Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 759/6512/17

провадження № 61-4437св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс",

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс" на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів:

Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

Уквітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс" (далі - ТОВ "Авто Метрополіс") про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позивач та його представник у судові засідання, які відбулися 02 лютого 2018 року, 07 листопада 2019 року та 02 грудня 2019 року не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача не подавалося, заяви про зміну місцезнаходження позивача або представника до суду не подавалося.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав робити висновок, що позивач та його представник повторно належно повідомлялись про розгляд справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року ТОВ "Авто Метрополіс" подало касаційну скаргу, у якій просить постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року скасувати, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що 02 лютого 2018 року, 07 листопада 2019 року та 02 грудня 2019 року позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали. Клопотання від 26 листопада 2019 року, подане представником позивача не містить доказів поважності неприбуття у судове засідання представника, а саме, відсутні довідки, лікарняні та будь-які документи, які б свідчили про перебування представника на лікарняному.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надано.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 759/6512/17, витребувано справу з суду першої інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття провадження, а саме: порушення норм процесуального права.

У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає доводи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

На підставі частин 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у цій справі відкрито згідно ухвали суду від 20 липня 2017 та призначено до розгляду по суті на 11 вересня 2017 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 15 серпня 2017 року справу передано у провадження судді Ул'яновської О. В., яка ухвалою від 21 серпня 2017 року справу призначила на 02 лютого 2018 року.

02 лютого 2018 року за клопотанням представника відповідача справу відкладено на 24 жовтня 2018 року (арк. спр.50-51).

В подальшому справа неодноразово відкладалась з різних причин, а саме: на 14 січня 2019 року, 18 лютого 2019 року, 26 березня 2019 року, 28 березня 2019 року.

18 лютого 2019 року судом винесено ухвалу про закінчення підготовчого провадження.

28 березня 2019 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, після проведення якої 06 серпня 2019 року провадження у справі було поновлено і справу призначено до розгляду на 07 листопада 2019 року.

Аналіз матеріалів свідчить, що про розгляд справи 07 листопада 2019 року позивач був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Брагунцю 03 вересня 2019 року (арк. спр. 186).

Проте до суду учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим справу було відкладено на 02 грудня 2019 року (арк. спр.188).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач ОСОБА_1 отримав судову повістку 22 листопада 2019 року (арк. спр. 196).

26 листопада 2019 року представник позивача подав клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з перебуванням його за кордоном (арк. спр.197,198).

Встановивши, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явились в судове засідання (07 листопада 2019 року та 02 грудня 2019 року), позивачем не надано заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджають явці в судове засідання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що судове засідання від 02 лютого 2018 року, про яке позивач був належно повідомлений, і на що посилається суд в ухвалі про залишення позову без розгляду було проведено в режимі підготовчих дій, однак, ця обставина на спростовує висновку суду першої щодо повторної неявки позивача та его представника в судові засідання 07 листопада 2019 року та 02 грудня 2019 року.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.

З урахуванням наведеного, оскаржувана постанова апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених частини 1 статті 413 ЦПК України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Встановивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає вимогам закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду та залишає в силі ухвалу суду першої інстанції

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

При поданні касаційної скарги ТОВ "Авто Метрополіс" сплатило судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Оскільки касаційна скарга ТОВ "Авто Метрополіс" підлягає задоволенню, ухвалена постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь відповідача судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 102,00
грн.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року скасувати.

УхвалуСвятошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс" судовій збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 102,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук