Історія справи

Ухвала ККС ВП від 03.01.2018 року у справі №489/750/17
Постанова КЦС ВП від 14.02.2018 року у справі №489/750/17

Постанова

Іменем України

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 489/750/17

провадження № 61-8св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Мартєва С. Ю.

учасники справи:

позивач - Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року у складі судді Тихонової Н. С. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року складі суддів: Лівінського І. В., Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, правонаступником якого є Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - Інгульське ОУПФУ) звернулося із позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої пенсії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та отримував пенсію з 12 листопада 2011 року. Під час перевірки документів, на підставі яких відповідачу призначено пенсію, було виявлено, що його паспорт є недійсним з 24 травня 2014 року, а пенсія ОСОБА_4 за період з 01 червня 2014 року по 31 жовтня 2016 року виплачувалася безпідставно.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача надміру виплачену пенсію у розмірі 34 592 грн 18 коп.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 у задоволенні позову Інгульського ОУПФУ відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час призначення пенсії ОСОБА_4 надано документи, в тому числі паспорт, які відповідали дійсності, будь-яких зловживань при цьому відповідачем не здійснювалося, наявність у ОСОБА_4 страхового стажу та інших умов, необхідних для виплати пенсії, позивачем не оспорювалося, а тому визнання в подальшому паспорта відповідача недійсним не може бути підставою для стягнення надміру сплаченої пенсії.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 50 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або підлягають стягненню на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України, або в судовому порядку. Підстав для стягнення надміру виплаченої пенсії у справі не встановлено.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Інгульське ОУПФУ просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження рішень судів обґрунтовано тим, що суди не врахували, що відповідно до даних верифікації Міністерства фінансів України та управління Державної міграційної служби в Миколаївській області встановлено, що паспорт ОСОБА_4, серія ЕР, номер 259571, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 15 грудня 2006 року, є недійсним з 24 травня 2014 року. Зважаючи на зазначені обставини, 04 листопада 2016 року територіальним органом Пенсійного фонду України прийнято рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_4 з 01 листопада 2016 року та надано роз'яснення щодо можливості поновлення раніше призначеної пенсії.

15 грудня 2017 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та отримував пенсію з 12 листопада 2011 року. Рішенням зазначеного територіального органу Пенсійного фонду України від 04 листопада 2016 року було припинено виплати пенсії відповідачу у зв'язку із отриманням відомостей від Інгульського районного відділу управління Державної міграційної служби України в м. Миколаєві про недійсність паспорта відповідача з 24 травня 2014 року у зв'язку з втратою паспорта та отриманням нового.

Доводи касаційної скарги про те, що недійсність паспорта у зв'язку із його втратою є підставою повернення надмірно сплаченої пенсії, є безпідставними.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або підлягають стягненню на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України, або в судовому порядку.

Таким чином, для застосування положень частини першої статті 50 зазначеного Закону необхідними умовами є: наявність зловживань пенсіонера, якому пенсія виплачена надміру, або подання страхувальником недостовірних даних щодо страхового стажу.

Із зібраних у справі доказів, які досліджено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, передбачених частиною першою статті 50 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обставин судами не встановлено, а тому відсутні підстави стягнення з відповідача надміру виплаченої пенсії. ОСОБА_4 для призначення пенсії надав документи, які відповідали дійсності, а інші умови, необхідні для виплати пенсії, позивачем в судовому порядку не оспорювалися.

З урахуванням того, що підстави для стягнення надміру виплаченої пенсії у справі встановлені не були, позивачу обгрунтувано відмовлено у позові.

Заявник у касаційній скарзі просить дати нову оцінку обставинам справи, що на підставі статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Згідно із частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

С. Ю. Мартєв

С.П.Штелик