Історія справи

Постанова КЦС ВП від 07.06.2023 року у справі №523/10368/20
Постанова КЦС ВП від 07.06.2023 року у справі №523/10368/20
Постанова КЦС ВП від 07.06.2023 року у справі №523/10368/20

Постанова

Іменем України

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 523/10368/20

провадження № 61-1980 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державне підприємство «Сетам», Другий суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року у складі судді Сувертак І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам»

(далі - ДП «Сетам»), Другого суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»

(далі - ПАТ «УкрСиббанк», банк), про визнання електронних торгів з примусової реалізації нежитлового приміщення недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2006 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2006 року № 11085341000

між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»

(далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та нею і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавці передали банку в іпотеку: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ; та квартиру АДРЕСА_2 , яка належить їй.

29 травня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 29 травня 2008 року № 11352439000 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого

є ПАТ «УкрСиббанк», та нею і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавці передали банку в іпотеку: перукарню по АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 ; та квартиру АДРЕСА_2 , яка належить їй.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року у справі № 523/16431/13-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та неї, як поручителя, на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2008 року № 11352439000 у сумі 46 842,26 доларів США, з яких

40 201,82 доларів США - заборгованість за простроченим кредитом,

3 133,50 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, 3 136,94 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 361 долар США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2014 року у справі № 523/17044/13-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з неї, як поручителя, та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2006 року № 11085341000 станом на 06 вересня 2013 року, а саме: заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 60 759,10 доларів США; заборгованість по процентам 5 178,06 доларів США; пеню за прострочення сплати по кредиту у розмірі 31 903,65 грн; пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 4 337,57 грн; судовий збір у розмірі 3 441 грн.

Суворовським районним суду м. Одеси були видані ПАТ «УкрСиббанк» виконавчі листи від 16 січня 2014 року № 523/16431/13-ц та від 13 березня 2014 року № 523/17044/13-ц.

21 квітня 2015 року старшим державним виконавцем Другого суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шевчук О. Ю. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 523/170044/13 та виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 523/16431/13 щодо боржника ОСОБА_2 .

Банк не використав свого права на подачу до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, банк не повідомив її, як солідарного боржника та іпотекодавця про намір у примусовому порядку реалізувати предмет іпотеки у межах виконавчого провадження про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 .

Державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову від 17 травня 2017 року про опис та арешт майна боржника - нежитлового приміщення перукарні по АДРЕСА_3 .

Державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області направлено 05 вересня 2017 року до Одеської філії ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна за адресою: АДРЕСА_3 .

29 листопада 2017 року відповідно до протоколу № 300165 відбулися електронні торги з реалізації арештованого майна - нежитлового приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_3 , переможцем торгів було визнано ОСОБА_3 .

Державним виконавцем Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Свідерською М. Г. було складено та підписано акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21 грудня 2017 року.

ДП «Сетам» допущено порушення положень статті 43 Закону України «Про іпотеку», оскільки не повідомлено її про день, час, і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

У судовому порядку нею були оскаржені підготовчі дії державного виконавця щодо проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року у справі № 523/186/19 скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано дії начальника Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Шевченко Є. О. - неправомірними, у частині винесення доручення від 29 листопада 2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого. Визнано дії державного виконавця Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г. неправомірними, у частині ухвалення постанови від 30 листопада 2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу. Визнано неправомірним та скасовано доручення від 29 листопада 2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого начальника Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Шевченко Є. О. Визнано неправомірною та скасовано постанову

від 30 листопада 2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією Другого суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судом при розгляді справи № 523/186/19 установлено відсутність службових повноважень (компетенції) державного виконавця Свідерської М. Г. за виконавчими провадженнями № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 станом на 27 жовтня 2017 року з проведення будь-яких виконавчих дій, винесення постанов, укладання правочинів у межах зазначених виконавчих проваджень, у тому числі при складанні акту про проведення електронних торгів від 21 грудня 2017 року. Крім того, організатором торгів порушені строки проведення електронних торгів та самостійно були внесені зміни до заявки на реалізацію арештованого майна, розміщено недостовірну інформацію по лоту щодо об`єкту нерухомості та відомостей щодо зберігача майна.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року у справі № 523/3695/18 скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г., щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності товариства з обмежено відповідальністю «Сейв Компані» (далі - ТОВ «Сейв Компані») для проведення незалежної оцінки нерухомого майна. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г.

від 29 травня 2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності

для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Сейв Компані». Визнано звіт

ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна - перукарні, за адресою:

АДРЕСА_3 таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вона не була стороною у справі № 523/863/18, в якій рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року залишено без задоволення позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ДП «Сетам», Другого суворовського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - ПАТ «УкрСиббанк», про визнання недійсними проведених 29 листопада 2017 року електронних торгів з примусової реалізації належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , оформлені протоколом від 29 листопада 2017 року № 300165. Тому встановлені у справі № 523/863/18 обставини не впливають на вирішення цієї справи, не є для неї преюдиційними.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 523/863/18 касаційні скарги ПАТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року, якою позов ОСОБА_2 задоволено, скасовано. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року залишено у силі (провадження № 61-17932 св 19).

Отже, обставини, встановлені у справах № 523/3695/18, 523/186/19, свідчать про недійсність електронних торгів проведених 29 листопада 2017 року з примусової реалізації спірного нежитлового приміщення.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними електронні торги, які проведені 29 листопада 2017 року, з примусової реалізації належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення - перукарні, розташованої по АДРЕСА_3 . Також, позивачкою подано заяву щодо визнання поважними причини пропуску спеціального строку позовної давності, оскільки ДП «Сетам», як організатор електронних торгів, не повідомило її про їх проведення, унаслідок чого вона була позбавлена можливості звернутися за захистом своїх прав у межах строку позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року

позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги,

проведені ДП «Сетам» 29 листопада 2017 року за лотом № 246531 з примусової реалізації нежитлового приміщення - перукарні, загальною

площею 141,1 кв. м, яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_3 , за результатом яких згідно з протоколом

№ 300165 переможцем став ОСОБА_3 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 позовні вимоги у справі № 523/863/18, в якій рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року, що набрало законної сили, залишено без задоволення позов ОСОБА_2 про визнання недійсними спірних електронних торгів, не заявляла, суд не вирішував вимоги щодо неї, ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі №523/863/18. Отже, обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 523/863/18, не мають юридичних наслідків при розгляді цієї справи № 523/10368/20 і могли бути спростовані у загальному порядку.

Обставини, встановлені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року у справі № 523/186/19 та ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року у справі № 523/3695/18 могли бути спростовані у загальному порядку ОСОБА_3 та ДП «Сетам». Проте відповідачами не були спростовані встановлені у справах № 523/186/19, № 523/3695/18 обставини, які є новими, що виникли після ухвалення рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року у справі № 523/863/18.

При розгляді справи № 523/3695/18 судом установлено, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який був нечинним, є порушенням статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до звіту ТОВ «Сейв Компані», вартість оцінки перукарні дорівнювала 1 591 856 грн, згідно з незалежною оцінкою нерухомого майна за звітом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-оценка», наданого позивачем, ринкова вартість об`єкта оцінки становила 3 760 315 грн.

ДП «Сетам» зазначало, що ціна продажу, встановлена звітом про оцінку майна ТОВ «Сейв Компані» не відповідає ринковій, оскільки оцінювачем враховувався факту арешту і примусової реалізації майна, вимушених умов продажу тощо. Проте відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, то воно здійснюється за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Отже, доводи ДП «Сетам» не відповідають вимогам закону і суд першої інстанції вважав доведеною обставину щодо невідповідності ціни продажу, встановленої звітом про оцінку майна ТОВ «Сейв Компані», ринковій ціні.

До заявки на реалізацію арештованого майна від 05 вересня 2017 року до ДП «Сетам» державним виконавцем було додано копію іпотечного договору. Таким чином, організатор електронних торгів був обізнаним про існування договору іпотеки, укладеного між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , проте у порушення положень статті 43 Закону України «Про іпотеку» письмово не повідомили ОСОБА_1 про проведення електронних торгів, у порушення закону не надіслали їй нотаріально засвідчену копію акту про реалізацію предмета іпотеки.

Посилання ДП «Сетам» на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки її права порушені не були, є безпідставними, оскільки предметом іпотеки є сукупність нерухомого майна, а саме квартира, яка належить ОСОБА_1 та перукарня, яка належить ОСОБА_2 , при цьому загальна ринкова вартість предмета іпотеки, визначена як сума ринкової вартості квартири та перукарні. Примусовою реалізацією на торгах частини предмета іпотеки - приміщення перукарні, за ціною, яка значно нижча за ринкову, порушується справедлива рівновага майнових інтересів як обох боржників, так і стягувача. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з урахуванням вищевказаних обставин солідарний боржник (поручитель) та іпотекодавець ОСОБА_1 матиме особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розміщені на сайті ДП «Сетам» змінені та невідповідні заявці державного виконавця відомості про майно свідчать про порушення організатором торгів процедури передачі майна на реалізацію.

Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 21 грудня 2017 року підписаний державним виконавцем Другого суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерською М. Г., постанову якого від 30 листопада 2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу визнано неправомірною та скасовано ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року у справі №523/186/19. Також встановлено обставини щодо відсутності службових повноважень державного виконавця за виконавчими провадженнями № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 станом на 27 жовтня 2017 року з проведення будь-яких виконавчих дій, прийняття постанов, укладання правочинів у межах зазначених виконавчих проваджень, у тому числі при складанні акту про проведення електронних торгів від 21 грудня 2017 року, що свідчить про порушення Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області процедури оформлення результатів торгів.

Початок перебігу позовної давності, про застосування якого заявлено ДП «Сетам» співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, таке право виникло у ОСОБА_1 за наслідками ухвалення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 523/863/18, якою касаційні скарги ПАТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» задоволено, постанову Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року скасовано, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року залишено у силі, яким відмовлено у позові ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів (провадження № 61-17932 св 19).

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у липні 2020 року, тобто у межах строку позовної давності.

Отже, до ухвалення остаточного рішення у справі № 523/863/18, ОСОБА_1 не мала можливості для подачі цього позову до суду, а звернулась за захистом порушеного права у межах тримісячного строку з моменту виникнення права на позов, що є поважною підставою такого пропуску, тому суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску позивачем спеціального строку позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі № 523/863/18, тому встановлені в ній обставини можуть бути спростовані позивачкою у цій справі.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не спростовано обставини, встановлені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року у справі № 523/186/19 та ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року у справі № 523/3695/18.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, та виготовлений суб`єктом оціночної діяльності у порушення вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, є порушенням установленого законом порядку такої реалізації.

Організатор електронних торгів був обізнаним про існування договору іпотеки, укладеного між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , проте у порушення положень статті 43 Закону України «Про іпотеку» письмово не повідомив ОСОБА_1 про проведення електронних торгів, не надіслав їй нотаріально засвідчену копію акту про реалізацію предмета іпотеки.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що примусовою реалізацією на торгах частини предмета іпотеки - приміщення перукарні, за ціною, яка значно нижча за ринкову ціну, порушується справедлива рівновага майнових інтересів як обох боржників, так і стягувача. Солідарний боржник, поручитель та іпотекодавець ОСОБА_1 матиме особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до роздруківок з сайту ДП «Сетам», була розміщена інформація, що не відповідає наданій державним виконавцем, вказана контактна особа зберігача предмета іпотеки - представник ПАТ «УкрСиббанк» Халявка О. О. і його контактний телефон зв`язку, також виправлено інформацію заявки щодо загальної площі приміщення: змінено площу перукарні з 74,3 кв. м на 141,1 кв. м. У порушення закону ДП «Сетам» були самостійно внесені вказані зміни, що привело до розміщення недостовірної інформації по лоту щодо об`єкту нерухомості.

Акт про проведення електронних торгів від 21 грудня 2017 року підписаний державним виконавцем Другого суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерською М. Г., в якої були відсутні повноваження на вчинення таких дій, що свідчить про порушення процедури оформлення результатів торгів.

Позивачкою строк позовної давності, про застосування якого заявлено ДП «Сетам», не пропущено, оскільки право на позов у неї виникло після ухвалення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 523/863/18, а позов нею подано у липні 2020 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ДП «Сетам» неповідомлено ОСОБА_1 про проведення та результати електронних торгів чим порушено положення статей 43, 47 Закону України «Про іпотеку», унаслідок чого ОСОБА_2 було оскаржено у судовому порядку результати електронних торгів, без залучення до участі у справі № 523/863/18 ОСОБА_1 . Таким чином, до моменту ухвалення остаточного рішення у справі № 523/863/18 ОСОБА_1 не мала можливості для звернення з цим позовом до суду, а звернулась за захистом порушеного права у межах тримісячного строку з моменту виникнення права на позов, що є поважними причинами такого пропуску.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «УкрСиббанк»просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 523/10368/20 з Суворовського районного суду м. Одеси. Підставами відкриття касаційного провадження були пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ПАТ «УкрСиббанк»мотивована тим, що суди, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 статусу іпотекодавця, не врахували, що у договорі іпотеки визначено два предмета іпотеки, а саме перукарню

по АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 ; та квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є іпотекодавцями, проте їх обов`язки обмежені один до одного, вони не є солідарними майновими поручителями між собою. ОСОБА_1 не була власником майна, яке відчужено на електронних торгах, не була боржником у межах виконавчого провадження, яке відкрито щодо ОСОБА_2 .

Ураховуючи викладене, при реалізації на електронних торгах належної ОСОБА_2 перукарні по АДРЕСА_3 права ОСОБА_1 порушено не було. Статус іпотекодавця ОСОБА_1 має правове значення у відносинах між останньою та банком, проте не впливає на виконавче провадження щодо ОСОБА_2 , майно якої реалізовано на електронних торгах.

Посилання судів на те, що ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі № 523/863/18, є безпідставними, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 523/863/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсними електронні торги від 29 листопада 2017 року, згідно яких було реалізовано належне ОСОБА_2 нежитлове приміщення перукарні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , переможцю торгів ОСОБА_3 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 523/863/18 касаційні скарги ПАТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року скасовано. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року залишено у силі (провадження № 61-17932 св 19). Отже, ОСОБА_1 знала про розгляд судами справи № 523/863/18, в якій вона подавала апеляційну скаргу.

Преюдиційними судовими рішеннями у справі № 523/863/18 встановлено законність проведення оспорюваних електронних торгів та надана належна правова оцінка доводам ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 у цій справі ініційовано аналогічний спір з метою перегляду остаточного судового рішення у справі № 523/863/18, а судами першої та апеляційної інстанції сформовано протилежні правові висновки.

ОСОБА_1 звернулася до суду з пропуском строку позовної давності.

Доводи особи, яка подала відзив

У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Позивачка не приймала участь при розгляді преюдиційної справи № 523/863/18, тому встановлені у ній обставини не мають значення для неї при розгляді цієї справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до договорів про надання споживчих кредитів від 29 листопада 2006 року і від 29 травня 2008 року ОСОБА_1 (колишнє прізвище « ОСОБА_5 ») виступила поручителем боржника ОСОБА_2 перед ПАТ «УкрСиббанк».

29 листопада 2006 року на забезпечення зобов`язань ОСОБА_2

за договором про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір,

за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку: квартиру

АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ; та квартиру АДРЕСА_2 , яка належить

ОСОБА_1

29 травня 2008 року на забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 29 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір,

за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку: перукарню

по АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 ; та квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року у справі № 523/16431/13-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь

ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у сумі 46 842,26 доларів США, з яких 40 201,82 доларів США - заборгованість за простроченим кредитом,

3 133,50 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, 3 136,94 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 361 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2014 року у справі № 523/17044/13-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2006 року № 11085341000 станом на 06 вересня 2013 року, а саме: заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 60 759,10 доларів США; заборгованість по процентам 5 178,06 доларів США; пеню за прострочення сплати по кредиту у розмірі 31 903,65 грн; пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 4 337,57 грн; судовий збір у розмірі 3 441 грн.

Суворовським районним суду м. Одеси були видані ПАТ «УкрСиббанк» виконавчі листи від 16 січня 2014 року № 523/16431/13-ц та від 13 березня 2014 року № 523/17044/13-ц.

21 квітня 2015 року старшим державним виконавцем Другого суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шевчук О. Ю. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 523/170044/13 та виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 523/16431/13 щодо боржника ОСОБА_2

Державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову від 17 травня 2017 року про опис та арешт майна боржника - нежитлового приміщення перукарні по АДРЕСА_3 .

Постановою державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г. від 29 травня 2017 року призначено експертом суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» та зобов`язано експерта надати звіт про визначення вартості майна боржника.

Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції Одеської області направлено 05 вересня 2017 року до Одеської філії ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається із протоколу № 290917 проведення електронних торгів, підписаного посадовою особою ДП «Сетам» 17 жовтня 2017 року торги не відбулися.

29 листопада 2017 року відповідно до протоколу № 300165 відбулися електронні торги з реалізації арештованого майна - нежитлового приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_3 , переможцем торгів було визнано ОСОБА_3 .

Державним виконавцем Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Свідерською М. Г. було складено та підписано акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21 грудня 2017 року.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року у справі № 523/863/18 залишено без задоволення позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ДП «Сетам», Другого суворовського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - ПАТ «Укрсиббанк», про визнання недійсними проведених 29 листопада 2017 року електронних торгів з примусової реалізації належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, розташованої за адресою:

АДРЕСА_3 , оформлені протоколом від 29 листопада

2017 року № 300165.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року у справі

№ 523/863/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсними електронні торги

від 29 листопада 2017 року, згідно яких було реалізовано належне

ОСОБА_2 нежитлове приміщення перукарні, загальною

площею 141,1 кв. м, розташоване за адресою:

АДРЕСА_3 , переможцю торгів ОСОБА_3 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 523/863/18 касаційні скарги ПАТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року скасовано. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року залишено у силі (провадження № 61-17932 св 19).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року у справі № 523/186/19 скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано дії начальника Другого суворовського відділу державної виконавчої служби

м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Шевченко Є. О. - неправомірними, у частині винесення доручення від 29 листопада 2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого. Визнано дії державного виконавця Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г. неправомірними, у частині ухвалення постанови від 30 листопада 2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу. Визнано неправомірним та скасовано доручення від 29 листопада 2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого начальника Другого суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Шевченко Є. О. Визнано неправомірною та скасовано постанову

від 30 листопада 2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією Другого суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судом при розгляді справи № 523/186/19 установлено відсутність службових повноважень (компетенції) державного виконавця Свідерської М. Г. за виконавчими провадженнями № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 станом на 27 жовтня 2017 року з проведення будь-яких виконавчих дій, винесення постанов, укладання правочинів у межах зазначених виконавчих проваджень, у тому числі при складанні акту про проведення електронних торгів від 21 грудня 2017 року. Крім того, організатором торгів порушені строки проведення електронних торгів та самостійно були внесені зміни до заявки на реалізацію арештованого майна, розміщено недостовірну інформацію по лоту щодо об`єкту нерухомості та відомостей щодо зберігача майна.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року у справі № 523/3695/18 скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г., щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» для проведення незалежної оцінки нерухомого майна. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської М. Г. від 29 травня 2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Сейв Компані». Визнано звіт

ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна - перукарні, за адресою:

АДРЕСА_3 таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У серпні 2020 року ДП «Сетам» подало до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 142, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга АТ «УкрСиббанк» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси

у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон

або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,

яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги

такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,

який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша

статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства

(стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Пунктом 4 Розділу Х Порядку передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору

(у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року

у справі № 6-1884 цс 15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Ураховуючи викладене, суди не звернули уваги на наявність рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року у справі

№ 523/863/18, що набрало законної сили, яким встановлено законність оспорених електронних торгів, оскільки ОСОБА_6 була обізнана про наявність рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня

2014 року у справі № 523/17044/13-ц про стягнення з неї і ОСОБА_1 у солідарному порядку кредитної заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк» у сумі 65 937,16 доларів США та 39 682,22 грн, а також про наявність з квітня 2015 року у Суворовському відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення. При цьому на протязі червня-листопада 2017 року на адресу ОСОБА_6 державним виконавцем й організатором торгів направлялись відповідні повідомлення про проведення виконавчих дій та здійснення процедури електронних торгів. Крім того, 09 листопада 2017 року ДП «Сетам» у засобах масової інформації повідомлено про проведення електронних торгів щодо реалізації предмету нерухомого майна.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що відповідно

до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України судові рішення

у справі № 523/863/18 не є преюдиційними для ОСОБА_1 , яка у вказаній справі участь не брала.

Разом з тим у наведеній справі встановлені обставини законності дій державного виконавця щодо проведення електронних торгів з продажу перукарні по АДРЕСА_3 , належної не ОСОБА_1 ,

а ОСОБА_6 , іншому іпотекодавцю.

Отже, у цій справі ОСОБА_1 мала б довести, які інші дії при проведенні електронних торгів є незаконними і які її законні права та іпотечні порушені. Це є її процесуальним обов`язком згідно з вимогами статей 12 81 ЦПК України.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127 гс 19).

Суди у порушення зазначених вимог закону не врахували, що позивачкою належними та допустимими доказами не підтверджено, чим саме порушено її права, оскільки боржником у виконавчому провадженні була ОСОБА_6 та саме остання була власником майна, яке реалізовано на оспорюваних ОСОБА_1 електронних торгах.

Отже, відсутні докази порушення прав ОСОБА_1 при проведенні спірних електронних торгів.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанцій дійшов висновку про скасування рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій і відмову у задоволенні позову, слід змінити розподіл судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк»витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 261,20 грн та суді касаційної інстанцій у розмірі 1 681,60 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 и до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам», Другого суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання проведених електронних торгів з примусової реалізації нежитлового приміщення недійснимивідмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 261,20 грн та касаційної інстанцій у розмірі 1 681,60 грн, а всього 2 942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) грн 80 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

С. Ф. Хопта