Постанова

Іменем України

14 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 487/2120/16

провадження № 61-29142св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя - доповідач)

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача: адвокат ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3,

відповідач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім»,

представники відповідача: Садовий Олександр Валентинович, Данилова Катерина Юріївна, Фуртатов Костянтин Миколайович,

третя особа - ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах дитини ОСОБА_8,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва в складі судді Павлової Ж. П. від 02 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області в складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М. від 26 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» (далі - ОСББ «Наш дім») про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 листопада 2007 року він є власником квартири АДРЕСА_1 Балансоутримувачем будинку є ОСББ «Наш дім», членом якого він є. 16 березня 2016 року внаслідок засмічення каналізаційного стояка відбулось залиття його квартири, у результаті чого було повністю залито кухню квартири, що призвело до псування покриття підлоги, стін та меблів. На підтвердження залиття квартири, що йому належить на праві власності було складено акт від 18 березня 2016 року за підписами сусідів, оскільки голова ОСББ «Наш дім» відмовилась від обстеження квартири. Посилаючись на викладене, а також на те, що в результаті залиття квартири йому спричинено майнову шкоду в розмірі 28 440 грн 40 коп., позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму, а також у рахунок відшкодування моральної шкоди 8 000 грн та витрати на правову допомогу.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСББ «Наш дім» на користь ОСОБА_1 36 786 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 3 600 грн витрат на проведення експертизи. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСББ «Наш дім» є відповідальним за належне утримання каналізаційних труб, і зобов'язаний своєчасно проводити ремонтні роботи з метою запобігання руйнування будинку та спричинення майнової шкоди мешканцям будинку, а тому має обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСББ «Наш дім» задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та розподілу судових витрат на користь ОСОБА_1 змінено. Стягнуто з ОСББ «Наш дім» на користь ОСОБА_1 12 262 грн майнової шкоди та 1 200 грн судових витрат. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, змінюючи рішення місцевого суду та зменшуючи розмір майнового відшкодування, виходив із того, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини вищевказаної квартири, відтак має право на відшкодування лише на 1/3 частку майнової шкоди, завданої залиттям квартири, що становить 12 262 грн. У решті вимог апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано те, що об'єкт права власності не завжди може бути подільним, а отже, оскільки спірна квартира не розподілена в натурі між співвласниками, а отже будь-хто із співвласників міг би пред'явити вимогу до відповідача в повному обсязі. Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено завдання йому моральної шкоди залиттям квартири.

У жовтні 2017 року ОСББ «Наш дім» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСББ «Наш дім є неналежним відповідачем у справі, оскільки не надає позивачеві послуг, порушення (або ненадання) яких призвело б до шкоди, про відшкодування якої заявлено у позовних вимогах.

У грудні 2017 року ОСББ «Наш дім» на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подало заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у яких заявник просить касаційну скаргу відхилити, оскільки зобов'язання особи відшкодувати шкоду потерпілому не є неподільним, оскільки може відшкодовуватися як одним заподіювачем шкоди, так і кількома.

У лютому 2018 року на адресу суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ «Наш дім», у яких заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо порушення судами норм матеріального чи процесуального права, ґрунтується лише на суб'єктивній оцінці доказів по справі.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Указана справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСББ «Наш дім» залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди установили, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, від 12 листопада 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_1 по 1/3 частині кожен.

16-17 березня 2016 року унаслідок засмічення каналізаційного стояка, який проходить через квартиру позивача, через раковину, встановлену на кухні, відбулось залиття квартири, що належить позивачу, стічними водами, у результаті якого було повністю залито кухню квартири позивача, частину інших приміщень, що призвело до псування покриття підлоги, стін та меблів.

Підтвердженням того, що дійсно в період з 16 березня 2016 року по 17 березня 2016 року трапилась аварія у внутрішньо будинковій системі централізованого водовідведення в будинку АДРЕСА_1, а саме - засмічення каналізаційного стояку, який проходить, в тому числі через квартиру № 51, що призвело до залиття кухні у квартирі № 66, яка розташована одним поверхом вище і над квартирою позивача, складено акт від 17 березня 2016 року, у тому числі за участю голови ОСББ «Наш дім» ОСОБА_10

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13 лютого 2017 року встановлено, що в окремих приміщеннях квартири АДРЕСА_1, а саме частково в коридорі № 1, площею 12,4 кв.м., житловій кімнаті № 7, площею 16,70 кв.м., та на веранді, площею 10,10 кв.м. спостерігаються дефекти, які утворились на поверхні ламінаторного покриття підлоги внаслідок залиття фекальними водами із засміченого каналізаційного стояка, а саме: в коридорі № 1 частково на площі 8,1 кв.м., на веранді № 6 по всій площі покриття, в житловій кімнаті № 7 по всій площі покриття відбулась деформація у вигляді здуття та щілин між плитами ламінату, а на кухні № 8 на вбудованих дерев'яних меблях спостерігається здуття та розшарування покриття стільниці та нижніх полиць кухонних меблів. Вартість ремонтно-будівельних робіт і матеріалів в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 з наявністю дефектів, які утворились в результаті заливу з засміченого каналізаційного стояка складає 36 786 грн.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилаючись на те, що відповідачем не забезпечено належний технічний стан та обслуговування внутрішньо будинкових мереж водовідведення, наслідком чого стало залиття його квартири та псування майна, просив суд стягнути з відповідача на його користь оцінену майнову шкоду та відшкодувати моральну шкоду.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Оскільки майну співвласників квартири була заподіяна шкода її залиттям, позивач як один із співвласників мав всі підстави для вимоги про стягнення заподіяної шкоди на його користь, правовідносини між ним та іншими співвласниками, які позов не пред'явили, вирішуються ними відповідно до зазначених вимог закону.

За таких обставин з висновком апеляційного суду про відшкодування шкоди пропорційно частці позивача у спільній частковій власності погодитись неможливо.

Задовольняючи позов в частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України у редакції 2004 року дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що майнова шкода була завдана внаслідок засмічення каналізаційного стояка, забезпечення належного нагляду за яким належить до обов'язку ОСББ «Наш дім». Визначаючи розмір збитків, спричинених позивачу, суд вірно виходив з висновку будівельно-технічного дослідження, яким вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття цієї квартири становить 36 786 грн та вартість проведення експертизи.

Доводи касаційної скарги про недоведеність факту залиття є безпідставними, оскільки факт залиття належної позивачу квартири зафіксовано в акті про залиття від 17 березня 2016 року, який підписано мешканцями будинку, тому суди правильно оцінили вказаний акт як допустимий доказ залиття квартири.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття належної йому квартири, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, а відповідач не довів свою невинуватість у заподіянні такої шкоди позивачу.

При цьому відповідач не надав доказів, які б спростовували наявність його вини у залитті квартири позивача.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, спричинення йому відповідачем моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на наступне.

Так, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що в результаті винних дій відповідача, позивачу було завдано моральної шкоди.

Частиною першою статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

За таких обставин касаційний суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволені позову про відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позову, та визначити розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000 грн, з урахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року було зупинено виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання рішення місцевого суду в не скасованій частині підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 411, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року в частині позову ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про відшкодування моральної шкоди скасувати та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 8 000 грн.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року в частині позову ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про відшкодування майнової шкоди скасувати, та в цій частині залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року.

Поновити виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про відшкодування майнової шкоди.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції судові рішення в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило