Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.02.2019 року у справі №318/1421/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 318/1421/17

провадження № 61-1870 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи - Кам'янсько-Дніпровська міська рада Запорізької області, приватний нотаріус Кам'янсько-Дніпровського нотаріального округу Запорізької області Хаяркін Віктор Вікторович,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та адвоката Петрової Світлани Миколаївни, яка діє в її інтересах, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року в складі судді Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 і просила визнати недійсним заповіт від 06 листопада 2013 року, складений ОСОБА_3.

Позивач указувала, що на момент складення заповіту спадкодавець абсолютно не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

У суді першої інстанції позивач заявила клопотання про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи, вважаючи неналежним доказом висновок первинної судово-психіатричної експертизи від 11 червня 2018 року, проведеної на підставі ухвали суду першої інстанції.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року клопотання про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив із того, що висновок судово-психіатричної експертизи від 11 червня 2018 року є повним і обґрунтованим, а тому правові підстави для задоволення клопотання відсутні.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року про відмову в призначенні додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи повернуто до Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області для вирішення питання судом першої інстанції про повернення апеляційної скарги, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заявнику.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про відмову в призначенні додаткової судової експертизи окремому оскарженню від рішення суду не підлягає, а заперечення на відповідну ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду, а тому відповідно до перехідних положень ЦПК України ця апеляційна скарга підлягає поверненню до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13 січня 2019 року ОСОБА_1 і адвокат Петрова С. М. подали до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Указує, що висновок первинної експертизи від 11 червня 2018 року є необґрунтованим, її результати неповні та не можуть уважатися належним і допустимим доказом при вирішенні спору по суті.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2018 року в даній справі призначена посмертна судово-психіатрична експертиза.

18 вересня 2018 року до суду першої інстанції надійшов висновок судово-психіатричного експерта від 11 червня 2018 року № 277, згідно з яким на момент складення заповіту ОСОБА_3 ознак психічного розладу в зв'язку з захворюванням не виявляв, у повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. За відсутності в матеріалах справи будь-яких відомостей (показань свідків, меддокументації, інших обстежень), які містять описання індивідуально-психологічних відмінностей, психічного стану, поведінки та яких-небудь відомостей про наявність психологічної або психічної патології, відповісти на друге питання експертизи не є можливим.

14 листопада 2018 року в судовому засіданні суду першої інстанції позивач заявила клопотання про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи в зв'язку з неповнотою та необґрунтованістю висновку експерта від 11 червня 2018 року.

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року клопотання про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи залишено без задоволення.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

14 грудня 2018 року позивач подала в суд першої інстанції апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відмову в призначенні додаткової експертизи та апеляційну скаргу на рішення в даній справі по суті.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53,55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини 2 статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому частини 2 статті 359 ЦПК України.

У статті 353 ЦПК України не передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в призначенні додаткової експертизи.

Згідно з частиною 2 статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Тлумачення положень указаної норми дає підстави для висновку, що ухвали суду, відсутні в частині 1 статті 353 ЦПК України, не підлягають оскарженню в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору, а заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення і підлягають одночасному розгляду з нею.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

ОСОБА_1 разом із апеляційною скаргою на рішення суду подала апеляційну скаргу на ухвалу про відмову у призначенні додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи, оформлену окремим процесуальним документом.

За таких обставин, коли апеляційна скарга на ухвалу, що не входить до переліку визначених частиною 1 статті 353 ЦПК України ухвал, подана після ухвалення рішення суду разом із апеляцйною скаргою на це рішення, хоча і оформлена окремим процесуальним документом, а не запереченнями, включеними до апеляційної скарги на рішення суду, - у апеляційного суду були відсутні передбачені статтею 353 ЦПК України підстави для висновку, що ухвала про відмову у призначенні додаткової експертизи не підлягає апеляційному оскарженню, а апеляційна скарга на цю ухвалу підлягає поверненню, а тому оскаржена ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу позивача на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року залишено без задоволення, а вказане рішення - без змін.

Заперечення позивача на ухвалу суду про відмову у призначенні додаткової експертизи були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції по суті, а тому відсутні підстави для направлення справи до апеляцйного суду для продовження розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову в проведенні додаткової експертизи.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та адвоката Петрової Світлани Миколаївни, яка діє в її інтересах, задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року скасувати.

Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук