Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа №592/11917/17

провадження №61-37556св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, за касаційною скаргою комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради на постанову апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Біляєвої О. М., Криворотенка В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради,

представник відповідача - Марченко Ігор Васильович,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради (далі - КП «Зелене будівництво»), у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року про її звільнення, поновити її на посаді заступника директора КП «Зелене будівництво» та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1працювала на посаді заступника директора КП «Зелене будівництво» за сумісництвом. Наказом директора КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року її звільнено з займаної посади у зв'язку з прийняттям працівника, який не є сумісником з посиланням на статтю 7 КЗпП України, пункт 8 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, пункту 9 статтю 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 частини першої статті 43-1 КЗпП України.

3. Позивач вважає своє звільнення незаконним та таким, що відбулось з порушенням трудового законодавства, оскільки «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яким при звільненні керувався відповідач, стосується працівників лише державних підприємств.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня

2018 року у складі судді Чернобая О. І. у задоволенні позову відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при звільненні позивача з роботи за сумісництвом у зв'язку з прийняттям на цю ж посаду іншого працівника на постійне місце роботи, роботодавцем дотримано норми як трудового законодавства, так і інші нормативно-правових акти. Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" від 03 квітня 1993 року №245 і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43.

6. Зазначені нормативно-правові акти врегульовують питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів.

7. Тобто, дія зазначеної постанови поширюється не тільки на державні, а і на комунальні підприємства, установи і організації.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

8. Постановою апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

9. Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року № 280-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора за сумісництвом 25 вересня 2017 року на підставі статті 7 КЗпП України, пункту 8 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, пункту 9 статті 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 частини 1 статті 43-1 КЗпП України.

10. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора за сумісництвом КП «Зелене будівництво» з 26 вересня 2017 року.

11. Стягнуто з КП «Зелене будівництво» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 26 вересня

2017 року по 14 травня 2018 року, в сумі 53 328,16 грн, з відрахуванням прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

12. Стягнуто з КП «Зелене будівництво» в дохід держави судовий збір у розмірі 1280 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 920 грн судового збору за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що стаття 7 КЗпП Українине містить такої підстави звільнення, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником. Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, поширюється лише на державні підприємства, установи і організації, яким відповідач у справі, - КП «Зеленбуд», не є, а тому не може застосовуватися у спірних правовідносинах. Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року, КП «Зелене будівництво» просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що позивач була звільнена з роботи, яку виконувала за сумісництвом і таке звільнення було погоджено з Сумським міським головою, як того вимагає Статут підприємства. Основним місцем її роботи є Сумський національний аграрний університет.

16. Апеляційним судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245 і Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, та не враховано, що вказаними нормативно-правовими актами визначено додаткові підстави для звільнення працівників, які працюють за сумісництвом, що відповідає положенням статті 7 КЗпП України.

17. Аргументом касаційної скарги указано те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за відсутності у трудовому законодавстві прямої норми для звільнення позивача-сумісника з роботи у зв'язку з прийняттям на цю ж посаду іншого працівника на постійній основі, відповідач, у відповідності зі статтею 7 КЗпП України, міг застосувати пункт 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, яким передбачено, що звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником. Дія зазначеної постанови поширюється на комунальні підприємства, установи, організації.

Доводи інших учасників справи

18. У відзиві на касаційну скаргу позивач не погодилась з доводами відповідача та просила залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. З 01 вересня 2013 року ОСОБА_1 працює на постійній основі в Сумському національному аграрному університеті на посаді доцента кафедри фінансів.

20. Наказом директора КП «Зелене будівництво» від 12 лютого 2016 року

№ 20-К з 15 лютого 2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу заступником директора за сумісництвом.

21. Наказом директора КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року

280-К, ОСОБА_1 25 вересня 2017 року звільнено з роботи у зв'язку з прийняттям працівника, який не є сумісником, на підставі статті 7 КЗпП України, пункту 8 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, пункту 9 статті 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 частини першої статті 43-1 КЗпП України.

22. Звільнення позивача було погоджено директором КП «Зелене будівництво» із Сумським міським головою, відповідно до пункту 3.9 Статуту підприємства.

23. Наказом директора КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року

№ 279-К переведено іншого працівника - начальника гаража Токарєва І. М. з 26 вересня 2017 року на посаду заступника директора на 0,75 ставки.

24. Вказане переведення нового працівника, який не є сумісником, та кандидатура попередньо погоджена з Сумським міським головою, відповідно до Статуту комунального підприємства.

25. Пред'являючи позов, ОСОБА_1 посилалася на незаконність звільнення з підстав, передбачених пунктом 9 статті 36 КЗпП Україниз урахуванням пункту 3 частини першої статті 43-1 КЗпП України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

26. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

28. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

29. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодекс

30. У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

33. Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

34. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору єпідстави, передбачені іншими законами.

35. Згідно пункту 3 частини першої статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством

36. Звільнення сумісників у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, провадиться відповідно до статті 7 КЗпП України, яка встановлює, що для деяких категорій працівників за певних умов можуть застосовуватися додаткові, крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу, підстави для припинення трудового договору.

37. Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України

від 28 червня 1993 року № 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом.

38. Вказані нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету.

39. КП «Зелене будівництво» є комунальним підприємством.

40. Згідно з пунктом 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

41. Наведена норма права прямо передбачає таку підставу звільнення сумісника, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником.

42. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, встановивши, що позивач працювала у КП «Зелене будівництво» за сумісництвом на посаді заступника директора та з прийняттям на цю посаду іншого працівника, який не є сумісником, а буде працювати на постійній основі, правильно застосував до спірних правовідносин наведені вище норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що при звільненні позивача дотримано вимоги чинного трудового законодавства, а тому відсутні підстави для поновлення її на роботі.

43. У наказі про звільнення позивача зазначена вірна підстава звільнення, з якою комунальне підприємство пов'язувало таке звільнення.

44. Проте, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, що стаття 7 КЗпП Українине містить такої підстави звільнення, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником, а Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року

№ 43, поширюється лише на державні підприємства, установи і організації, яким відповідач у справі не є, а тому не може застосовуватися у спірних правовідносинах.

45. За викладених обставин рішення апеляційного суду не може залишатись в силі, підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

46. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради задовольнити.

2. Постанову апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2018 року скасувати, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В.М. Сімоненко

І. М. Фаловська