Історія справи

Постанова

Іменем України

15 квітня2020 року

м. Київ

справа № 302/991/19

провадження № 61-1128св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Міжгірська селищна рада Закарпатської області,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року в складі судді Цімботи В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку площею 0, 14 га для ведення особистого господарства в урочищі «Лаз» в смт Міжгір`я Закарпатської області.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт на користь свого сина ОСОБА_3 , однак він у встановлений законом строк спадщину не прийняв, з заявою про визначення йому додаткового строку для її прийняття не звертався. Свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька не видавалося.

Вказувала, що на день смерті ОСОБА_2 проживав у будинку АДРЕСА_1 . В цьому ж будинку проживали вона разом зі своїми дітьми та її матір ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Тому вона, як єдина спадкоємиця за законом першої черги після смерті батька, яка постійно проживала з ним на час відкриття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

З метою оформлення своїх спадкових прав, вона звернулася до нотаріальної контори, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки існують розбіжності в написанні по батькові в свідоцтві про народження, паспорті громадянина України, де по батькові вона зазначена « ОСОБА_1 », а в особистих документах батька його ім`я вказано як « ОСОБА_1 ».

Посилаючись на наведене, просила встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її батьком.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, відмовлено в відкритті провадження у справі.

Відмовляючи в відкритті провадження у справі,суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вбачається спір про спадкове майно та порушення прав інших осіб, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_8 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для звернення з цією заявою в порядку окремого провадження є розбіжності в її особистих документах та документах померлого батька.

Обґрунтовуючи ухвалу про відмову в відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що в даному випадку наявний спір про право та порушуються права ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , проте не конкретизував хто вони такі і які саме їхні права порушується. Водночас вказує, що ОСОБА_4 є її матір`ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 - її батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

13 лютого 2020 року справа № 302/991/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 є її батьком, однак через розбіжності в їх особистих документах вона позбавлена можливості прийняти та оформити спадщину, що відкрилась після його смерті. При цьому зазначала, що вона є єдиною спадкоємицею за законом першої черги після смерті батька, яка прийняла спадщину.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Постановляючи ухвалу про відмову в відкритті провадження у справі, суд першої інстанції викладеного не врахував, не з`ясував обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановив коло спадкоємців померлого ОСОБА_2 та не перевіривчи впливатиме на їх права та обов`язки рішення суду про встановлення факту родинних відносин, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність спору про спадкове майно. При цьому в ухвалі суду першої інстанції не наведено жодних мотивів, на підставі яких суд дійшов висновку про порушення прав спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка померла в грудні 2016 року .

Перевіряючи в апеляційному порядку законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду, апеляційний суд на вищевикладене уваги не звернув, судове рішення не скасував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Згідно частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За викладених обставин ухвала суду першої інстанції про відмову в відкритті провадження у справі та оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатись законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд суду першої інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції немає.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 рокускасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов