась та не уклала договору найму жилого приміщення, а тому спірні відносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Посилаючись на зазначені обставини, Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України»просив суд усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування кімнатами за експлікаційними номерами: № 39 площею 15, 30 кв. м, № 40 площею 13, 61 кв. м , № 41 площею 13, 53 кв. м нежитлової будівлі (адміністративного корпусу) АДРЕСА_1 та зобов`язати її звільнити вказані приміщення

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року Державному закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 поселилась у спірній квартирі у встановленому законом порядку на підставі ордеру, який з моменту отримання і по теперішній час не оспорювався у встановленому законом порядку.ОСОБА_1 проживає у спірних кімнатах з березня 2001 року, користується ними, оплачує комунальні послуги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України», враховуючи час проживання відповідача у спірному приміщенні та вселення на підставі ордеру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У травні 2018 року Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Висновок місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог санаторію є необґрунтованим. Приміщення адміністративного корпусу санаторію не придатні для проживання у відповідності до чинного законодавства і ніколи не відносилися до житлового фонду.Ворохтянська селищна рада не мала права виносити рішення від 23 лютого 2001 року та видавати ордер від 19 березня 2001 року. Рішення профкому санаторію та селищної ради винесені з перевищенням компетенції, є нікчемними, і окремого визнання їх недійсними не вимагається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

10 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Ворохтянська селищна рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про усунення перешкод шляхом позбавлення права користування нежитловими приміщеннями, за касаційною скаргою Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 рокупризначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 липня 2008 року (а.с. 4), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 5) та технічного паспорту на нежитлове приміщення (а.с. 6-10) нежитлова будівля (адміністративний корпус) по АДРЕСА_1 , Яремчанської міської ради належить на праві власності державі в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, яке надано в оперативне управління Державному закладу «Спеціальний (спеціалізований) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України».

Згідно довідки виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №07-06/156 від 17 квітня 2018 року щодо обліково-адресних даних у нежитловому (адміністративному) будинку (будівлі), належному Державному закладу «Спеціальний (спеціалізований) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» по АДРЕСА_1, який складається з двох поверхів, на першому поверсі розміщені адміністративні приміщення, а на другому поверсі знаходяться житлові приміщення: п`ять квартир, які є відомчим житлом Міністерства охорони здоров`я України і у яких зареєстровані та проживають квартирокористувачі, зокрема,

ОСОБА_1.ОСОБА_1. з 1986 року по час розгляду справи в судах попередніх інстанцій працювала у Державному закладі «Спеціальний (спеціалізований) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України», зокрема, на посадах лікаря-фтизіатра, заввідділу, головного лікаря та знову - лікаря-фтизіатра, про що свідчить довідка № 732 від 14 листопада 2017 року (а.с. 35).

Згідно протоколу засідання профспілкового комітету санаторію «Гірське повітря» від 23 лютого 2001 року та витягу з протоколу профспілковий комітет вирішив просити адміністрацію виділити ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 30-32, 71).

Рішенням виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 19 від 15 березня 2001 року вирішено затвердити виписку з протоколу спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету санаторію «Гірське повітря» про надання квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (а.с. 70).

На підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 19 березня 2001 року отримала ордер № 1 на право зайняття квартири АДРЕСА_2 (а.с. 28).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 07-06/473 від 26 жовтня 2017 року, копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають у будинку АДРЕСА_1 , копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 остання з 28 березня 2001 року по даний час зареєстрована за вказаною адресою (а.с. 18, 33-34).

За результатами огляду у судовому засіданні апеляційного суду інвентарної справи № 5-352 за 1956 рік встановлено, що кімнати № 39 площею 15 , 30 кв. м, № 40 площею 13, 61 кв. м, № 41 площею 13, 53 кв. м є жилими.

Також встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 78 від 11 жовтня 2011 року «Про затвердження списку громадян для надання квартир», рішення виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 9 від 08 лютого 2012 року «Про видачу ордерів», довідки виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 02-18/19 від 07 грудня 2017 року ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ) зареєстрована та одна проживає у квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 36-39, 53).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно положень статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини четвертої статті 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 58, 59 ЖК УРСР передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Згідно частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У частині третій статті 13 Конституції України, частинах третій, п`ятій статті 319 ЦК України визначено що, власність зобов`язує і не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Самоуправне заняття приміщень у будинку власника є порушенням права власності.

За загальним правилом власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є пропорційним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Встановивши, що ОСОБА_1 з 2001 року на законних підставах проживає у спірному приміщенні, підстави виникнення права на проживання (рішення органу місцевого самоврядування, ордер) позивачем у судовому порядку не оспорені, відповідач продовжує перебувати із позивачем у трудових правовідносинах, іншим житлом відповідач не забезпечена, а позивачем не доведено факт створення йому перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для втручання у право ОСОБА_1 на житло та задоволення заявлених Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» позовних вимог про захист права власності.

Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» МОЗ України» залишити без задоволення.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта