Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №243/9677/17
Ухвала КЦС ВП від 31.10.2018 року у справі №243/9677/17

Постанова

Іменем України

05 травня 2020 року

м. Київ

справа № 243/9677/17

провадження № 61-46418св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки,

за касаційною скаргою адвоката Галія Сергія Анатолійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у складі судді Пронін С. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Азевича В. Б., Дундар І. О.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на її користь заборгованість із заробітної плати за період з 01 по 22 березня 2017 року в розмірі 5 153,55 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 32 683,80 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки в розмірі 50 490,09 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що позивач до 22 березня 2017 року працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді спеціаліста відділу організації бухгалтерського обліку Дирекції фінансів у м. Горлівка Донецької області.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, на території Донецької та Луганської областей було розпочато антитерористичну операцію.

Незважаючи на це, керівництвом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було прийнято рішення про продовження здійснення господарської діяльності на непідконтрольній території України із залишенням відповідної частки робочого персоналу для нормального функціонування підприємства.

Робоче місце позивача знаходилося на непідконтрольній території України у м. Горлівці Донецької області.

22 березня 2017 року позивача звільнено з підприємства за угодою сторін. Разом з тим, в день звільнення відповідач не виплатив їй усі належні при звільненні суми, а саме заробітну плату з 01 по 22 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпуску, а також не видав їй трудову книжку.

Позивач посилається на те, що жодних перешкод, які б унеможливлювали провести з нею розрахунок та видати належним чином оформлену трудову книжку у відповідача не існувало, оскільки заробітну плату вона отримувала через банківську установу на підконтрольній території України, а увесь керівний персонал підприємства, у тому числі працівники по веденню кадрового та бухгалтерського обліку, знаходилися поза межами проведення антитерористичної операції у містах Краматорську та Маріуполі, відповідно до нової реєстрації місця знаходження юридичної особи.

Враховуючи те, що працівникам, які здійснюють свої трудові обов`язки на території, підконтрольній владі України, заробітна плата за вказаний період була виплачена, а також те, що з 15 березня 2017 року на підприємстві виник простій не з вини працівника, оскільки структурні підрозділи підприємства, які знаходились у м. Горлівка, з цього часу було захоплено, ОСОБА_1 вважає порушення відповідачем норм трудового права щодо неї незаконними та дискримінаційними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 25 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішенням тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача перед нею із заробітної плати за березень 2017 року та вини відповідача у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, та видачі їй належно оформленої трудової книжки.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Донецький апеляційний суд постановою від 06 грудня 2018 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованості із заробітної плати за період з 01 по 22 березня 2017 року в розмірі 5 153,55 грн та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 32 683,80 грн залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у трудових відносинах між ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та його працівниками, зокрема позивачем, з 13 березня 2017 року виникли, і станом на момент розгляду справи, існують обставини непереборної сили, пов`язані із захопленням невстановленими особами виробничих та адміністративних будівель підприємства, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству у цілому, так і його працівникам. У період існування таких обставин ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» об`єктивно, з незалежних від нього причин, позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами трудового договору та інші обов`язки, встановлені чинним законодавством. На день звільнення позивача за згодою сторін 22 березня 2017 року відповідач вже втратив контроль над підприємством та не мав доступу до документації, отже, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку є правильними, оскільки наявність та розмір заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку не підтверджено належними доказами.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки в апеляційному порядку не переглядалося, а тому і не є предметом перегляду касаційним судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 14 грудня 2018 року до Верховного Суду, адвокат Галій С. А. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у складі судді Пронін С. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів про наявність факту настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є безпідставними та такими, які суперечать діючому законодавству України.

Суди застосували норми ЦК України, зокрема, статті 263 та 617, хоча їх застосування неможливе у зв`язку природою виниклих правовідносин між сторонами. В даному випадку справа повинна розглядатися виключно на підставі норм, передбачених КЗпП України, відповідно до якого такого поняття, як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) взагалі відсутні.

За змістом статті 617 ЦК України обставини непереборної сили звільняють особу, яка порушила зобов`язання, від відповідальності за порушення зобов`язання, передбаченого статтею 611 ЦК України. Однак виплата заробітної плати, середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, як за незаконне звільнення працівника, так і затримку видачі трудової книжки, відносяться до основного зобов`язання відповідача і не є відповідальністю у розумінні статті 611 ЦК України.

Таким чином висновки суду щодо звільнення відповідача в подальшому від виконання своїх зобов`язань згідно зі статтями 47, 83, 115, 116, 235 КЗпП України на підставі статей 263 та 617 ЦК України є безпідставними.

Крім того, тільки Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили може бути належним доказом, якій засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а тому прийнятий судами Науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України, який був наданий відповідачем на підтвердження начебто настання форс-мажорних обставин, не є допустимим доказом.

Суди безпідставно встановили факт відсутності вини відповідача на підставі вказаного висновку Торгово-промислової плата України щодо невиконання вимог статті 47, частини п`ятої статті 235 КЗпП України в частині вимог до відповідача про сплату середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки.

23 січня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на касаційну скаргу, мотивований тим, що ухвалені у справі рішення є законними та обґрунтованими.

Суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях надали правову оцінку всім наданим сторонами доказам та дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

02 січня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

15 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинським В. № 1093/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

15 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Бурлаков С. Ю.

Фактичні обставини справи встановлені судами

20 квітня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» назву відповідача змінено на АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в зв`язку з чим до Статуту відповідача внесено відповідні зміни, а 24 травня 2018 року йому державним реєстратором видано нову Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.

ОСОБА_1 працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у м. Горлівці Донецької області на посаді фахівця відділу з організації бухгалтерського обліку Дирекції з фінансів.

Наказом відповідача від 22 березня 2017 року № 262-к ОСОБА_1 звільнено із ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін з 31 березня 2017 року.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014 розпочато проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Горлівка.

Місто Горлівка включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який є додатком № 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07 листопада 2014 року № 1085.

На підставі заяви ПАТ «Донецькобленерго» 16 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 12017100000000150 за фактом вчинення 13 березня 2017 року невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 206 КК України, яке виявилося у блокуванні законної господарської діяльності структурних одиниць ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Про втрату контролю над здійсненням своєї господарської діяльності у населених пунктах на непідконтрольній Україні території, про відсутність доступу, зокрема, до кадрового діловодства, про відсутність контролю схоронності всіх особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності співробітників товариства відповідач повідомив листом від 17 березня 2017 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державну інспекцію енергетичного нагляду України, Державну інспекцію з експлуатації електричних станцій і мереж, Державну службу України з питань праці, Головне управління з держпраці у Донецькій області, Державну аудиторську службу України, Державну регуляторну службу України, Міністерство соціальної політики України, Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Міністерство інфраструктури України, Антимонопольний комітет України, Державну екологічну інспекцію України, Міністерство оборони України, а також Дніпропетровське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Листом від 20 березня 2017 року відповідач повідомив Дніпропетровське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про те, що станом на 20 березня 2017 року вивезення первинних документів товариства, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції, є неможливим в зв`язку з ризиками, пов`язаними з блокуванням невідомими особами з 13 березня 2017 року господарської діяльності тих структурних одиниць товариства, які знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній владі України. У листі приведено загальний перелік документів, вивезення яких є тимчасово неможливим, серед яких зазначені розрахунково - платіжні відомості, табелі обліку робочого часу та інші документи (а.с.62-63).

04 липня 2017 року «ДТЕК Донецькобленерго» письмово повідомило Департамент кіберполіції Національної поліції України про вчинення злочину, а саме, що 27 червня 2017 року близько 10:30 год. та 29 червня 2017 року близько 10:00 год. здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп`ютерних мереж товариства, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації, порушення встановленого порядку її маршрутизації (а.с.65).

14 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за частиною першою статті 361 КК України за фактом втручання 27 червня 2017 року невстановленої особи за допомогою електронної обчислювальної техніки та шкідливої програми в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп`ютерних мереж ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що призвело до втрати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» інформації (витягу з кримінального провадження № 12017050390001995).

Згідно з актом перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проведеної 03 серпня 2017 року Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області, № 05-20-3333/0028 перевірка питань щодо невиплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, додаткової відпустки, невиплати розрахункових сум, невиплати надбавок за стаж роботи в електроенергетичній галузі працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливою.

У відповідь на ухвалу суду від 27 листопада 2017 року, якою було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та зобов`язано відповідача надати до суду довідку про заборгованість із заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки ОСОБА_1 , копії наказів про прийняття на роботу та звільнення позивачки, оригінал її трудової книжки та довідки про розмір середньомісячної (за останні 12 місяців) та середньоденної заробітної плати , звіт за березень 2017 року (Таблиця № 6) щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідачем надано пояснення щодо неможливості надання вказаних документів, крім копії наказу про звільнення, через втрату контролю та доступу до документації кадрового та бухгалтерського обліку на неконтрольованій території, дестабілізацію роботи інформаційних та комунікаційних елементів корпоративних мереж, виведення з робочого ладу ряду автоматичних систем підприємства внаслідок впливу масштабної вірусної атаки.

Також, під час розгляду справи встановлено, що позивач не перемістилась з непідконтрольної території, продовжила працювати на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції.

Сторони визнали факт виконання роботи позивачем саме на неконтрольованій території. Наказ № 262-к про звільнення ОСОБА_1 з 31 березня 2017 року за згодою сторін видано 22 березня 2017 року, тобто на день звільнення позивача відповідач вже втратив контроль над підприємством та не мав доступу до документації.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається із цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Зважаючи на вимоги позивача - виплата заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсацію за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Відповідно до Науково-правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 24 липня 2017 року за № 2370/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі територій міст: Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Харцизьк, Ясинувата Ясинуватського району Донецької області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають і є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Отже, настання обставин непереборної сили, що встановлені цим висновком, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Зважаючи на те, що на момент звільнення позивача і дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені законом щодо проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні.

Схожих за своїм змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 28 березня 2019 року у справі № 243/9539/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 243/9532/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 243/10489/17-ц та Верховний Суд України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що у трудових правовідносинах між позивачем та відповідачем, з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, та у період існування яких останній об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язки, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача, дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного аргументи касаційної скарги про наявність підстав для задоволення позову, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права висновки судів не спростовують, а тому не можуть бути підставою для їх скасування.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, оскільки повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Галія Сергія Анатолійовича як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року, в частині, що була предметом перегляду апеляційним судом, та постанову Донецького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко