Постанова

Іменем України

07 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 754/10996/19

провадження № 61-22562 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - Служба у справах дітей органу опіки та піклування Оболонської в м. Києві районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Богдан Оленою Олександрівною на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі суддів: Мараєвої Н.Є., Заришняк Г.М., Желепи О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

25 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

27 липня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії, направлені на особисті зустрічі та будь-яке спілкування з малолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити побачення до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей органу опіки та піклування Оболонської в м. Києві районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Посилалася на те, що відповідачка не займається вихованням дитини, поводить себе не належно, що за дитиною здійснює нагляд няня та позивач, що відповідачка вчиняє розпусні дії стосовно дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей органу опіки та піклування Оболонської в м. Києві районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Заборонено ОСОБА_3 вчиняти дії направлені на особисті зустрічі та будь-яке спілкування з малолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заборонено побачення до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей органу опіки та піклування Оболонської в м. Києві районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - задоволено.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року - скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову не є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інтереси самої дитини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, в якій просила скасувати це судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Витребувано із Деснянського районного суду м. Києва копії матеріалів, необхідних для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Богдан Оленою Олександрівною на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 754/10996/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей органу опіки та піклування Оболонської в м. Києві районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

У січні 2020 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд постановляючи постанову про скасування заходів забезпечення позову, порушив норму процесуального права. а саме, ст. ст. 149, 150 ЦПК України. Зазначав, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, звертаючи з апеляційною скаргою, представник ОСОБА_3 зазначала, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з матір`ю ОСОБА_5 .

26 листопада 2018 року ОСОБА_3 було подано до Подільського районного суду м. Києва заяву про визначення місця проживання дочки з нею, у справі відкрито провадження та проводиться розгляд справи.

25 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву про позбавлення батьківських прав, яку направлено за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

Також зазначав, що 25 червня 2019 року ОСОБА_1 забрав дочку для того, що б провести з нею час та не повернув до місця її постійного проживання, на телефонні дзвінки не відповідав, у зв`язку з чим за даним фактом ОСОБА_3 викликала поліцію.

Крім того, ОСОБА_3 не має змоги побачитись з дочкою через переховування її батьком ОСОБА_2 .

Тому, представник апелянта вважає, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову, судом були порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною першою ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною 3 ст. 152 ЦПК України, забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову не є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а інтереси самої дитини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Богдан Оленою Олександрівною залишитибез задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров