Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.03.2020 року у справі №178/1107/19

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 178/1107/19

провадження № 61-3612св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - державний виконавець Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Понятих Олена Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу старшого державного виконавця Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Дніпро) Понятих Олени Миколаївни на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року у складі судді Цаберябого Б. М., постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О. та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги та рішень судів

09 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Криничанський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) Понятих О. М.

Вимоги скарги заявник мотивував тим, що 09 жовтня 2017 року державним виконавцем Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. винесено постанову № 54939643 про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу № 178/1183/17, виданого 27 вересня 2017 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4.

Із моменту відкриття виконавчого провадження до часу звернення до суду із цією скаргою жодних документів про виконавче провадження йому не надсилалося, тому про заборгованість зі сплати аліментів йому не було відомо.

Про виконавче провадження йому стало відомо у липні 2019 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладений арешт на все його рухоме та нерухоме майно, після чого він звернувся до Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо про відсутність підтверджуючих документів відправлення рекомендованих поштових відправлень боржнику, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2017 року ВП № 54939643; копії постанови від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; копії постанови 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві полювання; копії постанови від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; копії постанови від 13 лютого 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Наведені обставини щодо неповідомлення його про наявність обов'язку зі сплати аліментів призвели до заборгованості, яка б могла не утворитися, якщо б державний виконавець належним чином повідомив його про наявне виконавче провадження. Утворення заборгованості зі сплати аліментів призвело до обмеження його законного права на пересування та вільного залишення території України, встановленого Конституцією України.

Крім того, заявник зазначав, що у матеріалах виконавчого провадження наявний акт державного виконавця від 08 грудня 2017 року, відповідно до якого 08 грудня 2017 року до державного виконавця приходила дружина боржника, яка надала квитанцію про сплату аліментів у розмірі 359,00 грн та повідомила про те, що боржник з'являтися до державного виконавця не буде, що про необхідність сплачувати аліменти йому відомо, але він не має можливості, у зв'язку з тим, що боржник не працевлаштований та не має будь-якого доходу. У зазначеному акті не вказано прізвище, ім'я та по-батькові дружини боржника, відсутній її підпис та не вказані реквізити документу, що підтверджують її повноваження, як представника боржника, копія такого документа відсутня у матеріалах справи. Крім того, зазначений акт складений за відсутності понятих та не може бути підтверджений жодною особою, крім державного виконавця, що є порушенням пункту 8 розділу 1 наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив:

- визнати незаконними дії державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. щодо виконання судового наказу в порядку виконавчого провадження № 54939643, щодо неповідомлення у встановленому законом порядку боржника про відкриття виконавчого провадження № 54939643; неповідомлення у встановленому законом порядку боржника про тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у праві виїзду за межі України, у праві полювання та у праві керування транспортними засобами; складання акта державного виконавця з порушенням вимог складання виконавчих документів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень";

- усунути порушення законодавства під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем Понятих О. М. та скасувати постанову від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; постанову від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; постанову від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві полювання; постанову від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову від 13 лютого 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-визнати неправомірним акт державного виконавця, складений 08 грудня 2017 року державним виконавцем Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 178/1183/17.

28 грудня 2019 року Криничанський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перейменовано на Криничанський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Криничанський РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) (м. Дніпро).

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, визнано протиправними дії державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. щодо виконання судового наказу в порядку виконавчого провадження № 54939643 щодо:

- неповідомлення у встановленому законом порядку боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження № 54939643;

- неповідомлення у встановленому законом порядку боржника ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у праві виїзду за межі України, у праві полювання та у праві керування транспортними засобами;

- складання акта державного виконавця від 08 грудня 2017 року з порушенням вимог складання виконавчих документів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень".

Скасовано постанову державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Скасовано постанову державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Скасовано постанову державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання.

Скасовано постанову державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. від 05 квітня 2018 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Скасовано постанову державного виконавця Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. від 13 лютого 2019 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Визнано неправомірним акт, складений 08 грудня 2017 року державним виконавцем Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 178/1183/17.

Задовольняючи скаргу, суди попередніх інстанцій виходили із того, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи про відправлення божнику рекомендованими поштовими відправленнями копії постанови про відкриття виконавчого провадження, копій постанов про тимчасові обмеження боржника.

Неповідомлення державним виконавцем боржника про відкриття виконавчого провадження призвело до утворення заборгованості зі сплати аліментів, що спричинило обмеження законних прав боржника.

Додатковим рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року стягнуто із Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 10 373,10 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при ухваленні рішення по суті судом не вирішено питання про стягнення із Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу Криничанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) (м. Дніпро) задоволено. Додаткове рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року скасовано. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу заявник звернувся поза межами строків, визначених ЦПК України. Крім цього, заявником не надано належних доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У лютому 2020 року старший державний виконавець Криничанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Понятих О. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження. Судами не враховано, що тимчасові обмеження, встановлені постановами державного виконавця від 05 квітня 2018 року, до боржника не застосовувалися, а тому відсутні підстави для скасування вказаних постанов. Боржник був повідомлений про винесення державним виконавцем постанови про тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом від 13 лютого 2019 року шляхом направлення її рекомендованим повідомленням про вручення, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами - фіскальним чеком від 21 лютого 2019 року, списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, роздруківкою відстеження поштових відправлень із сайту Укрпошти.

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується понесення заявником витрат на правничу допомогу. Державний виконавець не заявляв клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

У травні 2020 року від старшого державного виконавця Криничанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Понятих О. М. надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга старшого державного виконавця Криничанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.

Дніпро) Понятих О. М. - не підлягає задоволенню із таких підстав.

Встановлені судами обставини

19 жовтня 2017 року державним виконавцем Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу № 178/1183/17, виданого 27 вересня 2017 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4.

Також із матеріалів справи вбачається, що 05 квітня 2018 року державним виконавцем Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. винесено постанови про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання; про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

13 лютого 2019 року державним виконавцем Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Понятих О. М. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Нормативно-правове обґрунтування

Щодо вирішення вимог скарги по суті

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Законом України "Про виконавче провадження" та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Законом України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту дитини на належне утримання", який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частину 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, якими передбачено, що рекомендованим поштовим відправленням також надсилаються копії постанови передбачених частину 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Положеннями статті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень частини 1 , пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (частина 1 статті 134 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо вирішення вимог скарги по суті

Суд першої інстанції, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у матеріалах справи доказах, встановивши, що державним виконавцем не надсилалася ОСОБА_1 постанова про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2017 року у спосіб, передбачений частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, дійшов правильного висновку про порушення права заявника на належне повідомлення про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим обґрунтовано визнав такі дії державного виконавця неправомірними.

Встановивши факт неодержання ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що подальші дії державного виконавця щодо винесення постанов, якими встановлювалися тимчасові обмеження ОСОБА_1, у зв'язку із наявністю в останнього заборгованості зі сплати аліментів, є неправомірними, а такі постанови підлягають скасуванню.

Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що сам факт не внесення постанов від 05 квітня 2018 року, якими встановлені тимчасові обмеження для ОСОБА_1, у Автоматизовану систему виконавчого провадження, за умови їх підписання державним виконавцем та скріплення печаткою Криничанського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, не є підставою для висновку про неможливість скасування вказаних постанов.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник був повідомлений про винесення державним виконавцем постанови про тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом від 13 лютого 2019 року шляхом направлення її рекомендованим повідомленням про вручення, є необґрунтовані, оскільки із наявних у матеріалах справи документів (фіскальний чек від 21 лютого 2019 року, список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, роздруківку відстеження поштових відправлень із сайту Укрпошти) не можливо достеменно встановити, що заявнику направлена саме вказана постанова.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Наведені у касаційних скаргах доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства України, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга старшого державного виконавця Криничанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Понятих О. М. є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та відмовляючи заявнику у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу заявник звернувся поза межами строків, визначених ЦПК України. Крім цього, заявником не надано належних доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд не може у повній мірі погодитися із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Так, зі змісту скарги вбачається, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлялася вимога про стягнення на користь заявника судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції до ухвалення рішення по сутті, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано суду докази на підтвердження понесених судових витрат, а саме: рахунок-фактура від 02 серпня 2019 року № 13 на суму 1 000,00 грн (аванс), квитанція від 07 серпня 2019 року на суму 1 000,00 грн, акт про приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 07 серпня 2019 року № 14 на суму 3 649,90 грн, рахунок-фактура від 07 серпня 2019 року № 14 на суму 2 649,90 грн.

Таким чином, доказами, поданими у межах строків, визначених частиною 8 статтею 141 ЦПК України, підтверджено понесення заявником витрат на правничу допомогу у сумі 3 649,90 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявником не підтверджено понесених ним витрат на правничу допомогу на вказану суму.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 2019 року разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано суду такі докази: акт про прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 06 грудня 2019 року № 14/2 на суму 6 723,00 грн, додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 02 серпня 2019 року № 25/19.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що вказані докази подані заявником із порушенням процесуальних строків, визначених частиною 8 статті 141 ЦПК України, а саме після ухвалення судового рішення та за умови, що заявник до закінчення судових дебатів не подавав відповідну заяву, про що не заперечується ним у касаційній скарзі.

Відповідно до частини 1 статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених частини 1 статті 413 ЦПК України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року підлягає скасуванню, додаткове рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року - зміні, шляхом зменшення стягнутих із Криничанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу із 10 373,10 грн до 3 649,90 грн.

Керуючись статтями 141, 409, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу старшого державного виконавця Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Понятих Олени Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року залишити без змін.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року скасувати, додаткове рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року змінити, шляхом зменшення стягнутих із Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу із 10 373,10 грн до 3 649,90 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак СуддіІ. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В.

Яремко