Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.01.2018 року у справі №366/479/17

Постанова

Іменем України

05 квітня 2018 року

м. Київ

справа №366/479/17

провадження № 61-1855св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

треті особи - Іванківська селищна рада Іванківського району Київської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2017 року у складі судді Слободян Н. П. та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року у складі суддів: Сушко Л. П., Кулішенка Ю. М., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства

України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про знесення самовільного будівництва побутових будівель та споруд. Посилалась на те, що відповідач, здійснивши самочинне будівництво будівель та споруд на своїй земельній ділянці, яка межує з її земельною ділянкою, порушив правила забудови, оскільки з навісів побудованих відповідачем споруд у її город стікає вода, що заважає їй проводити господарські роботи та підтоплює її будинок, чим порушив її права.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала доказів того, що побудовані відповідачем будівлі та споруди є самочинним будівництвом, а також що здійснена ним забудова порушує її права як власника земельної ділянки.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року рішення Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2017 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими, оскільки ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

15 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Іванківського районного суду Київської області зазначену справу.

22 лютого 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена справа.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 листопада 2003 року № 5112 є власником Ѕ частини житлового будинку, господарських будівель та споруд і земельної ділянки площею 0,1500 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_5 належить на праві користування земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2

Згідно інвентаризаційної справи відповідача на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкти, що розташовані на земельній ділянці відповідача, побудовані законно (рішення Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області від 24 вересня 1986 року № 172).

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо дотримання суміжним землекористувачем будівельних норм і правил щодо забудови земельної ділянки.

Позивач не надала суду доказівтого, що побудовані відповідачем будівлі та споруди є самочинним будівництвом та що здійснена ним забудова порушує її права як власника земельної ділянки. Клопотання про проведення судової експертизи для встановлення дотримання відповідачем норм і правил містобудування позивач до суду першої та апеляційної інстанцій не подавала.

Враховуючи, що позивач в обгрунтування своїх вимог доказів не надала,

висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення цих позовних вимог є правильними.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судами обставини.

Інші доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Іваніківського районного суду Київської області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат