Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 382/1858/16
провадження № 61-35666св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Іванової І. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки удаваними в частині покупця, визнання покупцем за договорами купівлі-продажу та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що у вересні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_1 з проханням придбати у нього належне йому нерухоме майно.
На підтвердження намірів купівлі-продажу будинку та земельних ділянок на АДРЕСА_1 на підставі розписки
від 30 жовтня 2013 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 50 000 грн.
Вказував, що ОСОБА_5 тяжко хворів, гроші йому були потрібні терміново на лікування, а документи для оформлення договору купівлі-продажу були не підготовлені, впевненості в позитивному результаті проведення лікування не було, тому він склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , згідно з яким заповів останньому вищевказане майно.
Під час укладення договору купівлі-продажу у ОСОБА_1 не було паспорта, отже він не міг стати стороною цього правочину, тому право власності було оформлено на сина позивача - ОСОБА_2 .
Так, 31 березня 2014 року між ОСОБА_5 та сином позивача -
ОСОБА_2 , були укладені спірні договори купівлі-продажу. При цьому всі розрахунки були здійснені за особисті та належні позивачу кошти без будь-якої участі відповідача. Спірні будинок та земельні ділянки ОСОБА_1 придбавав для себе особисто. Відповідач зобов`язався у подальшому переоформити на позивача право власності на вказані вище будинок та земельні ділянки.
У жовтні 2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням переоформити будинок та земельну ділянку на його ім`я, проте, останній ухиляється від їхньої домовленості та стверджує, що майно належить йому особисто та придбано за власні кошти. Проте, відповідач відмовляється укласти договір купівлі-продажу або дарування даного нерухомого майна.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив:
- визнати договір купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1 , укладений 31 березня 2014 року, удаваним у частині покупця з моменту його укладення;
- визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 , укладений 31 березня 2014 року, удаваним у частині покупця з моменту його укладення;
- визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0646 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на
АДРЕСА_1 , укладений 31 березня 2014 року, удаваним в частині покупця з моменту його укладення;
- визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1 , укладеним
31 березня 2014 року;
- визнати ОСОБА_1 , покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 , укладеним 31 березня 2014 року;
- визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0646 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 , укладеним 31 березня 2014 року;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0646 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 ;
- внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:
- до номеру запису про право власності 5175734 від 31 березня 2014 року в графі «власник» замість « ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2004 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 » внести запис « ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 25 вересня 1998 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2»;
- до номеру запису про право власності 5175493 від 31 березня 2014 року в графі «власник» замість « ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2004 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 » внести запис « ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 25 вересня 1998 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2»;
- до номеру запису про право власності 5175254 від 31 березня 2014 року в графі «власник» замість « ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2004 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 » внести запис « ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 25 вересня 1998 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 ».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 01 березня 2017 року визнано договір купівлі-продажу житлового будинку на
АДРЕСА_1 , укладений 31 березня 2014 року, удаваним у частині покупця з моменту його укладення.
Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 , укладений 31 березня 2014 року, удаваним у частині покупця з моменту його укладення.
Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0646 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на
АДРЕСА_1 , укладений 31 березня 2014 року, удаваним в частині покупця з моменту його укладення.
Визнано ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1 , укладеним
31 березня 2014 року.
Визнано ОСОБА_1 , покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 , укладеним 31 березня 2014 року.
Визнано ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0646 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 , укладеним 31 березня 2014 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0646 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 .
Внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:
- до номеру запису про право власності 5175734 від 31 березня 2014 року в графі «власник» замість « ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2004 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 » внесено запис « ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 25 вересня 1998 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2»;
- до номеру запису про право власності 5175493 від 31 березня 2014 року в графі «власник» замість « ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2004 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 » внесено запис « ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 25 вересня 1998 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2»;
- до номеру запису про право власності 5175254 від 31 березня 2014 року в графі «власник» замість « ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2004 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 » внесено запис « ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 25 вересня 1998 року, видавник: Яготинський РВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 ».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібраними у справі доказами підтверджено, що спірне майно фактично придбане за кошти позивача та для нього, проте не було оформлено на останнього з технічних причин (у нього був відсутній паспорт), тому спірні правочини необхідно визнати недійсними лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цими договорами купівлі-продажу необхідно визнати ОСОБА_1 , за рахунок коштів якого і для якого фактично укладалися ці договори.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Яготинського районного суду Київської області
від 29 березня 2017 року доповнено резолютивну частину місцевого суду наступним змістом: «Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки удаваними в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності задоволено повністю».
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що фактично позовні вимоги задоволені, проте в резолютивній частині рішення відсутній висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково відповідно до вимог частини четвертої статті 125 ЦПК України (в редакції, чинній на час вирішення справи місцевим судом).
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2018 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як правонаступників процесуальних прав та обов`язків ОСОБА_1 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а правонаступниками його прав та обов`язків є ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Постановою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши, що стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу від 31 березня 2014 року є також ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції всупереч вимогам статті 33 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення справи місцевим судом) не залучив його спадкоємців до участі у справі в якості співвідповідачів, внаслідок чого прийняв судове рішення про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду ґрунтується на припущеннях про те, що судове рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки можливих спадкоємців ОСОБА_5 .
При цьому єдиним можливим спадкоємцем майна ОСОБА_5 є ОСОБА_1 (позивач у цій справі), що підтверджується заповітом.
Крім того, відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі, що також було встановлено у суді і визнано сторонами під час розгляду справи, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 взагалі не відкривалася.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалася своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
30 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду 30 січня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до розписки, складеної ОСОБА_5
30 жовтня 2013 року, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 50 000 грн в якості авансу в рахунок належного для отримання ним платежу за будинок з надвірними будівлями та дві земельні ділянки площею 0,0646 га та
0,0999 га, які знаходяться на АДРЕСА_1 та належать йому на праві власності.
Відповідно до заповіту, складеного 31 жовтня 2013 року та посвідченого приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Черних О. В., ОСОБА_5 заповів все належне йому майно, а саме: житловий будинок та дві земельні ділянки площею 0,0999 га та 0,0646 га на АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .
На замовлення ОСОБА_5 08 жовтня 2013 року була проведена оціночна вартість спірних земельних ділянок та житлового будинку. Термін дії звіту про оцінку житлового будинку спливав 08 квітня 2014 року. Кошти за проведення оціночного звіту в розмірі 1 700 грн були сплачені ОСОБА_1 .
Між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) 31 березня
2014 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами на АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Черних О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 223.
Між ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем, сином
ОСОБА_1 ) 31 березня 2014 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0646 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Черних О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 225.
Між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) 31 березня
2014 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка розташована на АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Черних О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 224.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду та вирішення справи судом першої інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна за змістом норма закріплена у частині першій статті 4 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду та вирішення справи судом першої інстанції)).
Аналогічна за змістом норма закріплена у частині першій статті 13 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX).
Встановлено, що предметом спору є визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок удаваними в частині покупця - ОСОБА_2 , визнання ОСОБА_1 покупцем за договорами купівлі-продажу та визнання за останнім права власності.
Відповідно до правил статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав або майна в інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень»).
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Апеляційний суд не встановив наявності у ОСОБА_5 спадкоємців і докази на підтвердження цих обставин у матеріалах справи відсутні, а також не перевірив, чи виникнуть права та обов`язки у спадкоємців, у разі вирішення цього спору. При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що спірні правовідносини передбачають правонаступництво лише в частині вирішення майнових прав на майно між сторонами спору в цій справі, а не сторонами договору купівлі-продажу. Спадкових прав ОСОБА_5 ці правовідносини не порушують.
Позивач скористався наданими йому процесуальним законом правами та визначив предмет, підстави позову, а також сторін, які беруть участь у розгляді справи, тому апеляційний суд зобов`язаний був переглянути рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та у відповідності до вимог чинного ЦПК України вирішити спір по суті.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Саме по собі звернення з позовом до суду лише до ОСОБА_2 не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом останнього, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, тому для правильного вирішення спору суду необхідно встановити фактичні обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.
Саме на позивача покладено обов`язок щодо визначення учасників процесу. ОСОБА_1 визначив належний склад учасників судового процесу, тому незалучення до участі у справі можливих спадкоємців ОСОБА_5 не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, за умови встановлення апеляційним судом всіх обставин справи в цій частині, необхідних для ухвалення законного рішення.
Таким чином, оскільки апеляційний суд не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, прийнята у справі постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська