Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.10.2023 року у справі №521/3841/21
Постанова КЦС ВП від 04.10.2023 року у справі №521/3841/21
Постанова КЦС ВП від 04.10.2023 року у справі №521/3841/21

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 521/3841/21

провадження № 61-5264 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2022 року у складі судді Маркарової С. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 2015 року вона обіймала посаду голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна-Новоселів 53» (далі - ОСББ «Весна-Новоселів 53»), з якої була звільнена.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2020 року у справі № 916/178/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2021 року, її було поновлено на посаді голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» з 21 грудня 2016 року.

Проте, не дивлячись на її поновлення, ОСОБА_3 , який на той час займав посаду голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53», разом із відповідачем у цій справі продовжували розповсюджувати недостовірну інформацію про неї, перекручували факти та створювали фейки щодо її роботи.

Так, до апеляційної скарги, поданої ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2020 року у справі № 916/178/20, було додано копію письмових пояснень, які зокрема, підписав відповідач ОСОБА_2 .

У тексті вказаних пояснень зазначалося, зокрема, що: « ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53», перерахувала грошові кошти в сумі 31 065, 92 грн на користь ГС «Житлова інноваційно-впроваджувальна асоціація захисту, підтримки та розвитку української нації», не надала пояснень щодо цих коштів, немає інформації, куди ці кошти поділися, були звернення до поліції щодо факту розтрати ОСОБА_1 грошових коштів на суму 31 065,92 грн, що належать членам ОСББ «Весна-Новоселів 53», що підтверджується витягом з ЄРДР; вводячи в оману мешканців будинку, ОСОБА_1 , не дочекавшись законної передачі будинку на баланс ОСББ, вимагала сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території саме на рахунок ОСББ, хоча за фактом обслуговування будинку забезпечувало КП ЖКС «Черьомушки»; ОСОБА_1 зняли з посади голови ОСББ на законних підставах».

Зазначала, що указана інформація є неправдивою, принижує її честь, гідність та ділову репутацію. Поширенням недостовірної інформації їй завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, істотних змінах її способу життя.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн; спростувати недостовірну та неправдиву інформацію стосовно неї, зобов`язавши відповідача звернутися до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про вилучення документа за його підписом.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди виходили із того, що ОСОБА_1 та ОСББ «Весна Новоселів 53» в особі голови правління ОСОБА_3 були учасниками справи № 916/178/20, яка перебувала в проваджені Південно-західного апеляційного господарського суду, яку розглянуто по суті. Наведена у спірних письмових поясненнях інформація голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» від 29 січня 2021 року, отримана адвокатом Пилаєвою В. В. в межах процесуального закону, надавалась суду у якості доказу, викладена в процесуальному документі, досліджена, оцінена судом при ухвалені судового рішення в межах процедури здійснення судочинства. Оскільки процесуальним законом передбачений спеціальний порядок дослідження і оцінки доказів, а саме спірних пояснень голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» ОСОБА_3, засвідчених відповідачем, на підтвердження викладених обставин спору, підстави для захисту честі та гідності позивача відсутні.

Суди також зазначили, що оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову по суті пред`явлених позовних вимог, то похідна вимога про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказувала на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 441/1547/17 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на не дослідження належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу

№ 521/3841/21 із Малиновського районного суду м. Одеси.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову, не врахували, що Південно-західний апеляційний господарський суд, розглядаючи справу № 916/178/20, був позбавлений можливості досліджувати та оцінювати письмовіпояснення з інформацією голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» від 29 січня 2021 року, оскільки сторона відповідача, заінтересована в дослідженні та отриманні оцінки доказів судом, будучи належним чином повідомленою про місце та час судового засідання, до суду не з`явилась. В судовому засіданні позивачці було роз`яснено, що за відсутності відповідача надані пояснення з інформацією голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» від 29 січня 2021 року не будуть досліджуватись та їм, відповідно, не буде надаватись оцінка.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 2015 року ОСОБА_1 обіймала посаду голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53».

На підставі протоколу загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53» 11 грудня 2016 року позивача знято з займаної посади.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019 року у справі № 521/5738/17 визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53», оформлене протоколом від 11 грудня 2016 року загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2021 року у справі № 916/178/20, ОСОБА_1 поновлено на посаді голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53».

Під час розгляду справи № 916/178/20 в суді апеляційної інстанції, ОСББ «Весна-Новоселів 53», як учасником цієї справи, були надані письмові пояснення, відібрані адвокатом Пилаєвою В. В. 29 січня 2021 року у голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» ОСОБА_3, які містять, зокрема, підпис відповідача ОСОБА_2 , як мешканця будинку АДРЕСА_1 .

У вказаних поясненнях голова правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» ОСОБА_3 зазначив наступне:

- « ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови правління ОСББ «Весна Новоселів 53», перерахувала грошові кошти в сумі 31 065 грн. 92 коп. на користь ГС «Житлова інноваційно-впроваджувальна асоціація захисту, підтримки та розвитку української нації», не надала пояснень щодо цих коштів, немає інформації, куди ці кошти поділися, були звернення до поліції щодо факту розтрати ОСОБА_1 грошових коштів на суму 31 065 грн. 92 коп., що належать членам ОСББ «Весна Новоселів», що підтверджується витягом з ЄРДР;

- вводячи в оману мешканців будинку, ОСОБА_1 , не дочекавшись законної передачі будинку на баланс ОСББ, вимагала сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території саме на рахунок ОСББ, хоча за фактом обслуговування будинку забезпечувало саме КП ЖКС «Черьомушки»;

- ОСОБА_1 зняли з посади голови ОСББ на законних підставах».

Позивач стверджувала, що вказані відомості є недостовірними, принижують її честь та гідність.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статей 28 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Згідно із статтями 297 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

При розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Негативною потрібно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Тобто слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року).

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц (провадження № 61-48302св18) зроблено висновок, що згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи, або посадової особи рівня суспільного значення та його діяльність представляє суспільний інтерес.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із матеріалів справи відомо, що інформація, яку позивачка вважає недостовірною та такою, що принижує її честь та гідність, викладена у письмових поясненнях голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» ОСОБА_3, підписаних, зокрема, відповідачем ОСОБА_2 , як мешканцем будинку АДРЕСА_1 , відібраних 29 січня 2021 року адвокатом Пилаєвою В. В., стосувалася спору, який розглядався Південно-західним апеляційним господарським судом у справі № 916/178/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Весна-Новоселів 53», приватного нотаріуса Алексєєвої О. О. про скасування реєстраційної дії, зобов`язання вчинити певні дії та поновлення на посаді. У даних письмових поясненнях, наданих суду у зв`язку із судовим розглядом справи № 916/178/20, голова правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» ОСОБА_3 виклав свої твердження, судження щодо обставин у цій господарській справі.

Інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 441/1547/17 (провадження № 61-12520св19), на яку послався й суд апеляційної інстанції. Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорювана інформація не є недостовірною, а фактично є письмовим повідомленням голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» ОСОБА_3, підписаним, зокрема, відповідачем ОСОБА_2 , адресованим суду, про відомі йому обставини у справі № 916/178/20 із власними оціночними судженнями щодо подій у цій справі, а тому така інформація не може вважатись недостовірною інформацією, яка принижує честь і гідність позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара