Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №720/616/17

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 720/616/17

провадження № 61-10436св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2017 року у складі судді Павлінчука С. С. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 26 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Лисака І. Н., Міцнея В. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява обґрунтована тим, що господарство по АДРЕСА_1 відносилося до категорії колгоспних дворів і в період з 01 липня 1990 року по 15 квітня 1991 року в ньому проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Указаний двір складається з житлового будинку літ. «А», сараю літ. «Б», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», сараю літ. «Е», вбиральні літ. «Є», колодязя № 1, огорожі № 2-3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . На момент її смерті в одному господарстві з нею проживали її батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які прийняли спадщину після її смерті, а отже, їх частка у майні збільшилася до 3/8 часини господарства на кожного.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 . На момент його смерті разом із ним у господарстві постійно проживала його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину та її частка у домогосподарстві збільшилася до 3/4 частини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 . Спадщину після неї прийняли її сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Вказує, що не може оформити право власності на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на указане домогосподарство.

Разом з тим на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано право власності за відповідачем.

Вважає зазначену реєстрацію незаконною, такою, що порушує його майнові права на спадкове майно.

Уточнивши позовні вимогами, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 7/32 частини вказаного нерухомого майна після смерті ОСОБА_4 , скасувати частково свідоцтво про право власності на домоволодіння та його реєстрацію в оспорюваній частині.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано частково свідоцтво про право власності від 21 жовтня 2015 року серії СТА № 930369 на 7/32 частини домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за ОСОБА_2 .

Визнано право власності ОСОБА_1 на 7/32 частини нерухомого майна, яке розташоване по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «В», сараїв літ. «Б», «Г», «Д», «Е», вбиральні літ. «Є», огорожі № 2-3, колодязя № 1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 лютого 2017 року право приватної власності на все домогосподарство, яке знаходиться по АДРЕСА_1 зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , про що 21 жовтня 2015 року на його ім`я було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Видачею указаного свідоцтва порушуються права ОСОБА_1 як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування частково свідоцтва про право власності від 21 жовтня 2015 року, оскільки видачею вказаного свідоцтва ОСОБА_2 порушуються права ОСОБА_1 як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення суду про скасування свідоцтва є підставою для внесення таких змін у реєстр згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 16 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що відповідно до статті 33 ЦПК України2004 року, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінюєпервісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Разом з тим суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги про скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та визнання права власності на спадкове майно, не обговорив питання залучення до участі у розгляді справи Реєстраційної служби Новоселицького районного управління юстиції в Чернівецькій області. Крім того, посилався на те, що спадкове майно належить лише ОСОБА_2 , оскільки він здійснював догляд за хворою матір`ю ОСОБА_4 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки, вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до довідки Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області домоволодіння по АДРЕСА_1 відносилося до категорії колгоспних дворів й у період з 01 липня 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в ньому проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09 червня 2017 року серії НОМЕР_1 (а.с. 49). Після її смерті відкрилася спадщина на її частку у домогосподарстві, яку прийняли батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки, постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент її смерті (частина третя статті 1268 ЦК України).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 . Спадщину після його смерті прийняли його дружина ОСОБА_4 на 1/16 частини, як обов`язкову частку, оскільки постійно проживала із останнім на момент смерті та відповідач ОСОБА_2 - на 5/16 частини як спадкоємець за заповітом від 20 серпня 2007 року № 370.

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина на 7/16 частини домогосподарства, яку прийняли позивач та відповідач по 7/32 частини, оскільки подали у встановлений законом строк до Новоселицької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Спадкове майно складається з житлового будинку літ. «А», сараю літ. «Б», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», сараю літ. «Е», вбиральні літ. «Є», колодязя № 1, огорожі № 2-3.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до статті 120, 123 ЦК УPCP розмір часток усіх членів колгоспного двору становив по 1/4 частини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 червня 2017 року (а.с. 49).

Після її смерті відкрилася спадщина на її частку у домогосподарстві, яку прийняли батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент її смерті. Таким чином, їхні частки збільшилися до 3/8 частини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 . Спадщину після його смерті прийняли його дружина ОСОБА_4 на 1/16 частини, як обов`язкову частку, оскільки постійно проживала із останнім на момент смерті та відповідач ОСОБА_2 на 5/16 частини як спадкоємець за заповітом від 20 серпня 2007 року № 370.

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина на 7/16 частини домогосподарства, яку прийняли позивач та відповідач по 7/32 частки, оскільки подали у встановлений законом строк до Новоселицької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування частково свідоцтва про право власності від 21 жовтня 2015 року, оскільки видачею свідоцтва ОСОБА_2 порушуються права ОСОБА_1 як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 .

Доводи касаційної скарги про те, що вирішуючи позовні вимоги про скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та визнання права власності на спадкове майно, суд не залучив до участі у розгляді справи Реєстраційну службу Новоселицького районного управління юстиції в Чернівецькій області, є безпідставними, оскільки державне реєстраційне право власника на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності і самостійного значення не має.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).

У зазначених правовідносинах спір виник між спадкоємцями щодо спадкового майна. Належним відповідачем у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється. Прийняте рішення не впливає на права та обов`язки Реєстраційної служби Новоселицького районного управління юстиції в Чернівецькій області, тому участь реєстраційної служби у зазначених правовідносинах реєстраційної служби не є обов`язковою.

Доводи касаційної скарги про те, що спадкове майно належить лише ОСОБА_2 , оскільки він здійснював догляд за хворою матір`ю ОСОБА_4 , є безпідставними,оскільки не підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 26 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк