Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.01.2020 року у справі №242/656/18

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 242/656/18

провадження № 61-1280св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

особа, яка не брала участі у справі - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

представник публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" - Парубець Євген Олександрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, згідно з яким просила: визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з п'яти житлових кімнат, загальною площею 131,08 кв. м, у тому числі житловою площею 88,80 кв. м, та на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 112,0 кв. м, у тому числі житловою площею 71,9 кв. м.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 09 лютого 2018 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року позов задоволено.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з п'яти житлових кімнат загальною площею 131,08 кв. м, в тому числі житловою площею 88,80 кв. м, та на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 112,00 кв. м, в тому числі житловою площею 71,9 кв. м.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідно до частини першої статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю, який діяв на час набуття майна подружжям, майно, нажите подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. У судовому засіданні встановлено та визнано відповідачем, що квартири придбані під час шлюбу та за спільні кошти подружжя, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк"), який не приймав участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ПАТ "Родовід Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки у банка не було будь-яких прав на нерухоме майно, яке було предметом спору при вирішенні питання про поділ майна між колишнім подружжям, оскаржуваним судовим рішенням права ПАТ "Родовід Банк" не порушені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не правильно застосувавши норми процесуального права дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі. Зазначав, що на час ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Києва про поділ майна подружжя, а саме 14 серпня 2018 року, договір іпотеки від 06 жовтня 2005 рокубув чинним. Місцевий суд вирішив питання про розподіл нерухомого майна переданого в іпотеку без залучення до участі у справі іпотекодержателя - ПАТ "Родовід Банк".

Посилання суду на постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року є помилковим.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 травня 1995 року.

За договором купівлі-продажу квартири від 19 вересня 1997 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1.

За договором купівлі-продажу квартири від 05 листопада 1997 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_2.

Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу, 21 липня 1999 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідач у справі надав суду першої інстанції заяву про визнання позову, оскільки квартири були придбані колишнім подружжям в шлюбі за спільні кошти.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з п'яти житлових кімнат загальною площею 131,08 кв. м, в тому числі житловою площею 88,80 кв. м, та на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 112,00 кв. м, в тому числі житловою площею 71,9 кв. м.

Майно, що є предметом поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як колишнім подружжям, складається з: квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, відповідно до договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В. В. 06 жовтня 2005 року та зареєстрованим в реєстрі за № 4061, зазначене майно було передано ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ "Родовід Банк" для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, ухваленою у справі № 761/12063/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк", ОСОБА_2, за участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшенко В. В., про визнання договору іпотеки недійсним та зняття заборони з квартири, зазначений договір іпотеки від 06 жовтня 2005 року, як і договір про внесення змін і доповнень до нього визнано недійсними, скасовано заборону відчуження та інші заборони з квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, накладені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В. В. на підставі договору іпотеки від 06 жовтня 2005 року.

Зазначене судове рішення набрало законної сили і на час розгляду даної справи у касаційному порядку не скасовано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 і 2 статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ПАТ "Родовід Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у банка не було будь-яких прав на нерухоме майно, яке було предметом спору при вирішенні питання про поділ майна між колишнім подружжям, оскарженим судовим рішенням права ПАТ "Родовід Банк" не порушені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися.

Із справи відомо, що у лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 09 лютого 2018 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року позов задоволено.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що складається з п'яти житлових кімнат загальною площею 131,08 кв. м, в тому числі житловою площею 88,80 кв. м, та на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 112,00 кв. м, в тому числі житловою площею 71,9 кв. м.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, ухваленою у справі № 761/12063/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк", ОСОБА_2, за участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшенко В. В., про визнання договору іпотеки недійсним та зняття заборони з квартири, вказаний договір іпотеки від 06 жовтня 2005 року, так і договір про внесення змін і доповнень до нього визнано недійсними, скасовано заборону відчуження та інші заборони з квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, накладені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В. В. на підставі договору іпотеки від 06 жовтня 2005 року.

Зазначене судове рішення набрало законної сили і на час розгляду даної справи у касаційному порядку не скасовано.

Із відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що постановою Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 761/12063/17 (провадження № 61-17682св19) касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишено без змін.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що права ПАТ "Родовід Банк" при розгляді справи про поділ майна подружжя не порушені та закрив провадження за апеляційною скаргою банку на рішення місцевого суду на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. СімоненкоСудді: А. А. Калараш І. В. Литвиненко С. Ю. Мартєв Є.

В. Петров