Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2021 року у справі №396/1208/20

Постанова

Іменем України

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 396/1208/20

провадження № 61-9158св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А.

Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Глазковим Андрієм Сергійовичем, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Головня А. М., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що після смерті рідного брата сторін - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина.

Посилаючись на те, що внаслідок незалежних від неї обставин у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, позивачка просила суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, адвокат Глазков А. С. в інтересах ОСОБА_1 21 квітня 2021 року подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діяв адвокат Глазков А. С., на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2021 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31 травня 2021 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Глазкова А. С. звернулась засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

15 червня 20201 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права

Відповідно до частини 2 статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У відповідності до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно із частиною 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Пунктом 2 частини 2 статті 354 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

У відповідності до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 3 статті 357 ЦПК України.

Частиною 1 статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Із матеріалів справи убачається, що 25 лютого 2021 року у судовому засіданні Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст оскаржуваного рішення складено 26 лютого 2021 року, його копія отримана ОСОБА_1 та її представником 15 березня 2021 року.

Останнім днем строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду є 28 березня 2021 року.

Апеляційна скарга подана 21 квітня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. При цьому заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вони, з огляду на обставини щодо ознайомлення з матеріалами спадкової справи, були пропущені з поважних причин.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2021 року вказані адвокатом Глазковим А. С., який діє в інтересах ОСОБА_1, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2021 року визнані судом неповажними та апеляційна скарга залишена без руху і заявнику запропоновано у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.

19 травня 2021 року представником позивачки адвокатом Глазковим А. С. на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 05 травня 2021 року було подано заяву, в якій підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що у період з 16.03.2021 по 28.03.2021 він перебував у службовому відрядженні у місті Києві, що вплинуло на строки для підготовки та подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що зазначені підстави також не можуть бути визнанні поважними, оскільки з урахуванням часу, витраченого на службове відрядження, у представника позивачки було достатньо часу для підготовки апеляційної скарги та її подання протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту судового рішення.

Також суд дійшов обґрунтованого висновку, що повторне посилання представника скаржника на обставини щодо ознайомлення з матеріалами спадкової справи не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом вже надана оцінка в ухвалі від 05 травня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина 1 статті 44 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції, Кропивницький апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, дійшов вірного висновку, що заявник не виконав вимог ухвали апеляційного суду від 05 травня 2021 року, не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже і наявності підстав для поновлення цього строку.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глазкова Андрія Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев