Історія справи

Ухвала ВП ВС від 06.05.2021 року у справі №204/8598/20
Ухвала КЦС ВП від 10.03.2021 року у справі №204/8598/20

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 204/8598/20

провадження № 61-2234св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Дніпропетровський окружний адміністративний суд,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року у складі судді Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що в результаті неправомірних дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/7440/19 йому завдано моральну шкоду. Тому, позивач просив суд відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від

21 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у зазначеній справі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпосередньо пов'язані з процесуальними діями суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та суддів Третього апеляційного адміністративного суду під час відправлення ними правосуддя у справі № 160/7440/19 за позовною заявою ОСОБА_1, якими на думку позивача, йому завдано моральної шкоди.

Оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Тобто, оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді). Таким чином, позивач відповідно до правил, передбачених відповідним розділом цивільного процесуального кодексу (або кодексу адміністративного судочинства), має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції (або апеляційної) у випадку, якщо суд вирішив питання про його права та обов'язки, та він не згоден з таким рішенням суду.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу,

у якій просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний матеріальний стан та пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року відмовлено у звільненні позивача від сплати судового збору, його апеляційну скаргу залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - надання документу про сплату судового збору та копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Апеляційний суд зазначив, що пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" стосується виключно подання позовної заяви та не враховується при поданні позивачем апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 також не надав суду доказів, які свідчили б, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Таким доказом може бути, зокрема, довідка з органу Державної фіскальної служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік.

08 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій він повторно просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не сплатив судовий збір.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У лютому ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року,

а справу повернути на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі статей 3, 8, 22, 24, 55 Конституції України, пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" у цій справі судовий збір не сплачується.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін. Крім того, відповідач зазначає, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року постановлена з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив Дніпропетровського окружного адміністративного суду. У відповіді на відзив позивач просить задовольнити його касаційну скаргу у повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 02 березня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відшкодування за рахунок держави моральної шкоди.

У пункті 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що судовий збір не справляється з позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тлумачення пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) свідчить, що у справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або судупозивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого

2019 року у справа № 454/577/17 (провадження № 61-31587св18), від 20 березня 2019 року у справі № 454/1923/17 (провадження № 61-24924св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 342/1225/18 (провадження № 61-15914св19).

Таким чином, наведений в ухвалі суду апеляційної інстанції висновок про те, що пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" стосується виключно подання позовної заяви та не враховується при поданні позивачем апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції є помилковим.

Апеляційний суд безпідставно поклав на ОСОБА_1 обов'язок зі сплати судового збору, в той час як він звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону на всіх стадіях цивільного процесу, включаючи і апеляційний розгляд, та передчасно визнав його апеляційну скаргу неподаною і повернув її.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року скасувати.

Передати справу № 204/8598/20 до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. М. Русинчук Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М.

Ю. Тітов