ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 214/6982/13-ц

провадження № 61-97св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Ступак О. В.,

суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В.О., ПогрібногоС.О., УсикаГ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівська районна у місті Кривому Розі рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - прокуратура Дніпропетровської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву прокуратури Дніпропетровської області про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями або бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду і органів місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

Провадження у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася з позовом, остаточно уточненим у січні 2016 року, до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями та бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду і органів місцевого самоврядування.

Суди розглядали справу неодноразово.

Останнім рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 2 500 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 570 408,30 гривень у відшкодування втраченого заробітку.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року касаційну скаргу Державної казначейської служби України та касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року змінено.

Зменшено розмір відшкодування втраченого заробітку, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_4, з 570 408,30 гривень до 423 484,95 гривень.

Зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_4, з 2 500 000 гривень до 268 056 гривень.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення та її обґрунтування

У лютому 2019 року прокуратура Дніпропетровської області звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви зазначила, що при поданні касаційної скарги на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 9 600 гривень, тому, у зв'язку з частковим задоволенням касаційної скарги, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційно задоволеній частині вимог касаційної скарги.

За таких обставин просить стягнути з Державного бюджету України на користь прокуратури Дніпропетровської області сплачений при поданні касаційної скарги судовий збір шляхом зарахування на розрахунковий рахунок прокуратури за відповідними реквізитами.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті додаткової постанови

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Пункт 4 частини першої статті 416 ЦПК України встановлює, що резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції включає, зокрема, висновок щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки при вирішенні справи Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року не вирішив питання про компенсацію судових витрат, понесених заявниками у зв'язку з поданням касаційних скарг, подана прокуратурою Дніпропетровської області заява підлягає частковому задоволенню; питання компенсації судових витрат, понесених Державною казначейською службою України, суд вирішує з власної ініціативи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Згідно з частиною першою цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір, сплачений прокуратурою Дніпропетровської області та Державною казначейською службою України при поданні касаційних скарг, підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна казначейська служба України при поданні касаційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 7 111,4 гривень.

Прокуратура Дніпропетровської області при поданні касаційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 9 600 гривень, що є більшим розміром, ніж вимагається законодавством, тому ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року задоволено заяву прокуратури і зобов'язано Державну казначейську службу України повернути прокуратурі Дніпропетровської області надмірно сплачений судовий збір у розмірі 4 507,32 гривень.

Таким чином, при вирішенні питання про відшкодування прокуратурі Дніпропетровської області судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги, касаційний суд виходить із суми 5 092,68 гривень.

За викладених обставин та виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору розміру задоволених позовних вимог, Державній казначейській службі України підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений при поданні касаційної скарги судовий збір у розмірі 6 130,74 гривень (7 111,4*86,21%).

Прокуратурі Дніпропетровської області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, підлягає компенсації судовий збір у розмірі 4 390,4 гривень (5 092,68*86,21%).

Оскільки компенсація судового збору за рахунок держави здійснюється у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, немає підстав для стягнення цих сум із Державного бюджету України, як просить заявник у поданій заяві.

За таких обставин касаційний суд задовольняє подану прокуратурою Дніпропетровської області заяву про ухвалення додаткового рішення частково і у порядку розподілу судових витрат компенсує Державній казначейській службі України за рахунок держави 6 130,74 гривень, а прокуратурі Дніпропетровської області - 4 390,4 гривень.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву прокуратури Дніпропетровської області про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Компенсувати прокуратурі Дніпропетровської області понесені у зв'язку з поданням касаційної скарги судові витрати у розмірі 4 390,4 гривеньза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Компенсувати Державній казначейській службі України понесені у зв'язку з поданням касаційної скарги судові витрати у розмірі 6 130,74 гривеньза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО.В. СтупакСудді: С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов С.О. Погрібний Г.І. Усик