Історія справи

Постанова

Іменем України

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 127/4059/21

провадження № 61-18557св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Термекс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року в складі судді Гуменюка К. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс» (далі - ТОВ «Термекс»), у якому просив скасувати наказ відповідача від 11 січня 2021 року № 11/1-1К в частині звільнення його на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, поновити його на посаді заступника директора з продажу ТОВ «Термекс» з 11 січня 2021 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, щоз грудня 2010 року перебував у трудових відносинах з відповідачем та з 11 грудня 2014 року працював на посаді заступника директора з продажу.

Починаючи з вересня 2019 року відповідач неодноразово звільняв його з роботи.

11 січня 2021 року відповідач втретє видав наказ про його звільнення. Підставою звільнення зазначено скорочення штату працівників.

Вважав таке звільнення незаконним, оскільки зміни в організації праці та виробництва ТОВ «Термекс» не відбулися, причин для скорочення штату працівників не було. При звільненні відповідач порушив його переважне право залишення на роботі та не запропонував йому іншої роботи.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, позов задоволено.

Скасовано наказ ТОВ «Термекс» від 11 січня 2021 року № 11/1-1К «Про скорочення штату працівників та звільнення» про звільнення позивача.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі в ТОВ «Термекс» на посаді заступника директора з продажу з 11 січня 2021 року.

Стягнено з ТОВ «Термекс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 січня 2021 року по 05 травня 2021 року в розмірі 129 655, 81 грн (без вирахування податків та обов`язкових платежів).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в ТОВ «Термекс» на посаді заступника директора з продажу з 11 січня 2021 року та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 40 517,25 грн (без вирахування податків та обов`язкових платежів) допущено до негайного виконання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що внаслідок скорочення штату ТОВ «Термекс» посада, яку обіймав позивач, не є скороченою, оскільки згідно зі штатним розписом підприємства позивач обіймав посаду заступника директора з продажу, тоді як оспорюваним наказом скорочено посаду заступника директора з продажу ТОВ «Термекс» (м. Вінниця). Відтак підстав для звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України не було.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2021 року ТОВ «Термекс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 756/5243/17 та від 07 серпня 2019 року в справі № 367/3870/16-ц; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що зазначені в оспорюваних наказах про скорочення та про звільнення назва підприємства та місце проживання й роботи позивача є додатковими даними, а не складовими назви посади заступника директора з продажу, яку він обіймав, тому помилково вважали, що скорочення його посади не відбулося.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

04 січня 2022 року справа № 127/4059/21 надійшла до Верховного Суду.

Позивач через представника ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що 08 грудня 2010 року позивач прийнятий на роботу в ТОВ «Термекс» на посаду менеджера з оптової торгівлі та посередництва в торговій Київській філії.

З 01 січня 2011 року ОСОБА_1 переведений на посаду заступника директора в м. Вінниці.

Наказом ТОВ «Термекс» від 11 грудня 2014 року ОСОБА_1 переведений з посади заступника директора м. Вінниці на посаду заступника директора з продажу.

Наказом ТОВ «Термекс» від 30 жовтня 2020 року № 30/10-1К «Про впорядкування праці та скорочення посад» визначено робочі місця працівників за адресами приміщень, що знаходяться у власності або орендуються товариством, та в яких фактично здійснюється робота даними працівниками без змін умов праці.

Працівникам товариства визначено адреси робочих місць. У зв`язку з відсутністю власних або орендованих приміщень у м. Вінниці та тривалою відсутністю діяльності з 08 січня 2021 року скорочено штат працівників товариства в місті, а саме посаду заступника директора з продажу ТОВ «Термекс» (м. Вінниця), яку займає ОСОБА_1 .

Листом від 30 жовтня 2020 року, з яким позивач ознайомився 09 листопада 2020 року, ТОВ «Термекс» повідомило позивача про скорочення з 08 січня 2021 року посади, яку він обіймає.

11 січня 2021 року ТОВ «Термекс» видано наказ № 11/1-1К «Про скорочення штату працівників та звільнення», яким звільнено ОСОБА_1 з 11 січня 2021 року з посади заступника директора з продажу ТОВ «Термекс» (м. Вінниця) на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Відповідно до повідомлення від 11 січня 2021 року ТОВ «Термекс» повідомило позивача про відсутність вакантних посад на підприємстві.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Порядок вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок урахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42 49-2 КЗпП України.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

У цій справі встановлено, що станом на 30 жовтня 2020 року штатний склад працівників ТОВ «Термекс» складав 19 посад, серед яких 2 посади заступника директора з продажу, одну з яких обіймав ОСОБА_1 .

Наказом відповідача від 30 жовтня 2020 року було вирішено скоротити штат працівників підприємства, а саме посаду заступника директора з продажу ТОВ «Термекс» (м. Вінниця), яку обіймав позивач.

Згідно зі штатним розміщенням організації, станом на 12 січня 2021 року штатний склад працівників ТОВ «Термекс» складає 18 осіб, серед яких одна посада заступника директора з продажу, яку обіймає Бабенко Д. М .

Отже, зі штатного розпису підприємства виведено одну посаду заступника директора з продажу, яку обіймав позивач, що підтверджує факт її скорочення.

Та обставина, що позивач обіймав посаду заступника директора з продажу, а в оспорюваних наказах про скорочення та про звільнення зазначено, що він звільняється з посади заступника директора з продажу ТОВ «Термекс» (м. Вінниця), не є підставою вважати, що скорочення його посади не відбулося, оскільки зазначення поруч з найменуванням посади позивача відомостей про його робоче місце не свідчить про те, що це інша посада. До того ж факт скорочення посади позивача підтверджується штатними розписами підприємства.

При цьому встановлено, що переважного права на залишення на роботі позивач не мав, оскільки працівник, який обіймав рівнозначну посаду ( Бабенко Д. М. ), мав вищу продуктивність праці.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача дійсно мало місце скорочення штату працівників, позивач переважного права на залишення на роботі не мав, про наступне вивільнення попереджався за два місяці, а вакантних посад на підприємстві не було, колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України ,проведено з дотриманням вимог закону, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що в справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, наведених вище.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов