Історія справи

Постанова

Іменем України

16 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 2н-208/10

провадження № 61-1734св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року в складі судді Івасюти Л. В. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року в складі суддів: Русинчука М. М., Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.

Заява мотивована тим, що судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2010 року № 2н-208/10 стягнуто із нього на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 660,11 грн та судові витрати.

Поштою судовий наказ він не отримував, про існування судового наказу дізнався 24 липня 2017 року з матеріалів виконавчого провадження у Другому відділі державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції, від якого повідомлень він не отримував.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу про стягнення з нього на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за договором кредиту в сумі 32 660,11 грн та скасувати судовий наказ.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові ухвали скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовані положення частини першої статті 105 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що 10 лютого 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано судовий наказ № 2н-208/10 про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 600,11 грн, 163,30 грн судових витрат та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Копія судового наказу направлена боржнику для відома 25 лютого 2010 року.

31 липня 2017 року боржник ОСОБА_4 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що поштою його не отримував, оскільки на момент видачі судом судового наказу проживав на АДРЕСА_1 в орендованій квартирі, а не у квартирі за адресою, зазначеною банком у заяві про видачу судового наказу - АДРЕСА_2. Указував на те, що про існування судового наказу дізнався 24 липня 2017 року від Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції, що підтверджує його заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 19613761 від 24 липня 2017 року.

Із витребуваних із Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції матеріалів виконавчого провадження № 19613761 судом установлено, що боржник ОСОБА_4 12 липня 2010 року звертався до виконавчої служби із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження і, як він зазначав у заяві, надання можливості зробити копію судового наказу № 2н-208 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 травня 2010 року (а. с.65-67). Зазначення ОСОБА_4 у вказаній заяві реквізитів судового наказу і постанови про відкриття провадження свідчить про те, що йому ще 12 липня 2010 року було достовірно відомо про зміст судового наказу, а також про відкриття виконавчого провадження на підставі цього судового наказу згідно з постановою державного виконавця від 31 травня 2010 року.

Отже, саме з цього часу для боржника розпочався строк для подання заяви про скасування судового наказу, проте лише 31 липня 2017 року, тобто через сім років, він із пропуском встановленого законом строку звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до частини другої статті 105-1 ЦПК України 2004 року заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав дляпоновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.

Оскільки боржник ОСОБА_4 пропустив встановлений частиною першою статті 105 ЦПК України десятиденний строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, суд дійшов правильного висновку про залишення його заяви без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В.С. Висоцька

С.П. Штелик