Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 530/725/18

провадження № 61-15361св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - Приватне підприємство «Агроекологія»,

суб`єкт оскарження - Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

провівши у порядку письмового провадження розгляд справи за скаргою Приватного підприємства «Агроекологія», суб`єкт оскарження - Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, на дії або бездіяльність державного виконавця, за касаційною скаргою Приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Одринської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги

У березні 2019 року Приватне підприємство «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія») звернулося до суду із зазначеною скаргою, в якій просило скасувати постанову державного виконавця Шишацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Макаренко С. А про відкриття виконавчого провадження від 26 лютого 2019 року з виконання ухвали № 530/725/18, виданої 08 лютого 2019 року Полтавським апеляційним судом про стягнення з ПП «Агроекологія» штрафу в розмірі 3 000 грн на користь держави та зобов`язати державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2019 року у складі судді Должко С. Р. скаргу повернуто скаржнику для звернення до належного суду.

Не погоджуючись із ухвалою суду, 19 квітня 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося до суду із апеляційною скаргою, яку надіслало на електронну адресу Полтавського апеляційного суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» визнано неподаною та повернуто скаржнику. Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 842 грн.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ПП «Агроекологія» не усунуло недоліки, зазначені в ухвалі від 07 травня 2019 року.

Стягуючи з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діях заявника ознак зловживання процесуальними правами, а саме умисне затягування розгляду справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ПП «Агроекологія» подало касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у діях заявника відсутні ознаки зловживання, а висновки суду в цій частині є передчасними. Апеляційним судом не наведено жодного мотиву затягування підприємством судового розгляду, вигадано неіснуючі обставини і безпідставно покарано заявника. Не отримавши жодних процесуальних документів, заявник об`єктивно не міг знати і не знав про те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам закону, тому не міг усунути недоліки.

Також апеляційним судом не наведено мотивів застосування штрафу в максимальному розмірі, не досліджено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходів процесуального впливу на заявника.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

Не погоджуючись із ухвалою суду, 19 квітня 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося до суду із апеляційною скаргою, яку надіслало на електронну адресу Полтавського апеляційного суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху, надавши строк протягом семи днів з моменту отримання копії ухвали для подання оригіналу апеляційної скарги та підтвердження сплати судового збору.

Вказана ухвала неодноразово направлялася на адресу ПП «Агроекологія», зазначену в апеляційній скарзі, проте поверталася з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Зіньківського районного суду Полтавської області.

06 вересня 2019 року справа № 530/725/18 (4-с/530/33/19) надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Не погоджуючись із ухвалою суду, 19 квітня 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося до суду із апеляційною скаргою, яку надіслало на електронну адресу Полтавського апеляційного суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху, надавши строк протягом семи днів з моменту отримання копії ухвали для подання оригіналу апеляційної скарги та підтвердження сплати судового збору.

07 травня та 19 червня 2019 року Полтавським апеляційним судом копія ухвали від 07 травня 2019 року була направлена на адресу ПП «Агроекологія», зазначену в апеляційній скарзі.

Проте конверти з копією зазначеної ухвали були повернуті на адресу апеляційного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 КПК України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав особи в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За вимогами, встановленими статтею 128 ЦПК України копія ухвали разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом наведених норм закону, повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Викладене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зробила висновок про те, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд за відсутності доказів вручення заявнику копії ухвали суду від 07 травня 2019 року та на порушення вищенаведених норм процесуального права дійшов помилкового висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ПП «Агроекологія», оскільки такі підстави мають місце у випадку невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ухвали суду про усунення недоліків, а не внаслідок спливу строку, наданого судом на їх усунення, незалежно від обізнаності особи з наявністю таких недоліків.

Щодо стягнення із ПП «Агроекологія» в дохід бюджету штрафу, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, накладаючи на ПП «Агроекологія» штраф, дійшов помилкового висновку про наявність у діях підприємства ознак зловживання процесуальними правами, а саме умисне затягування розгляду справи по суті, оскільки повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки вищенаведені порушення апеляційним судом норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскаржуване судове рішення слід скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська