Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.02.2019 року у справі №466/3867/17

Постанова

Іменем України

05 червня 2019 року

м. Київ

справа № 466/3867/17-ц

провадження № 61-3667св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_24, ОСОБА_25,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Ірокс»,

треті особи: Львівська міська рада, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ірокс» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 березня 2018 року у складі судді Свірідової В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_24 , ОСОБА_25 звернулися до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Ірокс» (далі - ПрАТ «Ірокс»), треті особи: Львівська міська рада, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23, про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ПрАТ «Ірокс» були укладені договори підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва, а саме: з ОСОБА_24 - договір від 04 лютого 2011 року № 21/5; з ОСОБА_25 - договір від 22 липня 2010 року № 47А.

За цими договорами замовники (позивачі) оплачують вартість незавершеного будівництва та вартість будівельно-монтажних робіт, необхідних для завершення будівництва, а підрядник (відповідач) зобов`язується закінчити виконання будівельно-монтажних робіт та завершити будівництво «Об`єктів» будівництва, здати будинок в експлуатацію, передати «Об`єкт» будівництва у власність замовника та здійснити оформлення права власності на «Об`єкти» будівництва - квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідками ПрАТ «Ірокс» позивачами оплачено 100 % вартості об`єктів будівництва - відповідних квартир за договорами підряду будівництва.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацією закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 10 липня 2014 року зареєструвала «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 1-ї черги будівництва (секції 1-2, 5, 6, 7-8, реєстраційний № ЛВ 143141910418). Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області: 25 вересня 2015 року зареєстрував «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 2-ї черги будівництва (секції 9, 10, реєстраційний № ЛВ 143152711889) та «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 3-ї черги будівництва (секції 3, 4, реєстраційний № ЛВ 143152721359); 28 вересня 2015 року «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 4-ї черги будівництва (секції 11, 12, реєстраційний № ЛВ 143152732079) багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно з договорами за умови виконання своїх інвестиційних зобов`язань у повному обсязі замовник отримує право власності на об`єкт інвестування, а відповідач зобов`язався закінчити виконання будівельно-монтажних робіт і завершити будівництво об`єкта.

Відповідно до договорів підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва відповідач зобов`язався передати «Об`єкт» (завершене будівництво) у власність замовника за умов виконання замовником своїх зобов`язань, при цьому передача «Об`єкта» (завершеного будівництва) замовнику у власність здійснюється шляхом підписання акта прийому-передачі за умови внесення останнім 100 % договірної вартості « Об`єкта ».

Позивачі зазначали, що вони повністю виконали свої зобов`язання за договорами, провели у квартирах оздоблювальні роботи, встановили необхідне для проживання обладнання і проживають в них.

У 2015 році вони подали заяви у реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції про державну реєстрацію права власності на відповідні квартири.

По заяві ОСОБА_24 державний реєстратор прийняв рішення від 01 липня 2015 року про зупинення розгляду заяви та рішення від 07 липня 2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 у зв`язку з тим, що ПрАТ «Ірокс» не подані усі необхідні для реєстрації документи, у тому числі документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

По заяві ОСОБА_25 державний реєстратор прийняв рішення від 03 серпня 2015 року про зупинення розгляду заяви та рішення від 20 серпня 2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 у зв`язку з тим, що ПрАТ «Ірокс» не подані усі необхідні документи, у тому числі документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , уточнивши позовні вимоги, просили суд: зобов`язати ПрАТ «Ірокс» подати до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради документи, які необхідні для присвоєння новозбудованому об`єкту нерухомого майна - багатоквартирному будинку у АДРЕСА_1 , а саме заяву на ім`я голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з комплектом наступних документів: документ, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (декларація про готовність об`єкта до експлуатації) та дозвільний документ на здійснення будівництва, виданий виконавчим органом Львівської міської ради; документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою; довідку обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про те, що право власності на об`єкт, якому планується присвоїти поштову адресу, не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалось станом на 31 грудня 2012 року; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва; технічний паспорт на зазначений вище об`єкт; висновки департаменту містобудування про доцільність утворення містобудівної одиниці; інформацію департаменту економічної політики про те, що сплата інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснена; витяг про державну реєстрацію юридичної особи;

викопіювання з плану м. Львова масштабу 1:500.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 березня 2018 року позов ОСОБА_24 , ОСОБА_25 задоволено.

Зобов`язано ПрАТ «Ірокс» подати до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради документи, які необхідні для присвоєння новозбудованому об`єкту нерухомого майна - багатоквартирному будинку у АДРЕСА_1 , а саме заяву на ім`я голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з комплектом наступних документів: документ, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (декларація про готовність об`єкта до експлуатації) та дозвільний документ на здійснення будівництва, виданий виконавчим органом Львівської міської ради; документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою; довідку обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про те, що право власності на об`єкт, якому планується присвоїти поштову адресу, не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалось станом на 31 грудня 2012 року; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва; технічний паспорт за зазначений вище об`єкт; висновки департаменту містобудування про доцільність утворення містобудівної одиниці; інформацію департаменту економічної політики про те, що сплата Інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснена; витяг про державну реєстрацію юридичної особи; викопіювання з плану м. Львова масштабу 1:500.

Стягнуто з ПрАТ «Ірокс» на користь ОСОБА_24 , ОСОБА_25 сплачений ними при звернення до суду судовий збір у розмірі по 320 грн кожному, а всього 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі здійснили вкладення грошових коштів у будівництво квартир АДРЕСА_6 , свої зобов`язання щодо фінансування будівництва житла, передбачені договорами, виконали у повному обсязі, однак ПрАТ «Ірокс» не виконує свої зобов`язання щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим у позивачів немає правовстановлюючого документу щодо права власності на зазначені квартири, внаслідок чого вони були змушені звернутись до суду.

При цьому суд зазначив, що позивачами обрано належний спосіб судового захисту, який ефективно захищає їхні права.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_31 та ПрАТ «Ірокс» залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 15 березня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши, що ПрАТ «Ірокс» не вчиняє дій на виконання умов договорів, укладених з позивачами, для здійснення оформлення права власності на квартири за ними, зокрема, дій щодо присвоєння новозбудованому будинку адреси, що має істотне значення для реалізації прав позивачів за договорами.

Спосіб судового захисту відповідає положенням статей 11, 15, 16 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2019 року ПрАТ «Ірокс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_24 , ОСОБА_25 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 466/3867/17-ц з Шевченківського районного суду м. Львова.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_24 , ОСОБА_25 до ПрАТ «Ірокс», треті особи: Львівська міська рада, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22, ОСОБА_23, про зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги надані відповідачем доводи про те, що на сьогоднішній день 90 % пайовиків здійснили державну реєстрацію права власності на придбані квартири у багатоквартирному багатосекційному будинку по АДРЕСА_1 . Не врахували, що у матеріалах справи наявні докази здійснення державної реєстрації права власності на квартири пайовиками протягом тривалого періоду, включно з періодом, коли подано позов і впродовж усього часу розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

При цьому Львівський апеляційний суд послався на правові позиції Верховного Суду України, висловлені у постановах від 12 листопада 2014 року у справі № 6-129цс14 (про майнові права), від 07 грудня 2016 року у справі № 760/11855/13-ц (про підстави недійсності правочинів), які не містять правової позиції, а є висновками суду у силу дії ЦПК України 2004 року (статті 263, 416 ЦПК України).

Разом з тим наявність відмов позивачам у державній реєстрації права власності на квартири не свідчить про порушення їх прав ПрАТ «Ірокс». Суди помилково розглядають справу з точки зору законодавства, що регулює будівництво нового будинку, у той час, як у цьому випадку має місце - реконструкція, що підтверджується долученими до справи деклараціями про готовність об`єкту до експлуатації, як реконструйованого об`єкту.

Документ про присвоєння поштової адреси у випадку реконструкції об`єкту незавершеного будівництва Порядком про державну реєстрації речових прав та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року не передбачається, а, отже, і не є обов`язковим для подання державному реєстратору.

Також судами не взято до уваги обставини, досліджені і викладені в адміністративній справі № 813/477/17, так у постанові від 03 жовтня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив, що ПрАТ «Ірокс» у 1998 році придбало об`єкт незавершеного будівництва з встановленою адресою, а саме по АДРЕСА_1 , тому документом, який підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси є документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об`єкт до реконструкції, а саме договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 06 квітня 1998 року № 6.

Таким чином, Львівським апеляційним адміністративним судом було задоволено позов ПрАТ «Ірокс» до державного реєстратора і доведено, що поштова адреса на об`єкт багатоквартирного будинку існує - це АДРЕСА_1 . За відсутності у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку реєстрації визначення конкретного документа, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, державний реєстратор не може на власний розсуд вирішувати який з документів підтверджує такий факт, а який - ні.

Отже, у випадку наявності у ПрАТ «Ірокс» правовстановлюючих документів на будівництво та судових рішень, які легітимізували відносини набуття ПрАТ «Ірокс» поштової адреси: АДРЕСА_1, і, коли встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, всі етапи їх перевірки завершені, а позивачі обрали неналежний спосіб захисту, то судові рішення є незаконними та порушують права мешканців - власників квартир спірного будинку, які вже здійснили державну реєстрацію прав власності на свої об`єкти нерухомості за фактичною поштовою адресою: АДРЕСА_1.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 липня 2010 року між позивачем ОСОБА_25 та ПрАТ «Ірокс» укладено договір підряду у будівництві № 47А.

04 лютого 2011 року між позивачем ОСОБА_24 та ПрАТ «Ірокс» укладено договір підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва № 21/5.

За умовами вказаних вище договорів замовники, позивачі, оплачують вартість незавершеного будівництва та вартість будівельно-монтажних робіт, необхідних для завершення будівництва, а підрядник, ПрАТ «Ірокс», зобов`язується закінчити виконання будівельно-монтажних робіт та завершити будівництво об`єктів будівництва, здати будинок в експлуатацію, передати об`єкт будівництва у власність замовника та здійснити оформлення права власності на об`єкти будівництва - квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 25 вересня 2012 року ОСОБА_25 сплатила пайовий внесок у розмірі 270 750,00 грн, що становить 100 % вартості об`єкту інвестування, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Згідно з довідкою від 14 січня 2015 року ОСОБА_24 сплатив 100 % вартості об`єкту будівництва у розмірі 388 820,00 грн, а саме двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацією закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 року № 461, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 10 липня 2014 року зареєструвала «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 1-ї черги будівництва (секції 1-2, 5, 6, 7-8, реєстраційний № ЛВ 143141910418). Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зареєстрував: 25 вересня 2015 року «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 2-ї черги будівництва (секції 9, 10, реєстраційний № ЛВ 143152711889), «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 3-ї черги будівництва (секції 3, 4, реєстраційний № ЛВ 143152721359), 28 вересня 2015 року «Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації» 4-ї черги будівництва (секції 11, 12, реєстраційний № ЛВ 143152732079) багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Актом приймання - передачі житлових приміщень від 25 вересня 2012 року передбачено, що ПрАТ «Ірокс» згідно з договором від 22 липня 2010 року № 49А передає у власність позивача ОСОБА_25 житлове приміщення однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 .

Згідно з актом приймання - передачі об`єкту завершеного будівництва від 14 січня 2015 року, ПрАТ «Ірокс» відповідно до договору від 04 лютого 2011 року № 021/5 та 21/5 передає у власність ОСОБА_24 завершене будівництво вартістю 388 820,00 грн, що відповідає загальній проектній площі 71,8 кв. м, 8-й житловий поверх (5-та секція), за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивачі повністю виконали свої зобов`язання за договорами, провели у квартирах оздоблювальні роботи, встановили необхідне для проживання обладнання і проживають в квартирах.

У 2015 році позивачі ОСОБА_24 та ОСОБА_25 подали заяви в реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції про державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_6 .

По заяві ОСОБА_24 державний реєстратор прав на нерухоме майно Семенюк Ж. В. прийняла рішення від 01 липня 2015 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішення від 07 липня 2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4, у зв`язку з не поданням оригіналів документів, що підтверджують речові права замовника будівництва ПрАТ «Ірокс» на земельну ділянку, документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речового права на земельну ділянку, документи, що підтверджують проведення державної реєстрації цих прав, а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, затверджений перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування об`єкта будівництва.

Щодо заяви ОСОБА_25 , то державним реєстратором Байко Т.Я. також прийнято рішення від 03 серпня 2015 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішення від 20 серпня 2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 , у зв`язку з не поданням оригіналів документів, що підтверджують речові права замовника будівництва ПрАТ «Ірокс» на земельну ділянку, документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речового права на земельну ділянку, документи, що підтверджують проведення державної реєстрації цих прав, а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, затверджений перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування об`єкта будівництва.

Крім того, з довідки обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 17 травня 2017 року вбачається, що станом на 29 грудня 2012 року право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» не реєструвалось.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПрАТ «Ірокс» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У частині другій статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частини першої статті 24 зазначеного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна встановлені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Згідно з пунктом 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 цього Порядку.

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 року, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав: документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);

затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об`єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу; документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

Документи для долучення до Державного реєстру прав, передбачені цим пунктом, подаються суб`єкту державної реєстрації прав або нотаріусу через веб-портал Мін`юсту шляхом формування заяви в електронній формі з обов`язковим зазначенням у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та з долученням до неї електронних копій оригіналів документів, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів з обов`язковим накладенням власного електронного цифрового підпису.

Уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник в день формування заяви в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструє її в базі даних заяв та після накладення власного електронного цифрового підпису надає таку заяву заявникові шляхом надіслання її на електронну адресу, зазначену ним у відповідній заяві.

Державний реєстратор здійснює розгляд документів в електронній формі та за відсутності підстав для відмови у їх прийнятті вносить відомості про такі документи, а також відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, до відомостей про земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що містяться у Державному реєстрі прав, з обов`язковим долученням до відомостей про документи електронних копій оригіналів таких документів, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів.

У прийнятті документів може бути відмовлено виключно у разі, коли у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

У пункті 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 цього Порядку, подаються:

1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо);

2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);

3) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

4) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);

5) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

За змістом названих статей державній реєстрації підлягає право власності учасника фінансування будівництва (пайовика) об`єкта нерухомості, від забудовника вимагається передати квартиру пайовику і підписати передавальний акт, а також представити у орган реєстрації документи, що підтверджують факт створення об`єкта пайового будівництва (квартири).

Судом установлено, що позивачі направляли на ім`я генерального директора ПрАТ «Ірокс» Микичака І. П. заяви про надання для подачі в реєстраційну службу документів, необхідних для реєстрації права власності на квартири, проте відповіді на заяви від ПрАТ «Ірокс» позивачі не отримали.

Таким чином, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України, задовольнивши позов, дійшли до правильного висновку про те, що ПрАТ «Ірокс» не виконало своїх обов`язків, передбачених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом наявних у справі доказів здійснення державної реєстрації права власності на квартири іншими пайовиками не заслуговують на увагу, оскільки з незалежних від позивачів причин право власності саме на спірні квартири не зареєстровано.

Посилання у касаційній скарзі на те, що позивачі обрали неналежний спосіб захисту, не заслуговують на увагу, оскільки учасник пайового будівництва, який належним чином виконав свої зобов`язання за договором шляхом внесення плати за квартиру в повному обсязі, має право розраховувати на належне виконання зобов`язань за договором з боку забудовника, а при невиконанні зобов`язання іншою стороною - вимагати захисту своїх прав, що повністю узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України 2004 року).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ірокс» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк