Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.06.2025 року у справі №719/523/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 719/523/24

провадження № 61-3088св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - відділ Гуманітарної політики Новодністровської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року Букатко Н. Б. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду

з позовом до відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про зміну умов виплати середнього заробітку, поновлення нарахування та стягнення середнього заробітку.

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Згідно з довідкою Новодністровського міського суду Чернівецької області документ в електронному вигляді - рішення від 17 вересня 2024 року надіслано Букатко Н. Б. в її електронний кабінет і доставлено 17 вересня 2024 року (а. с. 64).

Не погоджуючись з рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року, ОСОБА_1 08 січня 2025 року оскаржив його в апеляційному порядку.

До апеляційної скарги заявник додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року, яка мотивована тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки заявник перебуває на військовій службі у віддалених місцях, в тому числі й небезпечних, де немає доступу до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежило можливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року залишено без руху. Для усунення недоліків надано ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі суду, заявнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала мотивована тим, що посилання заявника на те, що він не мав доступу до адвокатів через перебування на військовій службі, спростовується наявністю

в нього представника в суді першої інстанції, а тому в цьому випадку позивач не є окремим учасником судового процесу, представник діє від імені особи, яку він представляє. Копію рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року направлено в електронний кабінет представника ОСОБА_1 - адвоката Букатко Н. Б., яке він отримав 17 вересня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Будь-яких переконливих пояснень та доказів на підтвердження обставин, які свідчили б про наявність об`єктивних істотних перешкод і труднощів, що протягом понад 3 місяці унеможливлювали для позивача вжиття заходів задля своєчасного вчинення процесуальних дій зі звернення з апеляційною скаргою, суду не надано.

29 січня 2025 року на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подав клопотання, у якому просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року та поновити цей строк.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (виконує бойові завдання та перебуває у відрядженнях), як наслідок, мобільний телефон зазвичай вимкнений, а тому зідзвонився з адвокатом тільки 28 квітня 2024 року, а в подальшому, із вказаної дати до часу ухвалення рішення суду, не зв`язувався із Букатко Н. Б. (адвокат). Заявник зазначив, що адвокат виконав всі умови та обов`язки згідно з договором, який припинив свою дію, укласти новий договір він можливості не мав, як і самостійно оскаржити рішення суду

з не залежних від нього причин, а саме перебування на довготривалій операції

у віддалених місцях. Зазначене він зможе особисто підтвердити в судовому засіданні, тому що його командир відмовився надати довідку на підтвердження його перебування у довготривалій операції, оскільки така інформація не підлягає розголошенню.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року визнано неповажними наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зробив висновок, що викладені у клопотанні ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки заявник не надав доказів перебування на виконанні бойових завдань (участь у довготривалих операціях, відрядженнях, навчаннях) та, у свою чергу, спростовує доводи неможливості подання апеляційної скарги у строк, визначений процесуальним законом, крім іншого, за наявності представника - адвоката, який діяв повноцінно в інтересах позивача, як і ставить під сумнів твердження ОСОБА_1 про відмову його командира надати відповідну довідку, оскільки подібна довідка є в матеріалах справи. Апеляційний суд також вказав, що копію рішення Новодністровськогоміського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року направлено в електронний кабінет представнику ОСОБА_1 - адвокату

Букатко Н. Б., яке представник позивача отримав 17 вересня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. Будь-яких інших переконливих пояснень та доказів на підтвердження обставин, які свідчили б про наявність об`єктивних істотних перешкод і труднощів, що протягом понад 3 місяці унеможливлювали для позивача вжиття заходів задля своєчасного вчинення процесуальних дій зі звернення з апеляційною скаргою, до суду не надано.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

04 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що у зв?язку із тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, та часто його мобільний телефон вимкнений, він виконує бойові завдання та перебуває у відрядженнях, представник позивача не мав змоги з ним узгодити подальші дії. Адвокат виконав усі умови договору, і договір припинив свою дію. З 28 квітня до 17 вересня 2024 року заявник не мав бесіди

з адвокатом. Апеляційний суд безпідставно визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Доводи інших учасників справи

25 березня 2025 року відділ Гуманітарної політики Новодністровської міської ради подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив мотивований тим, що позивач належним чином не довів, у чому саме полягає порушення та протиправність наказу відповідача від 19 липня 2022 року № 41/1, оскільки, приймаючи цей наказ, він діяв у межах законодавства України, з урахуванням усіх обставин військового стану в країні.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Новодністровського міського суду Чернівецької області.

21 квітня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією

з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи

в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03,

§ 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених нормами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Разом із тим ЄСПЛ зауважив, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом

і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги передбачені статтею 356 ЦПК України, згідно з пунктом 4 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції

з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).

Результат системного аналізу частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що апеляційний суд при пропущенні заявником строку на апеляційне оскарження має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку (у разі її неподання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником

у клопотанні про поновлення строку, неповажними).

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має керуватися тим, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише в тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 22 травня

2024 року у справі № 1522/13227/12 (провадження № 61-1036св24).

Як видно з матеріалів справи, 04 березня 2024 року між Букатко Н. Б.

і ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 13, за умовами якого представнику надано повноваження, зокрема, оскаржувати рішення

і ухвали суду (пункт 2 договору) (а. с. 30).

Вказане спростовує аргументи заявника про відсутність у Букатко Н. Б. повноважень на оскарження судового рішення.

17 вересня 2024 року Новодністровський міський суд Чернівецької області ухвалив рішення у порядку спрощеного позовного провадження. Сторони участі у справі не брали.

Згідно з довідкою Новодністровського міського суду Чернівецької області документ в електронному вигляді - рішення від 17 вересня 2024 року надіслано Букатко Н. Б. в її електронний кабінет і доставлено 17 вересня 2024 року (а. с. 64).

08 січня 2025 року ОСОБА_1 особисто подав апеляційну скаргу на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами,

в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом

у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику

в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.

Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що

є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а отже застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21 (провадження № 11-102заі24).

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

Отже, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету.

Встановлено, що рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області ухвалено 17 вересня 2024 року за відсутності учасників справи.

Копію рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від

17 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Букатко Н. Б. отримав в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» 17 вересня 2024 року

(а. с. 64).

Проте з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 08 січня 2025 року, тобто з пропуском встановленого пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України тридцятиденного строку.

Наявності інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження сторона позивача не довела.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, визнавши при цьому неповажними наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»,

§§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 409 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська