Історія справи

Постанова

Іменем України

14 березня 2019 року

м. Київ

справа № 219/13073/17

провадження № 61-42293 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Машинобудівний завод «ВІСТЕК»,

представник відповідача - Гац Лілія Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області

від 02 травня 2018 року у складі судді Медінцевої Н. М. та постанову апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року у складі суддів Азевича В. Б., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом доприватне акціонерне товариство «Машинобудівний завод «ВІСТЕК» (далі - ПрАТ «МЗ «ВІСТЕК»), вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив: визнати незаконним і скасувати (в частині виведення працівників з штатного розкладу) наказ ПрАТ «ВІСТЕК» № 187

від 22 серпня 2017 року а саме: скасувати додаток «Список посад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» згідно організаційної структури, яка діяла до 22 серпня 2017 року» до наказу ПрАТ «ВІСТЕК» № 187 від 22 серпня 2017 року; внести посади керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК», які вказані в додатку «Список посад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» згідно організаційної структури, яка діяла до 22 серпня 2017 року» до наказу ПрАТ «ВІСТЕК» № 187 від 22 серпня 2017 року до додатку «Штатний розклад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» з 22 серпня 2017 року» до наказу

ПрАТ «ВІСТЕК» № 187 від 22 серпня 2017 року; визнати незаконними і такими, що підлягають скасуванню накази ПрАТ «ВІСТЕК» № 207

від 05 вересня 2017 року, № 209 від 08 вересня 2017 року.

Позов мотивовано тим, що на підставі наказу від 10 травня 2017 року позивач працював у ПрАТ «ВІСТЕК» на посаді юрисконсульта апарату при керівництві з окладом згідно штатного розпису з встановленням режиму неповного робочого часу, а наказом № 38 від 01 липня 2017 року - переведений юрисконсультом юридичного відділу з окладом згідно штатного розпису з встановленням режиму неповного робочого часу.

22 серпня 2017 року генеральним директором ПрАТ «ВІСТЕК» видано наказ № 187 «Про затвердження організаційної структури», яким затверджена і введена в дію з 22 серпня 2017 року нова організаційна структура підприємства (додаток № 1 до наказу), та скасована організаційна структура підприємства, що діяла до 22 серпня 2017 року, затверджено і введено в дію штатний розпис інженерно-технічних працівників, основних і допоміжних робітників (додаток № 2 до наказу).

Додаток № 2 до наказу складається з наступних документів: «Штатний розклад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» з 22 серпня 2017 року» (вказано: «разом з заводу 130 штатних одиниць»), «Список посад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» згідно організаційної структури, яка діяла до 22 серпня 2017 року».

23 серпня 2017 року вказаний наказ (датований 22 серпня 2017 року), підписаний генеральним директором Дадашовим О. С., надано для погодження в юридичний відділ підприємства.

З причини невідповідності наказу законодавству України, співробітники юридичного відділу ПрАТ «ВІСТЕК», відмовились його погоджувати, вказавши на наказі про його незаконність з подальшим наданням 28 серпня 2017 року аргументованої особливої думки.

Позивач вважає, що законодавством України не передбачено прийом (переведення) у позаштатних працівників осіб, що займали посади згідно затвердженого штатного розпису підприємства та які вказані в наказі ПрАТ «ВІСТЕК» від 22 серпня 2017 року № 187.

Вищевказаним наказом порушені положення статей 32, 42, 103 КЗпП України, а саме: порушений порядок зміни істотних умов організації виробництва і праці працівників, зокрема щодо попередження працівника про зміну істотних умов організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці. Фактично працівники, зазначені в «Списку посад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» згідно організаційної структури, яка діяла до 22 серпня 2017 року», були виведені зі штатного розпису (штату) підприємства (переведені у «позаштатних працівників») без їх згоди, яку роботодавець повинен був отримати за два місяці; незастосування до «позаштатних працівників» статті 42 КЗпП України при подальшому скороченні штату, що призвело до грубого порушення їх трудових прав (дискримінації).

У період з 22 серпня по 05 вересня 2017 року наказами генерального директора ПрАТ «ВІСТЕК» були заповнені вакантні посади, передбачені наказом від 22 серпня 2017 року № 187 «Про затвердження організаційної структури» (додаток № 2 до наказу «Штатний розклад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» з 22 серпня 2017 року»), а саме: посади технічного директора, директора із закупівель і логістики, директора з маркетингу та збуту, радника директора з правового забезпечення, начальника ділянки забезпечення залізничних перевезень.

Видання вказаних наказів призвело до порушення статті 42 КЗпП України, а саме порушені права позивача, як юрисконсульта (з грудня 2002 року по травень 2017 року начальник юридичного відділу) в частині переважного права залишення на роботі на посаді радника директора з правового забезпечення (більш висока кваліфікація, додаткова перевага - працівники з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві).

05 вересня 2017 року за розпорядженням генерального директора видано наказ № 207 «Про внесення змін до штатного розпису», яким з штатного розпису виключається «Список посад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» згідно організаційної структури, яка діяла до 22 серпня 2017 року, що складається з дванадцяти посад, а 08 вересня 2017 року - наказ № 209 «Про попередження працівників підприємства про майбутнє звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності працівників

ПрАТ «ВІСТЕК», який передбачає перелік осіб та посад, що підлягають скороченню, і заходи, спрямовані на їх скорочення.

Виданими у подальшому наказами генерального директора

ПрАТ «ВІСТЕК» були скорочені певні працівники, у тому числі і позивач.

Так, згідно наказу № 115 від 08 листопада 2017 року, з 10 листопада 2017 року позивача звільнено у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України».

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що дії відповідача відповідають вимогам закону, посилання позивача на порушення його прав та інтересів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, вимоги позовної заяви є необґрунтованими, оскільки ПрАТ «Вістек» самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тобто, ніхто з працівників ПрАТ «Вістек», зокрема, позивач, не може втручатися в господарську діяльність підприємства.

У ПрАТ «Вістек» здійснено зміни в організації виробництва і праці, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП Україниє підставою для розірвання трудового договору. При цьому, позивач був повідомлений про наступне вивільнення за два місяці, що відповідає вимогам статті 49-2 КЗпП України.

У касаційній скарзі, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені ними рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано обставин наявності у позивача переважного права, відповідно до частини першої, частини другої статті 42 КЗпП України, на зайняття посади радника директора з правового забезпечення.

Судами не враховано, що діями відповідача порушено вимоги частини третьої статті 32 КЗпП України, а саме, працівникам підприємства в порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством України, без попереднього повідомлення, були змінені істотні умови праці. Шляхом виключення посад зі штатного розпису та включення посад у додаток № 2 «Список посад керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» згідно організаційної структури, яка діяла до 22 серпня 2017 року. Наказом ПрАТ «ВІСТЕК» № 187 від 22 серпня

2017 року «Про затвердження організаційної структури», відносно них фактично були змінені істотні умови праці та їх переведено зі складу штатних до складу позаштатних працівників. В свою чергу, в порушення законодавства про працю України з ними, як з позаштатними працівниками, не були укладені строкові трудові договори. Вказаним наказом погіршено становище працівників відповідно до умов праці, за якими вони приймалися на роботу, що у подальшому призвело до незастосування до них положень частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 КЗпП України на переважне право на залишення на роботі.

Посилається на те, що у відповідача фактично не відбулось скорочення штату (чисельності) працівників, оскільки поза штат виведено деякі посади працівників підприємства, у той самий час до штатного розкладу введені посади, які є тотожними посадами, які виведені поза штат. Змінено в односторонньому порядку строки трудових договорів.

Крім того, посилається на те, що судами не зазначено про подані позивачем клопотання, мотиви їх відхилення, не вказано оцінки аргументів, наведених позивачем у позові, у заяві про уточнення позовних вимог, у відповіді на відзив відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову та не вказані норми права, на які посилався позивач, які суд не застосував та мотиви їх незастосування. Також, судом у резолютивній частині рішення не визначено порядок розподілу судових витрат.

У відзиві на касаційну скаргу, відповідач не погодився з доводами позивача та просив залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Установлено, що 22 серпня 2017 року генеральним директором ПрАТ «Вістек» видано наказ № 187 «Про затвердження організаційної структури», яким затверджена і введена в дію з 22 серпня 2017 року нова організаційна структура підприємства, скасовано організаційна структура підприємства, що діяла до 22 серпня 2017 року, затверджено і введено в дію з 22 серпня 2017 року штатний розпис інженерно-технічних працівників, основних і допоміжних робітників.

Відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» з 22 серпня 2017 року, штатна чисельність керівників, професіоналів, фахівців і службовців ПрАТ «ВІСТЕК» скоротилася з 133 посад до 48 посад, в тому числі скорочена й посада юрисконсульта юридичного відділу, на якій працював позивач.

Установивши, що в ПрАТ «Вістек» дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що такі зміни, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП Україниє підставою для розірвання трудового договору.

08 вересня 2017 року генеральним директором ПрАТ «Вістек» видано наказ № 209 «Про попередження працівників підприємства про наступне вивільнення у звязку зі скороченням чисельності працівників ПрАТ «Вістек», згідно якого вирішено попередити у встановленому КЗпП України порядку про можливе наступне вивільнення із займаних посад у зв'язку зі змінами в організації праці (скорочення чисельності працівників), зокрема й юрисконсульта ОСОБА_4

Вирішено підготувати подання до профспілкового комітету на звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України працівника (на випадок відсутності вакантних посад або у випадку відмови працівника від запропонованих вакансій); в двомісячний термін з дня видання даного наказу запропонувати працівникам, що підпадають під скорочення, переведення за їх згодою на вакантну посаду та професію, відповідно до фаху та кваліфікації (у разі наявності). У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи про їх звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Наказом (розпорядженням) ПрАТ «Вістек» № 115 від 08 листопада

2017 року ОСОБА_4 звільнено з 10 листопада 2017 року з посади юрисконсульта юридичного відділу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників, згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Тобто, позивач був повідомлений про наступне вивільнення за два місяці, що відповідає вимогам статті 49-2 КЗпП України.

Доводи позивача про порушення керівництвом ПрАТ «Вістек» вимог частини третьої статті 32 КЗпП Україниє необґрунтованими, оскільки, як встановлено під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, умови праці ОСОБА_4 не змінились, останній до звільнення продовжував працювати за умовами праці, за якими його було прийнято на роботу на підприємство.

Предметом даного позову, за змістом заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, є визнання незаконними і скасування наказів відповідача про затвердження організаційної структури, внесення змін до штатного розпису та про попередження працівників підприємства про майбутнє звільнення.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірні накази прийняті відповідно до вимог закону та за приписами частини третьої статті 64 ГК України, ПрАТ «ВІСТЕК» вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

При цьому, під час розгляду справи судами не було встановлено порушення прав та інтересів позивача прийняттям відповідачем зазначених вище наказів, що відноситься до його виключної компетенції щодо визначення власної організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису.

Доводи касаційної скарги позивача щодо нез'ясування судами наявності у нього переважного права на зайняття посади радника директора з правового забезпечення не спростовують висновків судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, зокрема, про оспорювання наказів відповідача про затвердження організаційної структури, внесення змін до штатного розпису, про попередження працівників підприємства про майбутнє звільнення.

Предметом даного спору не є вимоги про поновлення на роботі позивача, скасування наказу про його звільнення. Разом з тим, вирішуючи даний спір та надаючи оцінку доводам позивача суди попередніх інстанцій виходили з того, що у цій справі позивачем не доведено наявності у нього переважного права на зайняття посади директора з правового забезпечення перед іншим працівником, якого було прийнято на цю посаду, зокрема не надано доказів, що позивач має більш високу кваліфікацію, ніж прийнятий на роботу працівник.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника із наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених обставин, а також до необхідності вдатися до їх переоцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в тому числі щодо не розгляду поданих позивачем клопотань є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки судами розглянуті заявлені позивачем клопотання у встановленому процесуальним законом порядку, а зміст ухвалених ними рішень відповідає вимогам статті 265 ЦПК України.

Крім того, заявник посилається на порушення норм процесуального права, які не призвели до неправильного вирішення справи та не можуть бути підставою для скасування правильних по суті рішень.

В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вирішує питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська