Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.09.2019 року у справі №382/409/17

Постанова

Іменем України

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 382/409/17

провадження № 61-30325св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року у складі судді Литвин Л. І. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Коцюрби О. П. та Олійника В. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4.

Позов мотивував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги на майно, що лишилося після смерті батька - ОСОБА_4, інших спадкоємців першої черги не має. В передбачений законодавством шестимісячний термін позивач не звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але вважає, що пропустив строк з поважних причин у зв'язку зі своєю юридичною необізнаністю.

Просив визначити додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_4.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Яготинського районного суду від 22 травня 2017 року до участі в справі в якості співвідповідача була залучена ОСОБА_3, яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в передбачений законодавством шестимісячний термін до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 не звернувся, а підстави вважати, що останній пропустив строк з поважних причин, відсутні.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року залишено без змін.

Приймаючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги позивача апеляційний суд погодився із висновками, до яких дійшов суд першої інстанції про те, що підстав вважати, що останній пропустив строк з поважних причин, відсутні, а юридична необізнаність поважною причиною вважатися бути не може.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2017 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано того, що представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав, а суди не врахували визнання позову та не навели доводів у чому саме визнання позову суперечить закону та чиї саме права, інтереси та свободи порушує. Крім того суди не з'ясували всі обставини справи на які позивач посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Яготинського районного суду Київської області.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін доГПК України ЦПК України КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05 січня 2018 року справу № 382/409/17-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. Позивач ОСОБА_1 є сином померлого та в силу статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги. Іншими спадкоємцями першої черги є його брат ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 07 липня 2016 року скасовано рішення Яготинського районного суду Київської області від 30 серпня 2011 року, згідно якого задоволено позов ОСОБА_3 до Черняхівської сільської ради Яготинського району про визнання права власності на спадкове майно, та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини.

Доводи позивача про його юридичну необізнаність не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Так, у абзаці 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про практику у справах про спадкування" роз'яснено, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; незнання про існування заповіту; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови.

Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, що в даному випадку відсутнє.

Верховний Суд погоджується із правильними висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що вони дійшли законного та обґрунтованого висновку про необхідність відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки для постановлення рішення про задоволення позову відсутні законні підстави, а визнання позову суперечить правам і інтересам інших осіб.

Крім того у даній справі окрім відповідача ОСОБА_2 представник якого визнавав позовні вимоги, відповідачем була також ОСОБА_5, яка такої заяви не подавала.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підсумовуючи вищенаведене Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська