Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.11.2019 року у справі №235/3419/17

Постанова

Іменем України

13листопада 2019 року

м. Київ

справа № 235/3419/17

провадження № 61-29750св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року у складі судді Філь О. Є. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року у складі суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Папоян В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

17 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, просив стягнути 35 023,22 грн майнової шкоди та 20 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП), що сталася з вини ОСОБА_2, судові витрати - 1 280,00 грн та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 900,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 16 березня 2017 року з вини відповідача сталася ДТП за участю автомобіля "FORD FUSIONCOMFORT", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуваннямОСОБА_2, та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_3. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, а йому завдано моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 35 023,22 грн, на відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 900
грн, судового збору - 1 280,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані доведеністю позовних вимог. Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суди виходили із засади цивільного законодавства: розумності та справедливості, а такожз характеру та глибини страждань позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року, просив оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

06 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з розпорядженням від 12 червня 2019 року № 680/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів
2.3.2,2.3.4,2.3.13,2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Висновки суду першої інстанції щодо встановлення вини відповідача у вчиненні ДТП суперечать положенням частини 4 статті 61 ЦПК України 2004 року.

Постановою слідчого від 03 червня 2017 року кримінальне провадження від 16 березня 2017 року за фактом ДТП, що спричинило заподіяння тілесних ушкоджень відповідачем, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення у його діях. Разом з тим, у зазначеній постанові слідчого вказано, що у діях відповідача вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Крім того, висновки судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 29 червня 2017 року № 862/863 містять суперечливі дані щодо дій ОСОБА_3.

Підтвердженням відсутності його вини у вчиненні ДТП є ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року, якою скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження за фактом ДТП; ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року, якою за кримінальним провадженням № 12017050410000712 ОСОБА_2 визнано потерпілим.

Аргументи інших учасників справи

Заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходили.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 16 березня 2017 року сталася ДТП за участю автомобіля "FORD FUSIONCOMFORT", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2,та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, якому автомобіль належить на праві власності. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Автомобіль марки "FORD FUSION COMFORT", державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_5, яка видаладовіреність на право керування автомобілем ОСОБА_6, а він 16 березня 2017 року передав керування цим автомобілем ОСОБА_2.

Відомості про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 березня 2017 року за № 12017050410000712.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу, згідно з висновком якої від 29 червня 2017 року № 862/863 у цій дорожній ситуації фактичні дії водія автомобіля "FORD FUSIONCOMFORT", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 у частині небезпечного маневру у незабороненому напрямку не відповідають вимогам пунктів 10.1 і 10.3 та знаку 5.16 Правил дорожнього руху України (далі - Правила) і перебувають у причинному зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості шляхом гальмування уникнути зіткнення з автомобілем "FORD FUSIONCOMFORT", державний номерний знак НОМЕР_1, і в його діях невідповідностей вимогам ПДР України, які перебували б у причинному зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Постановою слідчого СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області від 03 липня 2017 року кримінальне провадження № 12017050410000712 від 16 березня 2017 року за фактом ДТП про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2017 року залишеною без змін Апеляційним судом Донецької області 25 жовтня 2017 року, встановлено, що ОСОБА_2 допустив порушення Правил дорожньго руху в результаті чого пошкоджено транспортні засоби, у його діях суд встановив склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України, однак постановою від 31 серпня 2017 року, залишеною без змін Апеляційним судом Донецької області 25 жовтня 2017 року, закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з пропущенням строку для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком експертного дослідження № 8 від 30 березня 2017 року майнова шкода, завдана позивачу, становить 35 023,00 грн. Вартість проведення експертного дослідження - 900,00 грн.

Суди встановили, що внаслідок винних дій відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, а особа, яка пошкодила його майно протягом тривалого часу добровільно не відшкодовує матеріальні збитки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд переглядає застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 60 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 статті 61 ЦПК України 2004 року вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази, в тому числі висновок судово-автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи від 29 червня 2017 року № 862/863, протокол огляду місця події від 17 березня 2017 року, а також постанову слідчого про закриття кримінального провадження, яка на момент прийняття рішення не була скасована, дійшов висновку про доведеність вини відповідача у вчиненні ДТП.

Апеляційний суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням їх належності та достовірності, зокрема, постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2017 року, залишену без змін Апеляційним судом Донецької області від 25 жовтня 2017 року, погодився з висновком суду першої інстанції про наявність винних дій відповідача у скоєнні ДТП.

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи відповідача про порушення його прав під час кримінального провадження та розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо встановлення його вини у ДТП та дійшов висновку, що відповідач не надав докази на спростування встановлення його вини у ДТП.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що адмінстративне провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідача закрите у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності, а не відсутності його вини.

Вирішуючи спір по суті, суди належним чином дослідили та надали оцінку доказам у справі та дійшли обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем, завданих позивачу збитків, у результаті пошкодження його автомобіля у розмірі, передбаченому висновком експертного дослідження від 30 березня 2017 року № 8 (35 023,00 грн), та 900,00 грн вартості проведення зазначеного експертного дослідження.

Відповідно до частини один статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Задовольнивши позов у частині відшкодування моральної шкроди, її розмір - 5
000,00 грн суди визначили з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), керувалися засадою цивільного законодавства: розумності та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Наведені в касаційній скарзі інші доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, на законність судового рішення не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Відповідно до підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко