Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 569/23722/23

провадження № 61-4591св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач ? ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (автомобілів Hyundai I 10, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 » та SsangYong Rexton, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ).

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення вартості вказаних автомобілів у розмірі 426 169,39 грн та залишити автомобілі на праві власності ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що вказані автомобілі належать йому, а ОСОБА_2 ними користується. Тому він має право на повне відшкодування вартості належних йому автомобілів у сумі 284 650,00 грн. Крім того, не позбавлений права вимагати відшкодування заподіяних йому збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі вартості орендної плати за автомобілі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2024 року залишено без руху.

Апеляційний суд вказав, що особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни. Тобто, від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.

Скаржником не надано суду доказів того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи. За змістом статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено. За наведеного, відсутні підстави вважати, що апелянт підлягає звільненню від сплати судового збору. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06 лютого 2020 року у справі №640/21075/19 та від 23 липня 2020 року у справі №240/12008/19.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2024 року визнано неподаною і повернути особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 25 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкриття апеляційного провадження, у якому зазначав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту. Проте ОСОБА_1 оскаржується ухвала суду першої інстанції у справі про стягнення вартості автомобілів (спір про поділ спільного майна подружжя). Цей спір виник не з приводу захисту соціальних прав ветеранів війни, членів їх сімей, тому з цих підстав ОСОБА_1 не може бути звільнений від сплати судового збору.

Практика Верховного Суду, на яку покликається ОСОБА_1 в клопотанні від 18 березня 2024 року, а саме: постанова від 02 липня 2020 року (справа №620/2075/19), ухвала від 19 серпня 2019 року (справа № 520/2047/19), від 20 травня 2020 року (справа № 640/14679/19) не є релевантною.

Ураховуючи, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги.

Аргументи особи, яка подала касаційну скаргу

28 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що крім посвідчення «інваліда війни» він надав суду також копію листа Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради і ксерокопію довідки Рівненської обласної МСЕК № 2, яка підтверджує, що інвалідність настала внаслідок травми отриманої при виконання службових обов`язків. Частиною першою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з числа військовослужбовців діючої армії, які стали особами з інвалідністю внаслідок виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків). Також у статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Звільнення від сплати судового збору встановлено у пункті 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пов`язано лише зі статусом «інвалід внаслідок війни» і в ній відсутнє застереження, що звільнення від сплати судового збору має місце лише у справах, пов`язаних з порушенням прав при їх соціальному захисті. Навпаки, таке звільнення не обмежується категоріями справ, як то передбачено у пункті 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 632 затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 , згідно якої установлено, що посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни», видані до набрання чинності цією постановою, є дійсними протягом строку, на який їх видано. Слова «Посвідчення інваліда війни» і «Ветеран війни - інвалід» замінити відповідно словами «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» і «Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни». Посвідчення він отримав у 2015 році, а у 2019 році отримав його дублікат з причини втрати посвідчення.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання ухвали Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, підстави звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Пільги зі сплати судового збору передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

У статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб, визначений у статті 7 цього Закону.

Ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.Учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни та постраждалим учасникам Революції Гідності, які одночасно є членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, видається одне посвідчення за їхнім вибором, у якому робиться відмітка про встановлення іншого правового статусу(частини перша, третя статті 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Відповідно до пункту 23 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 461/663/17 (провадження № 61-14422св28) вказано, що «відповідно до посвідченням від 14 грудня 2010 року ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни. За таких обставин заявник має право на пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема і при поданні апеляційної скарги. Відповідні висновки щодо правильного застосування пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» висловлені Верховним Судом України у постанові від 29 червня 2016 року у справі

№ 6-855цс16. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та не перевірив належним чином посилання ОСОБА_4 щодо звільнення від сплати судового збору як особи, яка має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни, що призвело до постановлення помилкової ухвали про визнання апеляційної скарги неподаною і її повернення з підстав несплати судового збору»

Аналогічні висновки зроблені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 800/203/17 (провадження № 11-863заі18), постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 826/13286/16, від 20 травня 2020 року у справі № 640/14679/19, від 02 липня 2020 року у справі № 620/2075/19, від 13 травня 2021 року у справі № 300/2690/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 210/834/15-ц.

У справі, що переглядається:

звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2024 року ОСОБА_1 посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»;

в матеріалах справи наявна копія посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, серія НОМЕР_3 від 04 січня 2019 року;

суд апеляційної інстанції не врахував, що особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціяхна підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», незалежно від категорії справи або групи інвалідності.

Тому ОСОБА_1 як особа, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. За таких обставин апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 з підстав несплати судового збору.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалена без додержанням норм процесуального права. Тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2024 року скасувати, а справу № 569/23722/23 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості автомобілів направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2024 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко