Постанова

Іменем України

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 142/830/19

провадження № 61-2603св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - державне підприємство "Крижопільське лісове господарство",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2020 року у складі судді Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року до ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Крижопільське лісове господарство" про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Позовна заява мотивована тим, що з 09 вересня 1998 року по 02 березня 2018 року ОСОБА_1 працював на посаді майстра лісу в ДП "Крижопільське лісове господарство". З 21 березня 2006 року по 19 травня 2013 року позивач виховував неповнолітню дитину без матері. 02 травня 2019 року та 10 липня 2019 року позивач звертався до підприємства із заявами про виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 21 березня 2006 року по 19 травня 2013 року, у задоволенні яких було відмовлено листами підприємства від 06 травня 2019 року № 195 та від 22 липня 2019 року № 288 відповідно.

Посилаючись на те, що відповідно до частини 1 статті 182-1 КЗпП України він має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку, просив зобов'язати ДП "Крижопільське лісове господарство" нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за усі невикористані ним дні додаткової відпустки за період з 21 березня 2006 року по 19 травня 2013 року.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДП "Крижопільське лісове господарство" про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, заявник оскаржив його до апеляційного суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відмовлено.

Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року повернуто позивачу.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2105015221694 ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 одержав 05 грудня 2019 року, однак у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушено положення частини 3 статті 34 ЦПК України, частини 6 статті 357 ЦПК України оскільки вказане судове рішення повинно було бути ухвалено колегією суддів у складі трьох суддів.

Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України, застосовуються положення його статті 185 (частини 1 та 2 статті 357 ЦПК України).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції у випадках, передбачених частиною 5 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про повернення апеляційної скарги у справі суддею-доповідачем одноособово.

За змістом частини 6 статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху.

Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині 3 статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України.

Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюються колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів (частина 3 статті 34 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, провадження № 14-126цс20, зазначено, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження.

Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною 3 статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не врахував наведених вище положень ЦПК України та помилково постановив ухвалу від 09 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, одноособово, що призвело до порушення правил щодо складу суду.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення (частина 4 статті 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини 1 статті 411 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд розглянув питання щодо повернення апеляційної скарги неповноважним складом суду (одноособово), то оскаржувана ухвала підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Обґрунтованість інших доводів касаційної скарги не підлягають перевірці колегією суддів, оскільки апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права щодо складу суду, що є обов'язковою підставою для скасування оскарженої ухвали апеляційного суду.

Оскільки суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги одноособово, питання про сплату судового збору та повернення апеляційної скарги має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.

Керуючись статтями 401, 402, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2020 року скасувати.

Направити справу № 142/830/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян