Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.10.2018 року у справі №587/2288/17

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 587/2288/17

провадження № 61-45778св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Курило В. П. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Хотінська селищна рада Сумського району Сумської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Хвостика С. Г., Собини О. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення незаконним та його скасування.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . За життя батьком було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, він заповів йому.

Рішенням Хотінської селищної ради № 53 від 10 серпня 1993 року № 52 за ОСОБА_3 закріплена земельна ділянка, площею 0,10 га, яка розташована за вказаною адресою. Після смерті батька позивач користується цією земельною ділянкою та сплачує за неї земельний податок.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до селищної ради із заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою та передання йому у приватну власність земельної ділянки, площею 0,10 га. Рішенням від 01 серпня 2017 року йому було відмовлено в задоволенні заяви, та надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.

Даним рішення порушені його права, як постійного землекористувача, законні підстави для відмови в наданні йому такого дозволу були відсутні. Вказаними рішеннями, фактично вилучено в нього земельну ділянку, що є неприпустимим.

ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати рішення Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 01 серпня 2017 року про відмову в наданні йому дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 та про надання дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 04 червня

2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним рішення десятої сесії восьмого скликання Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 01 серпня 2017 року про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 та про надання дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1

ОСОБА_2 та скасовано його.

Стягнуто з Хотінської селищної ради на користь ОСОБА_1 640,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, як постійного користувача спірної земельної ділянки, є всі законні підстави для отримання її у власність, ним було дотримано, встановлений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки. Вилучення земельної ділянки, переданої в користування може бути здійснено виключно за судовим рішенням. При прийнятті оскаржуваних рішень приймало участь менше ніж 50% від загального складу депутатів, а тому воно є неправомочним.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 04 червня 2018 року скасовано в частині визнання незаконним та скасування рішення Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 01 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення Сумського районного суду Сумської області

від 04 червня 2018 року залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування рішення Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 01 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що на час звернення ОСОБА_2 із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки у позивача жодного речового права на дане майно не існувало, що не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення. Позивач переважного права перед ОСОБА_2 на отримання спірної земельної ділянки у власність також не мав. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Висновки суду щодо порушення селищною радою порядку вилучення земельних ділянок є помилковими, так як статтею 149 ЗК України передбачено порядок вилучення земельних ділянок, які надані в постійне користування, проте такого права позивач у встановленому законом порядку не набув.

Визнаючи незаконним та скасовуючи рішення селищної ради від 01 серпня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, судом першої інстанції фактично визначено наявність переваг у ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку. Однак, питання передачі земельної ділянки комунальної власності у власність (користування) є дискреційним повноваженням органу місцевого самоврядування, в які суд не має права втручатись.

Приймаючи рішення про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ОСОБА_2 . селищна рада діяла у відповідності до норм чинного земельного законодавства, підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, для відмови в наданні такої згоди у селищної ради не було.

Висновок суду першої інстанції про те, що рішення Хотінської селищної ради від 01 серпня 2017 року було неправомочне, оскільки в його прийнятті приймало участь менш ніж 50 % від загального складу депутатів є помилковим, так як спростовується матеріалами справи, згідно яких в голосуванні за прийняття оспорюваних позивачем рішень приймало участь 14 із 22 обраних депутатів селищної ради

При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свій позов про скасування рішень органу місцевого самоврядування наявністю в нього існуючого речового права на спірну земельну ділянку. Органом місцевого самоврядування дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність надано не йому, а ОСОБА_2 , а тому в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту приватного права є запобіганням вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення цивільних прав.

Апеляційний суд, дійшовши такого висновку, застосував правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року в справі № 536/233/16-ц та від 24 квітня 2018 року в справі

№ 401/2400/16-ц.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, просить скасувати постанову апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Хотінської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Хотінської селищної ради Сумського району від 01 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , а рішення Сумського районного суду від 04 червня 2018 року залишити без змін, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 будучи користувачем земельної ділянки після смерті батька з 1996 року, скористався своїм правом щодо приватизації земельної ділянки, шляхом звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою для надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для передачі у приватну власність цієї земельної ділянки, як постійному та добросовісному користувачу. Орган місцевого самоврядування порушив права позивача, як постійного землекористувача, законні підстави для відмови в наданні йому такого дозволу були відсутні. Спірним рішеннями, фактично вилучено в нього земельну ділянку, що є неприпустимим.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи

№ 587/2288/17 з Сумського районного суду Сумської області.

У листопаді 2018 року матеріали цивільної справи № 587/2288/17 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року цивільну справу

№ 587/2288/17 призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції:

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом та Великою Палатою Верховного Суду, передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом). Близький за змістом припис закріплений у пункті 1 частини першої статті 19КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом та Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

ЦП України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та земельних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15). Близький за змістом припис закріплений і в частині першій статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом та Великою Палатою Верховного Суду.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Суд апеляційної інстанції встановив такі обставини:

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим

07 березня 1996 року, ОСОБА_1 успадкував після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці,

площею 0,15 га.

Хотінською селищною радою 12 листопада 2009 року було прийнято рішення «Про надання дозволу на складання державного акта на ім`я ОСОБА_1 спадкоємця майна ОСОБА_3», за яким селищна рада погодилась з переходом до ОСОБА_1 , спадкоємця майна

ОСОБА_3 , права власності на земельну ділянку 0,15 га в тому числі

0,02 га для будівництва будинку і господарських будівель за адресою: селище міського АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , передану покійному в приватну власність згідно рішення виконкому Хотінської селищної ради від 10 серпня 1993 року № 57 та надано йому дозвіл на складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку на його ім`я.

Згідно договору купівлі-продажу від 17 березня 2010 року,

ОСОБА_2 придбано житловий будинок з надвірними будівлями за номером АДРЕСА_4 . На час продажу, право власності за продавцем - ОСОБА_4 на земельні ділянки за вказаною адресою не були зареєстрованими, їм присвоєно індексно-кадастрові номери: земельній ділянці для індивідуального житлового будівництва - НОМЕР_1, земельній ділянці для особистого селянського господарства - НОМЕР_2.

Рішенням Хотінської селищної ради від 10 серпня 1993 року за № 52, закріплено за ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,10 га.

За відомостями, наданими Хотінською селищною радою, станом на

15 серпня 2017 року за ОСОБА_1 згідно погосподарської книги числиться земельна ділянка, площею 0,25 га, з яких 0,15 га на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та 0,10 га знаходиться в його користуванні згідно заяви після смерті батька ОСОБА_3 , навпроти будинку АДРЕСА_4 .

23 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Хотінської селищної ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку для особистого селянського господарства площею 0,10 га.

На сесії селищної ради 02 червня 2017 року, вирішено перенести вирішення питання надання дозволу ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га на розгляд наступної сесії та доручити постійній комісії з питань земельних відносин будівництва, екології, комунальної власності, інфраструктури зробити акт обстеження земельної ділянки.

09 червня 2017 року до селищної ради звернулась ОСОБА_2 із заявою про надання в приватну власність земельної ділянки в розмірі

0,10 га за адресою: АДРЕСА_4 для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з придбанням житлового будинку за вказаною адресою.

В акті постійної комісії з питань земельних відносин будівництва, екології, комунальної власності, інфраструктури від 31 липня 2017 року зазначено, що згідно стратегії розвитку об`єднаної територіальної громади - не давати землю біля будинків, які можуть бути продані, біля будинку за адресою: АДРЕСА_4 повинна бути земля. Комісією рекомендовано сесії селищної ради залишити земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_4 за власником цього будинку ОСОБА_2 .

Рішенням селищної ради від 01 серпня 2017 року, відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , орієнтованою площею 0,10 га, яка розташована в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1, так як дана земельна ділянка згідно рішення десятої сесії восьмого скликання від 01 серпня

2017 року була віддана іншій особі.

Того ж дня, селищною радою було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, орієнтованою площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно довідки, виданої виконкомом Хотінської селищної ради сумського району Сумської області, ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 та йому щорічно, починаючи з 1996 року, нараховується земельний податок за

0,25 га.

У цій справі спір виник щодо визнання незаконним і скасування рішення Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 01 серпня 2017 року про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, та про надання дозволу на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України у вказаній редакції громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина сьома статті 118 ЗК України у вказаній редакції).

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України у зазначеній редакції).

Згідно з частиною десятою статті 118 ЗК України у тій же редакції відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що якщо особа звертається до повноважного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідні рішення, зокрема, й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то у цих правовідносинах зазначений орган реалізує управлінські функції. А тому спори про оскарження таких його рішень належать до юрисдикції адміністративного суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 361/2562/16-а та від 22 січня 2019 року у справі № 371/957/16-а).

Отримання особою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про її передання у власність чи у користування. А скасування рішення про надання відповідного дозволу не є порушенням речового права, якщо тільки немає обставин, які свідчать про наявність у цієї особи або інших заінтересованих осіб речових прав щодо такої земельної ділянки.

Аналогічні позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду

від 27 березня 2019 року у справі № 206/47125/17 (касаційне провадження

№ 14-96цс19).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушила порядок розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та процедуру прийняття рішення. Отже позов пред`явлений з підстав порушення відповідачем наданих їй контрольних функцій у сфері управління діяльністю. У позовній заяві позивач не просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, а заявив вимогу про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Приватний інтерес у позивача на час звернення до суду з цим позовом відсутній, та може виникнути після реалізації позивачем права на безоплатне отримання земельної ділянки (затвердження проектної документації та прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність).

Висновки Верховного Суду:

Суд апеляційної інстанцій не встановив наявності у позивача чи іншої заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку. Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не підтверджує наявність на неї права власності, а створює передумови для подальшого передання цієї ділянки у власність.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з`ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення.

За таких обставин апеляційний суд не встановив усіх фактичних обставин, не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги, від яких залежить правильне вирішення справи, не надав оцінку всім зібраним у справі доказам, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Хотінської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення незаконним та його скасування передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. П. Курило Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун