Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.08.2019 року у справі №309/816/18

Постанова

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа №309/816/18

провадження №61-15332св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович,

приватне підприємство «Алекс-Хуст»,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів Кожух О. А., Джуги С. Д., Куштана Б. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог скарги

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: поновити строк для подання скарги на визначення вартості майна - комплексу, розташованого в АДРЕСА_1 станом

на 26 лютого 2018 року; визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна (висновок про вартість майна станом на 26 лютого 2018 року), складений приватним підприємством «Алекс-Хуст» (далі - ПП «Алекс-Хуст») в рамках виконавчого провадження ВП №55663448, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегулом І. І. при примусовому виконанні виконавчого листа Хустського районного суду від 30 жовтня 2017 року у справі №309/157/16-ц.

Скаргу мотивовано тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І. І. від 29 січня 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хустським районним судом 30 жовтня 2017 року у справі №309/157/16-ц, яким в рахунок погашення заборгованості по основному зобов`язанню за договором безвідсоткової позики від 22 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у розмірі 295 000 євро, що станом на 30 грудня 2015 року за курсом Національного банку України еквівалентно 7 018 050 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме на нерухоме майно - комплекс, який складається з цеху залізобетонних виробів під літерою «А» загальною площею 995,8 кв. м, складу під літерою «Б» загальною площею 464,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 лютого 2006 року, - шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але в будь-якому разі не менше за вартість, визначену в договорі іпотеки у розмірі 3 053 250 грн.

Листом від 02 березня 2018 року, який заявник отримав 23 березня 2018 року, приватний виконавець Крегул І. І. повідомив ОСОБА_1 про те, що 09 лютого 2018 року ним в порядку статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» призначено експерта суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, а також про надходження 02 березня 2018 року звіту про оцінку майнового комплексу по АДРЕСА_1 . До листа додано копію висновку про вартість майна на 1 аркуші. Сам звіт про оцінку боржнику не направлявся.

Згідно з висновком про вартість майна, підписаного директором суб`єкта оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст» станом на 26 лютого 2018 року ринкова вартість об`єкту оцінку становить 4 191 614 грн.

Заявник вважає, що визначена ПП «Алекс-Хуст» ринкова вартість комплексу, на який звернуто стягнення судовим рішенням, не відповідає реальній вартості цього майна, є значно заниженою, а залучення експерта та сама оцінка проведені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а відтак, звіт від 26 лютого 2018 року підлягає скасуванню та визнанню недійсним.

Копія постанови про призначення експерта від 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 , як стороні виконавчого провадження, не направлялась. У листі від 02 березня 2018 року, який ним отримано 23 березня 2018 року, приватний виконавець зазначив про винесення даної постанови без надання її копії.

Порушення порядку призначення експерта для оцінки майна призвело до порушення прав ОСОБА_1 , оскільки він був позбавлений можливості в порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» заявити відвід суб`єкту оціночної діяльності, оскаржити з інших підстав дану постанову.

У висновку експерт зазначив, що ознайомлення з об`єктом ним проведено на підставі технічної документації та наданих приватним виконавцем документів. Тобто, особистого виходу на місце розташування об`єкту оцінки експертом здійснено не було, а ОСОБА_1 , як власник комплексу, про проведення такої оцінки не повідомлявся, повідомлення про надання доступу до об`єкту не отримував.

Оскільки експерт-оцінювач фактично не був ознайомлений з об`єктом оцінки, то ним визначено занижену ринкову вартість об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 26 вересня 2017 року, складеного за замовленням ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Наукова технічна компанія «Оцінка» ринкова вартість комплексу будівель по АДРЕСА_1 становить 21 798 671 грн, тобто у 5 разів більше за вартість, вказану ПП «Алекс-Хуст» через п`ять місяців.

ТОВ «Наукова технічна компанія «Оцінка» визначило вартість об`єкту оцінки після виходу на місце розташування об`єкту та його фактичного і особистого дослідження експертом з участю та за згодою власника майна.

Такими діями приватний виконавець щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, грубо порушив права боржника у виконавчому провадженні, як власника об`єкту нерухомого майна. Такий висновок експерта призведе до продажу належного боржнику комплексу за заниженою ціною та неотримання ним відшкодування дійсної вартості такого (після погашення боргу перед стягуваечем та сплати винагороди приватному виконавцю).

У зв`язку з наведеним заявник звернувся до суду зі скаргою, строк на подання якої просив поновити та скасувати звіт про оцінку майна (висновок про вартість майна станом на 26 лютого 2018 року), складений ПП «Алекс-Хуст».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним та скасовано звіт про оцінку майна - висновок про вартість майна станом на 26 лютого 2018 року, складений ПП «Алекс-Хуст» в рамках виконавчого провадження ВП 55663448, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегулом І. І. при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Хустського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2017 року у справі №309/157/16-ц.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватним виконавцем не було виконано вимоги статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вчинення дій з метою погодження чи непогодження сторонами виконавчого провадження оцінки майна, а правовідносини у даній справі не є ідентичними правовідносинам, визначеним у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 у справі N 914/881/17. Звіт про оцінку майна виконано з порушенням вимог Закону (відсутнє ознайомлення з об`єктом нерухомості), ідентифікації об`єкту оцінки та пов`язаних із ним прав, що призвело до порушення права сторін виконавчого провадження щодо визначення дійсної ринкової вартості та оцінки майна в процесі реалізації майна боржника.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І. І. задоволено. Ухвалу суду першої інстанції скасовано та у задоволенні скарги відмовлено.

Заходи щодо зупинення передачі на реалізацію та реалізації на прилюдних торгах нерухомого майна - комплексу, що складається із цеху залізобетонних виробів під літерою «А», загальною площею 995, 8 кв. м., складу під літерою «Б», загальною площею 464,9 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вжиті ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2018 року - скасовано.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

У квітні 2018 року було проведено рецензію Звіту від 26 лютого 2018 року про оцінку майна, здійснену ПП «Бізнес-Експерт», відповідно до якої Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Крім того, у матеріалах справи міститься звіт про оцінку спірного об`єкта, складений 18 серпня 2015 року ТОВ «ТРИБЬЮТ-КОНСАЛТИНГ» для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (відчуження). Відповідно до цього звіту вартість комплексу становить 3 319 400 грн (без ПДВ). За офіційним курсом Національного банку України станом на 18 серпня 2015 року - 22,018809 грн за 1 долар США - вартість цього майна становила 155 752,93 доларів США. Суб?єктом оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст» станом на 26 лютого 2018 року вартість цього майна визначена у розмірі 155 360 доларів США.

З урахуванням наведеного та з урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та визнання недійсним і скасування звіту про оцінку майна.

Скасовуючи заходи щодо зупинення передачі на реалізацію та реалізації на прилюдних торгах нерухомого майна - комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вжиті ухвалою Хустського районного суду від 02 квітня 2018 року про відкриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутності підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування звіту про оцінку майна, відсутні підстави для вжиття заходів зупинення передачі спірного майна на реалізацію на прилюдних торгах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати прийняту у справі постанову апеляційного суду із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17, оскільки вказаною постановою вирішено спір з іншими фактичними обставинами щодо правових підстав проведення оцінки та її наслідки, ніж виникли у даній справі.

Під час перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції залишено поза увагою, що залучення експерта та сама оцінка були проведені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав га професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» про залучення суб`єктів оціночної діяльності для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову.

За приписами статті 28 вказаного Закону копії постанов виконавця доводяться до відома сторін виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Разом з тим, копія постанови про призначення експерта від 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 , як стороні виконавчого провадження не надсилалась, а лише у листі від 02 березня 2018 року (отриманого боржником 23 березня 2018 року) приватний виконавець посилався на винесення даної постанови (без надання її копії).

Таким чином, порушення порядку призначення експерта для оцінки майна призвело до позбавлення боржника можливості в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» заявити відвід суб`єкту оціночної діяльності, оскаржити з інших підстав дану постанову.

Крім того, апеляційним судом не враховано, що незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єкта оцінки (комплекс будівель), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки особисто експертом.

У висновку експерт зазначив, що ознайомлення з об`єктом ним проведено на підставі технічної документації та наданих приватним виконавцем документів. Тобто, особистого виходу на місце розташування об`єкту оцінки експертом здійснено не було, ОСОБА_1 як власник комплексу про проведення такої оцінки не повідомлявся, повідомлення про надання доступу до об`єкту не отримував.

Таким чином, оцінка майна, викладена у звіті про вартість майна станом на 26 лютого 2018 року, є протиправною, а невиконання експертом обов`язку фактичного ознайомлення з об`єктом оцінки призвело до визначення заниженої ринкової вартості об`єкту нерухомого майна та в подальшому призведе до продажу комплексу за заниженою ціною і неотримання боржником відшкодування дійсної вартості такого майна.

Апеляційним судом не надано належної оцінки тим обставинам, що відповідно до звіту про оцінку майна від 26 вересня 2017 року, складеного за замовленням ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «НТК «Оцінка», та який станом на день складання оспорюваного звіту, був чинним, ринкова вартість комплексу будівель по АДРЕСА_1 становить 21 798 671 грн, тобто у 5 разів більше за вартість, вказану ПП «Алекс-Хуст» через п`ять місяців.

При цьому, ТОВ «Наукова технічна компанія «Оцінка» вартість об`єкту оцінки було визначено після виходу на місце розташування об`єкту та його фактичного та особистого дослідження експертом за участі та зі згоди власника такого майна.

Суд апеляційної інстанції помилково послався на проведення рецензування звіту про оцінку майна, оскільки на відміну від попередньої редакції Закону від 21 квітня 1999 року, у новій редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року відсутнє таке поняття як рецензування, тобто за новою редакцією закону оскаржити результати оцінки майна боржника можна виключно в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Застосувавши положення статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в частині рецензування звіту про оцінку, апеляційний суд не врахував, що таке рецензування згідно зі статтею 13 вказаного Закону обов`язкове лише, якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Крім того, рецензія на звіт від 26 лютого 2018 року, а також звіт про оцінку від 18 серпня 2015 року, на які посилається апеляційний суд, були здійснені без особистого виходу на місце та безпосереднього дослідження комплексу - тобто з тими ж порушеннями, на яких наголошував боржник у своїй скарзі на звіт про оцінку від 26 лютого 2018 року.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_2 в особі представника, просив залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

Крім іншого, у відзиві посилається на те, що предмет іпотеки був реалізований на прилюдних торгах, торги були визнані такими, що не відбулись, у зв`язку з чим іпотекодержатель залишив за собою предмет іпотеки, а приватний виконавець видав стягувачу акт про реалізацію предмета іпотеки та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Проте боржник оскаржує наразі у Хустському районному суді Закарпатської області передачу майна стягувачу у справі № 309/2718/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І. І. про скасування постанови від 17 липня 2019 року про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за виконавчим листом №309/157/16-ц від 30 жовтня 2017 року, виданого Хустським районним судом - комплексу цеху та складу за адресою: АДРЕСА_1 , та акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 17 липня 2019 року.

У вказаній скарзі посилається зокрема на те, що оцінка майна, за якою був реалізований предмет іпотеки з прилюдних торгів занадто велика, вимагає передачу майна на нові торги за ціною нижчою на 15 % від установленої зазначеною оцінкою.

Така процесуальна поведінка скаржника свідчить про зловживання боржником наданими йому процесуальними правами та безпідставність поданої ним касаційної скарги, яка мала на меті лише зупинення дії рішення суду, яке набрало законної сили, що давало б можливість боржнику надалі користуватись предметом іпотеки на свою користь, проте на шкоду інтересам кредитора, який більше чотирьох років не може задовольнити свої законні вимоги по втраченим інвестиціям за рахунок предмету застави.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегул І. І. від 29 січня 2018 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Хустським районним судом Закарпатської області 30 жовтня 2017 року у справі №309/157/16-ц, за яким в рахунок погашення заборгованості по основному зобов`язанню за договором безвідсоткової позики від 22 вересня 2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у розмірі 295 000 євро (що станом на 30 грудня 2015 року за курсом Національного банку України еквівалентно 7 018 050 грн), звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22 вересня 2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - на нерухоме майно - комплекс, який складається з цеху залізобетонних виробів під літерою «А» загальною площею 995,8 кв. м, складу під літерою «Б» загальною площею 464,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, - шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але в будь-якому разі не менше за вартість, визначену в договорі іпотеки у розмірі 3 053 250 грн.

Постановою приватного виконавця від 29 січня 2018 року накладено арешт на вказане майно, а також 29 січня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідальним зберігачем призначено ОСОБА_5 (представника стягувача).

05 лютого 2018 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Суб?єктом оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст», на підставі постанови від 09 лютого 2018 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, проведено оцінку наведеного вище майна, про що складено звіт про оцінку майна - станом на 26 лютого 2018 року - 4 191 614 грн (без ПДВ). За офіційним курсом Національного банку України станом на 26 лютого 2018 року - 26,98 грн. за 1 долар США - вартість цього майна становила 155 360 доларів США.

У висновку про вартість майна зазначено, що дані про об?єкт оцінки надані приватним виконавцем, взяті з технічної документації, з акту опису та арешту майна та отримані в процесі оцінки. Зі змісту звіту вбачається, що експертом досліджувалось приміщення предмету іпотеки.

У квітні 2018 року проведено рецензію звіту від 26 лютого 2018 року про оцінку майна, здійснену ПП «Бізнес-Експерт», відповідно до якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Крім того, у матеріалах справи міститься звіт про оцінку спірного об?єкту, складений 18 серпня 2015 року ТОВ «ТРИБЬЮТ-КОНСАЛТИНГ» для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (відчуження).

Відповідно до цього звіту вартість комплексу становить 3 319 400 грн (без ПДВ). За офіційним курсом Національного банку України станом на 18 серпня 2015 року - 22,018809 грн за 1 долар США - вартість цього майна становила 155 752,93 доларів США.

Суб?єктом оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст» станом на 26 лютого 2018 року вартість цього майна визначена у розмірі 155 360 доларів США.

Оскаржуючи звіт про оцінку майна, здійснений суб?єктом оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст», ОСОБА_1 , посилається на те, що згідно звіту про оцінку майна від 26 вересня 2017 року, складеного на його замовлення суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Наукова технічна компанія «Оцінка», ринкова вартість комплексу будівель по АДРЕСА_1 становить 21 798 671,00 грн, тобто в 5 разів більше за вартість, вказану ПП «Алекс-Хуст» (4 191 614,00 грн).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження», або Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Статтею 57 Закону № 1404-VIII передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Частиною першою статті 12 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658-III) встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом пункту 2 частини другої статті 4 Закону №2658-ІІІ однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) (стаття 13 Закону №2658-ІІІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження 18-18гс18) зроблено висновок, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. За змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Суд апеляційної інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов правильного висновку, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, визначені діючим законодавством України.

При цьому, апеляційний суд врахував, що уквітні 2018 року було проведено рецензію звіту від 26 лютого 2018 про оцінку майна, здійснену ПП «Бізнес-Експерт», відповідно до якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Крім того, вказаний звіт узгоджується з наявним у матеріалах справи звітом про оцінку спірного об?єкту, складеного 18 серпня 2015 року ТОВ «ТРИБЬЮТ-КОНСАЛТИНГ» для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (відчуження).

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно до положень цього ж Закону, мав визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна, який в подальшому рецензовано.

Таким чином, встановивши відсутність доказів протиправності дій приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого виснеовку про відмову у задоволенні скарги.

Приватний виконавець правомірно залучив у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності, яким визначив ПП «Алекс-Хуст», а недоліки чи необ`єктивність проведеної суб`єктом оціночної діяльності оцінки арештованого нерухомого майна не підтверджено належними та допустимими доказами.

Доводи касаційної скарги про помилковість посилань апеляційного суду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17, є необґрунтованими, оскільки висновки щодо застосування норм матеріального права у цій постанові є загальними і суд правильно врахував, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. При цьому, жодних вимог щодо визнання незаконними дій (бездіяльності) приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, в тому числі щодо оцінки майна у скарзі не заявлено, а лише наявне опосередковане посилання на це в мотивах, якими заявник обґрунтовував скаргу, та які належним чином перевірені і спростовані апеляційним судом.

Під час розгляду справи заявником не доведено, що залучення експерта та сама оцінка були проведені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав га професійну оціночну діяльність в Україні».

Посилання у касаційній скарзі на те, що копія постанови про призначення експерта від 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 , як стороні виконавчого провадження, не надсилалась, є необґрунтованими, оскільки згідно встановлених апеляційним судом обставин, приватним виконавцем дотримано вимоги закону щодо повідомлення боржника про результати оцінки майна, відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, боржник не був позбавлений можливості заявити відвід суб`єкту оціночної діяльності під час виконавчого провадження, за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», проте таким правом протягом здійснення виконавчого провадження не скористався, а отже доводи касаційної скарги у цій частині є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про невиконання експертом обов`язку фактичного ознайомлення з об`єктом оцінки, що призвело до визначення заниженої ринкової вартості об`єкту нерухомого майна не підтверджуються матеріалами справи, оскільки недоліки чи необ`єктивність проведеної суб`єктом оціночної діяльності оцінки арештованого нерухомого майна не підтверджено належними та допустимими доказами, а проведеною рецензією звіту підтверджено його відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. При цьому, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків, а сам по собі звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна.

Аргументи касаційної скарги про помилковість посилань апеляційного суду на проведення рецензування звіту про оцінку майна з тих підстав, що на відміну від попередньої редакції Закону від 21 квітня 1999 року, у новій редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року відсутнє таке поняття як рецензування, є необґрунтованими, оскільки, у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, посилаючись на обставини проведення рецензування, керувався положеннями пункту 2 частини другої статті 4, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до яких рецензію віднесено до однієї з форми оцінки майна та визначено умови її проведення.

Доводи касаційної скарги про те, що у даному випадку підставою для оскарження оцінки майна є порушення методики її проведення, не спростовують висновків апеляційного суду про дотримання приватним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», та не підтверджують неправомірність його дій, які полягали у врахуванні висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності, якого призначеного відповідною постановою.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, що, на думку заявника свідчить про допущення суб`єктом оціночної діяльності порядку і методики оцінки майна.

Вказані доводи касаційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в силу приписів статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Нова оцінка доказів у справі виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених наведеною статтею процесуального закону.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків апеляційного суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська