Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.12.2019 року у справі №725/5441/19

Постанова

Іменем України

16 червня 2020 року

м. Київ

справа № 725/5441/19

провадження № 61-21444св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Чернівецьке комунальне бюро технічної інвентаризації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2019 року у складі судді Федіної А. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького комунального бюро технічної інвентаризації (далі - ЧКБТІ) про захист прав споживачів.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 володіє житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 190 кв. м. У листопаді 2010 року позивач звернулась до реєстратора ЧКБТІ із заявою, в якій просила провести обстеження вказаного домоволодіння та виготовити технічний паспорт з метою подальшого отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно. У грудні 2012 року техніком ВТВ № 2 ЧКБТІ ОСОБА_3 було здійснено обстеження зазначеної земельної ділянки, розташованих на ній будівель та споруд. 04 січня 2011 року техніком виготовлено технічний паспорт домоволодіння по АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що при виготовленні технічного паспорту на схематичному плані від 04 січня 2011 року допущено недоліки та внесено неправдиві відомості. На всі її звернення з проханням внести виправлення до вказаного документу, відповідач відповідає відмовою.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила:

- зобов`язати відповідача у технічному паспорті від 04 січня 2011 року на схематичному плані від 04 січня 2011 року домоволодіння АДРЕСА_1 усунути істотні недоліки, зокрема зазначити на схематичному плані суміжну межу зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 по всій довжині земельної ділянки відповідно до формули 13,2х14,4 згідно Експлікації земельних площ присадибних ділянок (по угіддям) кварталу № НОМЕР_1 , журналу наружних обмірів по формулі 13,2х14,4, заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою будинку АДРЕСА_3 площею 190 кв. м;

- зобов`язати відповідача у технічному паспорті від 04 січня 2011 року у таблиці схематичного плану від 04 січня 2011 року домоволодіння АДРЕСА_1 вказати площу земельної ділянки 190 кв. м відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 14 серпня 1953 року № 744, яким за вказаним домоволодінням закріплено у постійне користування земельну ділянку площею 190 кв. м;

- зобов`язати відповідача видати виправлений від істотних недоліків технічний паспорт від 04 січня 2011 року домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- вирішити питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої виконавцем робіт ЧКБТІ протягом дев`яти років.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_2 , до ЧКБТІ про захист прав споживачів повернуто.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява подана та підписана представником, який не має статусу адвоката, а тому її слід повернути на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, а апеляційний суд не звернув уваги на вказане порушення, оскільки поданий представником позов стосується захисту прав споживача, справа є малозначною, тому представляти її інтереси може особа, яка не має статусу адвоката, на підставі довіреності. Крім того, апеляційний суд не повідомив про розгляд справи представника заявника - ОСОБА_2 .

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 725/5441/19 та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 червня 2020 року вказана справа передана на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у вересні 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЧКБТІ про захист прав споживачів, в якому просив:

- зобов`язати відповідача у технічному паспорті від 04 січня 2011 року на схематичному плані від 04 січня 2011 року домоволодіння АДРЕСА_1 усунути істотні недоліки, зокрема зазначити на схематичному плані суміжну межу зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 по всій довжині земельної ділянки відповідно до формули 13,2х14,4 згідно Експлікації земельних площ присадибних ділянок (по угіддям) кварталу № НОМЕР_1 , журналу наружних обмірів по формулі 13,2х14,4, заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою будинку АДРЕСА_3 площею 190 кв. м;

- зобов`язати відповідача у технічному паспорті від 04 січня 2011 року у таблиці схематичного плану від 04 січня 2011 року домоволодіння АДРЕСА_1 вказати площу земельної ділянки 190 кв. м відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 14 серпня 1953 року № 744, яким за вказаним домоволодінням закріплено у постійне користування земельну ділянку площею 190 кв. м;

- зобов`язати відповідача видати виправлений від істотних недоліків технічний паспорт від 04 січня 2011 року домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- вирішити питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої виконавцем робіт ЧКБТІ протягом дев`яти років.

Вказана позовна заява була подана до суду першої інстанції та підписана ОСОБА_2 як представником позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12 вересня 2019 року № 2126.

До позовної заяви не було додано документів, які підтверджують повноваження представника позивача як адвоката відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За даними Єдиного реєстру адвокатів України відомості про те, що ОСОБА_2 має статус адвоката відсутні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Згідно з частиною другою, третьою, четвертою статті 131-2 Конституції України засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до підпункту 18 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

Отже, з 1 січня 2019 рокупредставництво у судах першої інстанції має здійснюватися адвокатами.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною другою статті 15 ЦПК України передбачено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Відповідно до частин першої і другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, у цивільному процесуальному законі передбачені випадки, в яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Так, відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

У справі, що переглядається, предметом позовує три немайнові вимоги - про зобов`язання відповідача усунути недоліки у технічному паспорті, зобов`язання відповідача вказати площу земельної ділянки відповідно до рішення ради, зобов`язання відповідача видати виправлений від недоліків технічний паспорт та одна майнова вимога - про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Справа малозначною судами не визнавалась, в силу закону вона такою не є.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про те, що дана справа є малозначною.

Також необхідно зазначити, що спір у даній справі виник не з трудових правовідносин.

Отже, з огляду на положення статті 60 ЦПК України, представляти інтереси позивача у даній справі може виключно адвокат.

Установлено, що до позовної заяви ОСОБА_1 , поданої та підписаної представником ОСОБА_2 , не додано документів, які підтверджують його повноваження як адвоката відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості про те, що ОСОБА_2 має статус адвоката відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, установивши, що позовну заяву подано представником, який не має статусу адвоката, дійшов обґрунтованого висновку про повернення її позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння заявником вимог законодавства та власного тлумачення норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна протии України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев