Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.01.2020 року у справі №552/2219/19

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 552/2219/19

провадження № 61-22840св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунальне підприємство "Декоративні культури", Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2019 року у складі судді Самсонової О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у складі колегії суддів:Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - УЖКГ ВК Полтавської міської ради), Комунального підприємства "Декоративні культури" (далі - КП "Декоративні культури"), Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради (далі - КП "ЖЕО № 2"), Виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - ВК Полтавської міської ради), Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" (далі - КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика") про відшкодування матеріальної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 24 червня 2018 року на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 на належний йому на праві власності автомобіль марки "GEELY EMGRAND 7", номерний знак НОМЕР_1, впало трухляве дерево, внаслідок чого автомобіль зазнав значних пошкоджень.

З урахуванням викладеного, просив стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 122 985,71 грн, завдану внаслідок пошкодження його автомобіля.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до УЖКГ ВК Полтавської міської ради, КП "Декоративні культури ", КП "ЖЕО № 2 ", КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Позов ОСОБА_1 до ВК Полтавської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.

Стягнуто з ВК Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 112 985,71 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 3 000 грн на відшкодування вартості дослідження, 1 129,86 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору, а всього 117 115,57 грн.

Задовольняючи позов у частині вимог до ВК Полтавської міської ради, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташоване на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, зважаючи на відсутність даних, що дерево, відповідно до вимог частини 5 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування. Всупереч підпункту 7 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організація озеленення, ВК Полтавської міської ради не було належним чином забезпечено організацію роботи з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів, внаслідок чого сталася падіння дерева, що призвело до пошкодження майна позивача. В іншій частині позову відмовлено за його безпідставністю.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У грудні 2019 року ВК Полтавської міської ради звернувся до Верховного Судуіз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами у незаконний спосіб покладено на ВК Полтавської міської ради обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного утримання об'єктів благоустрою, розміщених на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, які перебувають у державній власності, балансоутворювачем яких є КП "Полтавська бавовнянопрядильна фабрика". Крім того, згідно зі статутом КП "Декоративні культури", підприємство є відповідальним за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Також матеріали справи не містять доказів щодо існування факту здійснення ВК Полтавської міської ради повноважень, які складають предмет правового регулювання підпункту 7 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (повноваження в галузі житлово-комунального господарства), зокрема, доказів щодо наявності у ВК Полтавської міської ради фахівців з питань зелених насаджень, матеріально-технічних засобів створення та догляду за зеленими насадженнями, тощо. Позовна заява не містить обґрунтування щодо обставин закономірності та неминучості шкоди позивачу саме внаслідок прямих і безпосередніх дій ВК Полтавської міської ради.

У січні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - Мирка Р. О., у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 рокусправу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law29~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law30~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law31~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у грудні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law32~.

Частиною 1 статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності ~law33~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному статті 263 ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані рішення не відповідають.

Суди встановили, що 24 червня 2018 року близько 12:00 год. відбулося падіння дерева на належний ОСОБА_1 автомобіль марки "GEELY EMGRAND 7", номерний знак НОМЕР_1, який у цей час знаходився на вул. Маршала Бірюзова, 42 у м. Полтаві, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 02 липня 2018 року № 107 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "GEELY EMGRAND 7", номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням втрати товарної вартості складає 112 985,71 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідальність за завдану позивачеві шкоду має нести ВК Полтавської міської ради. Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

Згідно з частиною 7 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності єбалансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

Рішенням 37-ої сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 19 лютого 2009 року "Про впорядкування територій зелених зон та зелених насаджень міста Полтави" внесено зміни та доповнення до переліку об'єктів благоустрою, що належать територіальній громаді міста Полтави, який затверджений рішенням міської ради від 09 серпня 2007 року "Про затвердження переліку об'єктів благоустрою, що належать територіальній громаді на праві комунальної власності".

Вказаним рішенням затверджено схему розташування зелених зон та зелених насаджень (парки, сквери, бульвари та інші території) міста Полтави відповідно до переліку об'єктів благоустрою. Доручено виконавчому комітету міської ради до 01 червня 2009 року розробити План роботи з утримання, збереження та розвитку зелених зон та зелених насаджень міста Полтави з визначенням організації-балансоутримувача, з черговості проведення реконструкції, поточного ремонту і робіт з благоустрою зелених зон та насаджень та визначенням необхідних обсягів фінансування.

Згідно з додатком 31 до рішення Полтавської міської ради від 19 лютого 2009 року зелені насадження на АДРЕСА_1 не включені до Переліку зелених зон та зелених насаджень із зазначенням їх балансоутримувача.

Водночас відповідно до Порядку видалення земельних насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників) у місті Полтаві, затвердженого рішенням 23-ої сесії 6-го скликання Полтавської міської ради від 02 серпня 2012 року, УЖКГ ВК Полтавської міської ради визначено компетентним органом для прийняття рішень про видалення зелених насаджень у місті Полтаві та видачі ордерів на видалення зелених насаджень.

Рішенням 13-ої сесії 7-го скликання Полтавської міської ради від 22 грудня 2017 року "Про затвердження Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтави на 2018 рік" затверджено Програму розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтави на 2018 рік, згідно з якою поточний ремонт та утримання об'єктів озеленення територій м. Полтави покладається на КП "Декоративні культури".

Підпунктом 7 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради. Водночас за змістом указаної норми права виконавчі органи місцевих рад не можуть вважатися безпосередньо відповідальними за шкоду, завдану неналежним виконанням робіт з благоустрою у населених пунктах. Відповідно обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева не може бути покладений на ВК Полтавської міської ради. Указаного суди попередніх інстанцій до уваги не взяли та не перевірили доводів ВК Полтавської міської ради про те, що особою, відповідальною за стан зелених насаджень уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, а отже, і за невиконання цих обов'язків, є КП "Декоративні культури".

Предметом спору та доказування у цій справі є також визначення відповідача, відповідального за завдану позивачеві шкоду, з огляду на місце знаходження дерева, падіння якого спричинило позивачеві шкоду. Так, згідно з пунктом 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Заперечуючи проти позову, ВК Полтавської міської ради посилався на те, що відповідальним за завдану позивачеві шкоду може бути КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", якому на праві власності належить будинок, на прибудинковій території якого сталося падіння дерева.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1.1.3 Положення про УЖКГ ВК Полтавської міської ради (далі - Положення) визначено, що УЖКГ ВК Полтавської міської ради забезпечує виконання завдань з утримання, експлуатації, поточного ремонту, капітального ремонту, будівництва і реконструкції об'єктів міського благоустрою, житлового фонду та інших об'єктів.

Відповідно до пункту 1.4 Статуту КП "Декоративні культури" підприємство підпорядковане УЖКГ ВК Полтавської міської ради, що є органом управління.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи з ВК Полтавської міської ради відшкодування шкоди, завданої позивачу, суди не встановили причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю ВК Полтавської міської ради, вважаючи його належним відповідачем у справі.

Заперечуючи проти позову, ВК Полтавської міської ради зазначав, що падіння дерева мало місце на прибудинковій земельній ділянці житлового будинку АДРЕСА_1, що належить КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", а отже, вказане підприємство може бути відповідальним за завдану позивачеві шкоду. Цих доводів суди попередніх інстанцій не перевірили.

Водночас, дійшовши висновку, що КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" є балансоутримувачем державного майна - житлового будинку на АДРЕСА_1, але не об'єктів благоустрою території житлової забудови - земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок, право користування якою в установленому законом порядку не оформлено, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не звернули увагу на те, що поточний ремонт та утримання об'єктів озеленення територій м. Полтави покладається на КП "Декоративні культури", яке підпорядковане УЖКГ ВК Полтавської міської ради.

Висновки судів про те, що контроль за станом зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці комунальної власності на АДРЕСА_1, та організація роботи з цього питання належить виключно до повноважень ВК Полтавської міської ради, а тому ВК Полтавської міської ради як орган місцевого самоврядування є належним відповідачем у справі, є помилковими та не відповідають наведеним нормам матеріального права.

Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували наведені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чим порушили норми процесуального права, що полягає у недосліджені доказів сфери відповідальності відповідачів за утримання зелених насаджень, зокрема дерева, падіння якого спричинило завдану шкоду позивачу. Це призвело до неправильного вирішення справи та стягнення з ВК Полтавської міської ради на користь позивача сум на відшкодування шкоди, без з'ясування сфери відповідальності решти відповідачів.

Тому на часткове задоволення вимог касаційної скарги рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Щодо заяви про закриття касаційного провадження

30 січня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Мирка Р. О. про закриття касаційного провадження, у зв'язку з тим, що касаційна скарга від імені ВК Полтавської міської ради підписана представником Іваном Сватенком, яким на підтвердження своїх повноважень надано копію довіреності, проте представником у суді може бути лише адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У частині 2 статті 60 ЦПК України передбачений виняток з цього правила: під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у частині 2 статті 60 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, призначене спрощене позовне провадження (частина 4 статті 19 ЦПК України).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі складає 122 985,71 грн, отже, в розумінні пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України станом на дату подання касаційної скарги справа є малозначною, що також свідчить про те, що представництво у ній може бути здійснено без участі адвоката.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 62 ЦПК України).

З урахуванням того, що справа є малозначною, представництво ВК Полтавської міської ради в касаційному суді може здійснюватися особою, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність та належні повноваження, тому підстав для задоволення заяви про закриття касаційного провадження немає.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином дослідити наявні у справі докази, дати відповідну правову оцінку цим доказам і встановленим на їх підставі дійсним обставинам справи та вирішити спір з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представникаОСОБА_1 - адвоката Мирка Романа Олексійовича про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко