Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.11.2019 року у справі №417/4629/17

Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 417/4629/17

провадження № 61-20289св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айдар",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постановуЛуганського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Луганської В. М., Єрмакова Ю. В., Коновалової В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдар" (далі - ТОВ "Айдар") про розірвання договору оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 5,8400 га (ділянка № НОМЕР_1), кадастровий номер 4422582200:11:001:0009, укладений 01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Айдар"; розірвання договору оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,2802 га (ділянка № НОМЕР_2), кадастровий номер 4422582200:11:001:0011, укладений 08 листопада 2004 року між ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, і ТОВ "Айдар"; розірвання договору оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 5,6797 га (ділянка № НОМЕР_3), кадастровий номер 4422582200:11:001:0010, укладений 20 квітня 2010 року між ОСОБА_5, спадкоємцем якої є ОСОБА_2, і ТОВ "Айдар"; стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди землі (ділянка № НОМЕР_3) за 2014-2016 роки.

Позов мотивований тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 558491 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,8400 га (ділянка № НОМЕР_1), кадастровий номер 4422582200:11:001:0009, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області.

01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Айдар" укладено договір оренди належної їй земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,8400 га строком на 15 років (надалі договір № 1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМА № 331865, виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори від 05 липня 2017 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,2802 га (ділянка № НОМЕР_2), кадастровий номер 4422582200:11:001:0011, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області.

08 листопада 2004 року між ТОВ "Айдар" і ОСОБА_4, спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_1, укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 6,28 га строком на 15 років (далі договір № 2).

Успадкувавши земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_4, ОСОБА_1 успадкувала його права та обов'язки як орендодавця, визначені вищевказаним договором, які відповідно до частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" і пункту 39 договору не припинилися після його смерті.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМА № 319185, виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори від 24 березня 2017 року, позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,6797 га (ділянка № НОМЕР_3), кадастровий номер 4422582200:11:001:0010, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області.

20 квітня 2010 року між ТОВ "Айдар" і ОСОБА_5, спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_2, укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 5,68 га строком на 15 років (далі договір № 3).

При укладенні договорів №1 і № 3 пунктами 9,10 та 13 передбачено, що розмір орендної плати встановлюється щорічно згідно з додатком до договору оренди землі. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: мука, насіння соняшника - 5 %, фуражне зерно - 35 %, грубі корма - 45 %, відробітково - 15 %; номенклатура, кількість і вартість продукції, яка поставляється орендарем у рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем і орендарем, і є додатком до цих договорів. Передача продукції і надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

При укладенні договору № 2 у пункті 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмір: мука, насіння соняшника - 5 %, фуражне зерно - 35 %, грубі корма - 45 %, відробітково - 15 %.

За всі роки дії договорів відповідач, порушуючи умови договору, жодного разу не склав додаткову угоду про погодження розміру орендної плати та одноосібно визначав розмір орендної плати, тобто при укладенні договорів була відсутня така істотна умова як розмір орендної плати.

При укладенні договорів оренди землі відповідач навмисно не передбачив розмір орендної плати, щоб потім при виплаті орендної плати проводити її розрахунок на свій розсуд, чим в значній мірі порушуються права орендодавця в частині отримання узгодженого розміру орендної плати. Невиконання відповідачем обов'язку з щорічного узгодження розміру орендної плати за земельну ділянку є порушенням істотних умов договору, що тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання.

Пунктами 37,38 договорів №1,3 та пунктами 36,37 договору № 2 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, передбачених законом.

У кінці серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про виплату заборгованості по орендній платі за договором № 2 за період починаючи з 2014 року по цей час. Відповідач повідомив позивача про те, що зможе видати орендну плату за умови продовження договору на більш тривалий термін. Позивач повідомила відповідача, що не має наміру продовжувати дію договору. Відповідач не сплатив орендну плату за 2014-2016 роки, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 05 лютого 2019 року заяву представника позивачів ОСОБА_6 про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Айдар" на користь ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за 2014-2016 роки за договором оренди землі від 08 листопада 2004 року, укладеного між ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_1,. і ТОВ "Айдар" задоволено, залишено без розгляду цю частину позовних вимог.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 25 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ "Айдар" задоволено, судом розірвано: договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 5,8400 га (ділянка № НОМЕР_1), кадастровий номер 4422582200:11:001:0009, укладений 01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Айдар"; договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,2802 га (ділянка № НОМЕР_2), кадастровий номер 4422582200:11:001:0011, укладений 08 листопада 2004 року між ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, і ТОВ "Айдар"; договір оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 5,6797 га (ділянка № НОМЕР_3), кадастровий номер 4422582200:11:001:0010, укладений 20 квітня 2010 року між ОСОБА_5,. спадкоємцем якої є ОСОБА_2, ТОВ "Айдар".

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані суду розрахунки підтверджують, що розмір орендної плати за договорами оренди №№ 1-3 у розмірі 3% і 5% встановлювався відповідачем самостійно, на власний розсуд, у порушення умов цих договорів. Посилання відповідача на помилку бухгалтера є недоведеним.

Посилання відповідача на те, що між ТОВ "Айдар" і ОСОБА_1 у 2012 та 2015 роках укладалися додаткові угоди не були підтверджені, додаткові угоди суду надані не були.

Відповідач, порушуючи умови договору, не склав додаткову угоду про погодження розміру орендної плати, чим істотно порушив умови договорів, і у значній мірі порушив права орендодавців у частині отримання узгодженого розміру орендної плати.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила, що орендну плату за договорами за 2018 рік вона отримала лише 17 січня 2019 року, що також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_7.

Відповідач у порушення пункту 12 договору № 1 і № 3, пункту 11 договору № 2 оренду плату за 2018 рік не виплатив у встановлений договорами строк - до 31 грудня, що є порушенням умов договорів.

На підтвердження факту погіршення відповідачем родючості земельних ділянок суду не надано доказу.

Договори оренди земельних ділянок є діючими, а порушення прав позивачів є триваючим, тому правових підстав для ствердження про початок спливу позовної давності немає, оскільки позивачі мають право до закінчення строку дії договорів у будь-який момент пред'явити позов про розірвання договору у разі неналежного виконання його умов.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Луганського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Айдар" задоволено частково, рішення Марківського районного суду Луганської області від 25 квітня 2019 року в частині розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5,8400 га (ділянка № НОМЕР_1), кадастровий номер 4422582200:11:001:0009, укладеного 01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Айдар", договору оренди земельної ділянки площею 5,6797 га (земельна ділянка № НОМЕР_3), кадастровий номер 442258220011001:0010, укладеного 20 квітня 2010 року між ОСОБА_5, спадкоємцем якої є ОСОБА_2, і ТОВ "Айдар", скасовано і в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Айдар" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5,8400 га (ділянка № НОМЕР_1), кадастровий номер 4422582200:11:001:0009, укладеного 01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Айдар", відмовлено, у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 до ТОВ "Айдар" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5,6797 га (земельна ділянка № НОМЕР_3), кадастровий номер 442258220011001:0010, укладеного 20 квітня 2010 року між ОСОБА_5, спадкоємцем якої є ОСОБА_2, і ТОВ "Айдар" відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Договір оренди землі від 01 жовтня 2010 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем ТОВ "Айдар" земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,8400 га строком на 15 років, і договір оренди землі від 20 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 і ТОВ "Айдар" земельної ділянки № НОМЕР_3, площею 5,68 га строком на 15 років, не містять істотної умови договору, а саме розміру орендної плати.

Позивачами не надано суду доказів того, що орендар відмовлявся від укладення додаткових угод щодо розміру орендної плати та внаслідок такої відмови позивачам завдано шкоди і вони значною мірою позбавляються того, на що розраховували при укладенні договору.

ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що внаслідок неукладення додаткових угод до договору оренди землі від 01 жовтня 2010 року вона позбавлена можливості отримувати те, на що розраховувала при укладенні договору оренди землі.

ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що розмір орендної плати за землю її не влаштовував і з цього приводу вона зверталася до відповідача для збільшення розміру орендної плати.

Сторони з 2010 року виконували договір погодженим способом, відповідач сплачував ОСОБА_1 орендну плату.

Позивачем ОСОБА_2 не надано суду доказів, що внаслідок неукладення додаткових угод до договору оренди землі від 20 квітня 2010 року вона позбавлена можливості отримувати те, на що розраховувала при укладенні договору оренди землі. Так, право власності на земельну ділянку позивачем оформлено 24 березня 2017 року, заборгованість щодо орендної плати відповідачем сплачено після звернення до відповідача. Строк виплати орендної плати за 2017 рік на час звернення до суду ще згідно з договором оренди землі не настав.

Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки є двостороннім правочином і може бути укладена за ініціативи будь-якої сторони та лише за взаємною згодою сторін, і не може бути укладеною в односторонньому порядку.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 01 жовтня 2010 року і вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі від 20 квітня 2010 року не відповідає встановленим у справі обставинам і вимогам закону.

Судом встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 з вимогою про розірвання договору оренди землі від 08 листопада 2004 року, укладеного ОСОБА_4, відповідачем не сплачено орендну плату з 2014 року по 2016 рік.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримала заборгованість з орендної плати. Тобто є підстави для розірвання договору оренди землі у зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі 2014-2016 роки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому рішення в частині розірвання договору оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,2802 га (ділянка № НОМЕР_2), кадастровий номер 4422582200:11:001:0011, укладений 08 листопада 2004 року між ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, і ТОВ "Айдар" відповідає вимогам закону.

Висновок суду щодо порушення відповідачем умов договору із сплати орендної плати за 2018 рік є помилковим, оскільки такі вимоги не заявлялися ОСОБА_1, однак цей висновок суду не впливає на правильний висновок суду щодо розірвання вказаного договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 листопада 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, просила скасувати постанову Луганського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і залишити в силі рішення Марківського районного суду Луганської області від 25 квітня 2019 року. В іншій частині постанова апеляційного суду ОСОБА_1 не оскаржується в касаційному порядку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрите касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року справу призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не погоджується з висновком апеляційного суду, що її влаштовував той розмір орендної плати, який сплачував орендар за користування земельної ділянки № НОМЕР_1 за договором оренди землі, укладеним 01 жовтня 2010 року.

ОСОБА_1 не є фахівцем у галузі права та зрозуміла, що її права порушені після консультації з адвокатом у 2017 році.

Апеляційний суд не надав оцінки діям відповідача, який у 2017 році, тобто після звернення до суду позивачів, знаючи претензії позивачів щодо орендної плати, зменшив її розмір і продовжив систематично порушувати права орендодавців у 2017,2018 роках, самостійно визначаючи розмір орендної плати без узгодження такого розміру з ними, а виплачував її на власний розсуд у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі. При цьому відповідач надавав суду першої інстанції недостовірні розрахунки орендної плати (від 20 грудня 2017 року), змінюючи їх під час розгляду справи (новий розрахунок від 27 жовтня 2018 року), вносячи зміни до первинного бухгалтерського обліку, вводячи суд в оману.

Впродовж судового розгляду відповідач в односторонньому порядку та без погодження розміру орендної плати з орендодавцями виплатив їм орендну плату за 2017-2018 роки. При цьому, відповідач допустив порушення щодо виплати орендної плати за 2018 рік, що мала бути сплачена до 31 грудня, яка була сплачена лише 17 січня 2019 року, а її розмір дорівнювався 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Апеляційний суд не врахував факт відсутності у договорах оренди розміру орендної плати, а також положення договорів про те, що відповідний розмір має бути визначений у додаткових угодах, які сторонами не укладалися. Орендна плата за договорами мала вноситися до 31 грудня кожного року. Отже, без визначення сторонами орендної плати у додаткових угодах орендар не може належним чином виконати умови договору оренди землі.

Укласти додаткові угоди орендар не намагався, а самостійно на власний розсуд визначав орендну плату. Висновок апеляційного суду про те, що саме на позивачів покладений обов'язок вчиняти дії щодо укладення додаткових угод, суперечить не лише умовам договору, але й звичаям ділового обороту. Апеляційний суд не надав оцінку відсутності пропозицій з боку орендаря щодо укладення додаткових угод і його пропозицій узгодити розмір орендної плати.

Висновок суду про те, що орендар розрахувався за орендну плату у 2017 році, а права на земельну ділянку оформлені позивачем у 2017 році, не свідчить про правомірність дій відповідача. Після цього позивач звернувся до орендаря за отриманням заборгованості з орендної плати, однак орендар припинив її виплачувати та став вимагати укласти додаткову угоду про збільшення строку оренди.

У відповідача відсутній агрохімічний паспорт поля, на якому розташована земельна ділянка позивача, що є порушенням Указу Президента України від 02 грудня 1995 року № 1118/95 "Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення", що позбавляє позивача можливості довести погіршення родючості землі та дослідити періодичність вирощування різних сільськогосподарських культур на полі згідно з нормативами, передбаченими у постанові Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164 "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських районах" і статті 35 Закону України "Про охорону земель".

Апеляційний суд послався на практику Верховного Суду, яка підтверджувала наявність підстав для задоволення позову, оскільки свідчила про підстави для розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати в узгодженому розмірі, проте частково скасував рішення суду першої інстанції і відмовив у задоволенні частини позовних вимог. Апеляційний суд не застосував статтю 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 1 статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 558491, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011040000051, ОСОБА_1 на підставі рішення Марківського районного суду від 16 листопада 2009 року у справі №2-531/09, є власником земельної ділянки площею 5,8400 га (ділянка № НОМЕР_1), кадастровий номер 4422582200:11:001:0009, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області.

Відповідно до договору оренди землі від 01 жовтня 2010 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем ТОВ "Айдар" в особі директора Природи В. І., ОСОБА_1 передала в оренду земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,8400 га строком на 15 років. Державна реєстрація договору проведена 18 листопада 2010 року в Марківському районному відділі Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

У розділу "Орендна плата" зазначеного договору передбачено, що:

- розмір орендної плати встановлюється щорічно згідно з додатком до договору оренди земля (пункт 9);

- орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі: мука, насіння соняшника - 5%, фуражне зерно - 35%, грубі корма - 45%, відробітково - 15 %; номенклатура, кількість і вартість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем і орендарем і є додатком до цього договору (пункт 10);

- обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 11);

- орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року (пункт 12);

- передача продукції і надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункт 13);

- розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 14);

- у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 15);

У розділі "Зміна умов договору і припинення його дії" цього договору зазначено:

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36);

- дія договору припиняється у разі: а) закінчення строку, на який його укладено; б) придбання орендарем земельної ділянки у власність; в) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; г) ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 37);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін (у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом) (пункт 38);

- розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є ліквідація підприємства ТОВ "Айдар" (пункт 39);

- перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання. Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (пункт 40)

У розділі "Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору" договору зазначено, що: за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 41); сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (пункт 42).

Відповідно договору оренди землі від 08 липня 2004 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем ТОВ "Айдар" в особі директора Природи В. І., в оренду передано земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 6,28 га строком на 15 років.

Державна реєстрація договору проведена 09 грудня 2004 року у Марківському КВР Луганської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

У цьому договорі зазначено, що:

- орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі муки, насіння соняшника - 5 %, фуражне зерно - 35 %, грубі корма - 45 %, відробітково -15 % (пункт 9);

- обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється (без урахування) індексів інфляції (пункт 10);

- орендна плата вноситься у такі строки до 31 грудня поточного року (пункт 11);

- передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункт 12);

- розмір орендної плати переглядається щорічно один раз у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, та тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13);

- у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі __% (не зазначено) несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 14).

Відповідно до розділу "Зміна умов договору і припинення його дії" цього договору:

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 35);

- дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 36).

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін (у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом) (пункт 37);

- розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є лише ліквідація підприємства ТОВ "Айдар" (пункт 38);

- перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання. Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору (пункт 39).

Згідно з розділом "Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору": за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 40); сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини (пункт 41).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМЕ № 331865, виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Ченакалом О. Є. 05 липня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1533, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,2802 га (ділянка № НОМЕР_2), кадастровий номер 4422582200:11:001:0011, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 липня 2017 року № 91195977, земельна ділянка № НОМЕР_2, кадастровий номер undefined, площею 6,2802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05 липня 2017 року, серія та номер 1533, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, розмір частки 1/1.

Відповідно договору оренди землі від 20 квітня 2010 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_5 і орендарем ТОВ "Айдар" в особі директора Природи В. І., в оренду передано земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 5,68 га строком на 15 років.

Державна реєстрація цього договору проведена 24 червня 2010 року у Марківському районному відділі Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

У цьому договорі зазначено, що розмір орендної плати встановлюється щорічно згідно з додатком до договору оренди землі (пункт 9). Орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі: мука, насіння соняшника - 5%, фуражне зерно - 35 %, грубі корма - 45 %, відробітково -15 %: номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем і орендарем і є додатком до цього договору (пункт 10). Обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 11). Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року (пункт 12). Передача продукції і надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункт 13). Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі зміни мов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 14). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 15).

У розділі "Зміна умов договору і припинення його дії" цього договору зазначено:

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36);

- дія договору припиняється у разі: а) закінчення строку, на який його було укладено; б) придбання орендарем земельної ділянки у власність; в) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; г) ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 37);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін (у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом) (пункт 38);

- розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Умови розірвання договору в односторонньому порядку є: лише ліквідація підприємства ТОВ "Айдар" (пункт 39).

- перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання. Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи- орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (пункт 40).

Відповідно до розділу "Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору" цього договору: за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 41); сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (пункт 42).

02 грудня 2011 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9, актовий запис №42.

Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_5.

Згідно із свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМА № 319185, виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Ченакалом О. Є. 24 березня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 668, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщина, на яку видане зазначене свідоцтво, складається із земельної ділянки № НОМЕР_3, площею 5,6797 га, кадастровий номер 4422582200:11:001:0010, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 березня 2017 року № 83356158 земельна ділянка № НОМЕР_3, кадастровий номер 4422582200:11:001:0010, площею 5,6797 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24 березня 2017 року № 668 належить на праві приватної власності ОСОБА_2, розмір частки 1/1.

Згідно з розрахунковою карткою щодо виплати за оренду земельного паю ОСОБА_1 нараховано орендну плату у: 2015 році - 5 % від грошової оцінки - 7 329,35 грн; 2016 році - 5 % від грошової оцінки - 8 795,22 грн; 2017 році - 3 % від грошової оцінки - 5 277,13 грн.

Згідно з розрахунковою карткою щодо виплат за оренду земельного паю ОСОБА_4 нараховано орендну плату у: 2012 році - 3 % від грошової оцінки - 3 520,90 грн; 2013 році - 3 % від грошової оцінки - 3 520,90 грн; 2014 році - 3 % від грошової оцінки - 3520,90 грн; 2015 році - 3 % від грошової оцінки - 4 397,61 грн; 2016 році - 3 % від грошової оцінки - 5 277,13 грн; 2017 році - 3% від грошової оцінки - 5 277,13 грн.

Згідно з розрахунковою карткою щодо виплат за оренду земельного паю ОСОБА_2 нараховано орендну плату у 2017 році - 3 % від грошової оцінки - 5 277,13 грн.

Згідно з розрахунковою карткою щодо виплати за оренду земельного паю ОСОБА_5 нараховано орендну плату у: 2010 році - 3 % від грошової оцінки 2 005,07 грн; 2011 році - 3 % від грошової оцінки 2 005,07 грн; 2012 році - 3 % від грошової оцінки 3 520,90 грн; 2013 році - 3 % від грошової оцінки 3 520,90 грн; 2014 році - 3% від грошової оцінки 3 520,90 грн; 2015 році - 5% від грошової оцінки 7
329,35 грн; 2016 році - 5 % від грошової оцінки 8 795,22 грн. ; 2017 році - 3% від грошової оцінки - 5 277,13 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач надав суду інший розрахунок суми орендної плати за спірними договорами зі зміненими відсотками (з 5 % на 3 %), за той самий період, з якого вбачається, що орендна плата за:

- ділянкою № НОМЕР_1 ОСОБА_1 у: 2014 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 3 520,90 грн; 2015 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 4397,83 грн; 2016 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 5 276,95
грн; 2017 році - 3% від нормативної грошової оцінки за рік - 5 276,95 грн.

Заборгованість за цим договором складає 5 425,33 грн.

- ділянкою № НОМЕР_3 ОСОБА_2 (спадкування після ОСОБА_5) у: 2014 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 3 520,90 грн; 2015 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 4 397,83 грн; 2016 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 5 276,95 грн; 2017 році - 3 % від нормативної грошової оцінки за рік - 5276,95 грн. Заборгованість за цим договором складає 5 424,52 грн.

- ділянкою № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (спадкування після ОСОБА_4) у: 2014 році -3% від нормативної грошової оцінки за рік - 3 520,90 грн; 2015 році - 3% від нормативної грошової оцінки за рік - 4 397,83 грн; 2016 році - 3% від нормативної грошової оцінки за рік - 5 276,95 грн; 2017 році - 3% від нормативної грошової оцінки за рік - 5 276,95 грн. Заборгованість за цим договором складає 12,50 грн.

Розмір орендної плати за договорами оренди ділянок № НОМЕР_1 -НОМЕР_2 встановлювався ТОВ "Айдар" у розмірах 3 % - 5 % самостійно, на власний розсуд.

ОСОБА_1 отримала орендну плату за цими договорами за 2018 рік 17 січня 2019 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті "д" статті НОМЕР_1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) підставою припинення права користування земельною ділянкою визначена систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 651 Цивільного кодексу Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Судом апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером undefined, укладеного 01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Айдар", оскільки позивачем не доведено істотності порушення відповідачем умов договору та завдання цим порушенням реальних збитках і (або) упущеної вигоди, а також істотності різниці між тим, на що має право розраховувати позивач, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Апеляційний суд правильно виходив з того, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про розірвання договору оренди землі вказаної вище земельної ділянки, відповідач виплачував їй орендну плату, що не заперечувала ОСОБА_1 у судовому засіданні, яка пояснила, що розмір орендної плати, який сплачував відповідач, її влаштовував.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано відхилив.

Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до статті 410 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 141 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М.

Ю. Тітов