Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.06.2025 року у справі №369/11029/17
Ухвала КЦС ВП від 20.10.2020 року у справі №369/11029/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

справа № 369/11029/17

провадження № 61-12108св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія», в інтересах якого діє адвокат Костянчук Наталія Михайлівна,

на рішенняКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Олійника В. І., Сушко Л. П.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія» (далі - ТОВ «Оратанія», позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , треті особи: реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, ОСОБА_2 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація в Київській області, про визнання протиправними дій та скасування рішення реєстратора,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У лютому 2017 рокуТОВ «Оратанія» звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької М. Є., Міністерства юстиції України, ОСОБА_1, треті особи: реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, Макаров І. І., Києво-Святошинська районна державна адміністрація в Київській області, про визнання протиправними дій та скасування рішення реєстратора.

2. Міністерство юстиції України та ОСОБА_1 заперечували проти позову.

3. Суд першої інстанції у позові відмовив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.

4. Позивач оскаржив рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження зазначив те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі.Крім того, вказав на порушення судами норм процесуального права.

5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

6. Позов обґрунтований так:

- 17 червня 2010 року між ТОВ «Оратанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики, згідно з яким ТОВ «Оратанія» отримало в борг 961 223,00 грн, що за офіційним курсом Національного банку України становило 121 520,00 дол. США, на строк шість місяців, а саме до 18 грудня 2010 року, без нарахування процентів;

- на виконання пункту 3 договору позики ТОВ «Оратанія» та ОСОБА_1 підписали договір іпотеки нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення виконання позивачем зобов`язань;

- договором іпотеки сторони погодили умови звернення стягнення на іпотечне майно: невиконання товариством основного зобов`язання у строк до 18 грудня 2010 року, надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень не пізніше 30-денного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги, визначення вартості майна, за якою здійснено прийняття іпотеки в рахунок погашення заборгованості;

- рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 13 липня 2013 року за № 3939867 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя;

- будь-яких вимог ТОВ «Оратанія» від іпотекодержателя не отримувало, договір про задоволення вимог іпотекодержателя не укладало;

- рішення державного реєстратора суперечить вимогам укладеного договору іпотеки, приписам Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (далі - Закон від 05 червня 2003 року № 898-ІV) і Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- державний реєстратор належним чином не виконав свого обов`язку щодо встановлення факту виконання умов іпотечного договору в частині виконання його застережень щодо обов`язкового укладення між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який є підставою для передачі спірного майна у власність ОСОБА_1 .

7. З урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 22 квітня 2019 року позивач просив:

- визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо звернення до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на 3/5 частини нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької М. Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) (індексний номер 3939867) від 13 липня 2013 року щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на 3/5 частини нежилих приміщень, номер запису про право власності 1643040 від 05 червня 2013 року, на підставі договору іпотеки від 17 червня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л. І.

8. Справа судами розглядалася неодноразово.

ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

9. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, у позові відмовлено.

10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з таких мотивів:

- ТОВ «Оратанія» порушило обов`язки, що не оспорювалось ним при розгляді справи, встановлені іпотечним договором, вимогу іпотекодержателя щодо дострокового виконання основного зобов`язання не виконало. Ці обставини підтверджуються належними і допустимими доказами;

- іпотечним договором передбачено застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке відповідно до статті 37 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тому звернення ОСОБА_1 до державної реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності на іпотечне нерухоме майно є законним;

- вимоги статей 35-37 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV та розділів 10, 11 договору іпотеки від 17 червня 2010 року при зверненні стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були дотримані;

- державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, на ім`я ОСОБА_1 проведена з дотриманням вимог закону, а саме: відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, який був чинний на час її проведення;

- положення пункту 11.5 розділу 11 договору іпотеки, згідно з якими за домовленістю сторін у разі невиконання іпотекодавцем зобов`язання, забезпеченого іпотекою, у строк до 18 грудня 2010 року сторони зобов`язуються укласти договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодавцем у власність іпотекодержателю нежитлового приміщення, що є предметом цього договору, не підлягають застосуванню;

- іпотечний договір та Закон від 05 червня 2003 року № 898-ІV надають іпотекодежателю право вибору на звернення стягнення на предмет іпотеки. Пункт 11.4 договору іпотеки містить відповідне застереження, яке є правовою підставою реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. ОСОБА_1 за своїм вибором вказаним правом скористалась;

- надання державному реєстратору договору про задоволення вимог іпотекодержателя за наявності у договорі іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя законом не передбачено.

IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

11. У касаційній скарзі позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

12. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:

- суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, зокрема, представнику позивача надано доступ до справи, проте в електронному кабінеті відсутні матеріали справи в повному об`ємі, а ті, що є, частково порожні;

- клопотання представника позивача про проведення судового засідання, призначеного на 19 грудня 2023 року, в режимі відеоконференції апеляційний суд залишив без розгляду та повідомив дату судового засідання 23 січня 2024 року о 14:45 годині, чим ввів в оману позивача і позбавив його можливості представляти свої інтереси, оскільки постанову прийняв раніше зазначеної дати;

- представник позивача подавав заяву про відсутність попереднього повідомлення про нову дату розгляду справи та повторне прохання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак подальшої інформації надано не було;

- 24 липня 2024 року Київський апеляційний суд листом повідомив про направлення судового рішення на електронну пошту;

- суд апеляційної інстанції не виконав вимоги чинного законодавства з обов`язкової реєстрації процесуальних документів, крім того суд мав технічні можливості для надання доступу представнику позивача до матеріалів справи, повідомлення належним чином про розгляд справи та направлення судового рішення відповідно до закону;

- неналежне повідомлення сторони про судове засідання є підставою для безумовного скасування рішення суду;

- головуючий суддя першої інстанції у справі № 369/11029/17 повинен був заявити собі самовідвід. Зазначена обставина було однією з чисельних, на які посилався позивач в апеляційній скарзі як на порушення норм процесуального права, однак апеляційний суд взагалі не дослідив це питання та не надав йому правової оцінки;

- суд не повинен був застосовувати висновки, викладені у справі № 369/2845/15-ц, до справи, що розглядається;

- реєстраційний орган відмовив у наданні копій матеріалів реєстраційної справи через необхідність отримання відповідної ухвали суду, а суди першої і апеляційної інстанцій незаконно відмовили у задоволенні клопотання позивача щодо витребування реєстраційних матеріалів, чим порушили його право на доступ до правосуддя і на справедливий суд. Оскільки відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів не підлягає окремому оскарженню, позивач оскаржує ці ухвали разом із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій;

- жодних інших застережень щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, відмінних від укладання окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договір іпотеки не передбачає;

- сторони договору іпотеки визначили можливість позасудового задоволення вимог ОСОБА_1 шляхом передання позивачем предмета іпотеки у її власність за окремим договором, який підлягає нотаріальному посвідченню;

- визначений сторонами у договорі іпотеки спосіб передачі права власності на предмет іпотеки є обов`язковим, однак суди попередніх інстанцій не звернули уваги на спеціальну процедуру щодо отримання права власності на предмет іпотеки виключно на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя та ухвалили незаконне рішення у справі всупереч позиції Великої Палати Верховного Суду;

- суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив обставини справи, не вивчив наявні у справі докази, не обґрунтував, чому не приймає доводи апеляційної скарги щодо належних доказів вручення повідомлення про усунення порушень, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення;

- відсутність оригіналів розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, є порушенням встановленої процедури проведення державної реєстрації права власності нерухомого майна на підставі договору іпотеки;

- ТОВ «Оратанія» у тридцятиденний строк не отримувало письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, як і звіту про оцінку предмета іпотеки;

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, від 19 вересня 2019 року у справі № 361/6095/15-ц, від 02 червня 2020 року у справі № 910/17792/17 (щодо неналежного повідомлення сторони про судове засідання), від 12 грудня 2019 року у справі № 718/2145/18, від 24 лютого 2021 року у справі № 761/27114/14-к, від 28 квітня 2020 року у справі № 815/94/16, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 29 червня 2021 року у справі № 752/9777/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 03 листопада 2020 року у справі № 916/3133/17, Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19.

V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

13. 13 січня 2025 року представник Міністерства юстиції України подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Оратанія», у якому просить відмовити у задоволенні цієї скарги з огляду на таке:

- після 30 квітня 2016 року Міністерство юстиції України не є суб`єктом держаної реєстрації і не має повноважень щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі на підставі рішення суду;

- закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з процесуальних питань, не пов`язаних з вирішенням справи по суті;

- надання державному реєстратору договору про задоволення вимог іпотекодержателя за наявності у договорі іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя законом не передбачено;

- суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки вимоги пункту 34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), були виконані у повному обсязі. Викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують;

- державний реєстратор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були передбачені законодавством на момент виникнення спірних правовідносин;

- з 01 травня 2016 року ведення та зберігання реєстраційних справ на об`єкти нерухомості на території Києво-Святошинського району Київської області забезпечує Києво-Святошинська районна державна адміністрація;

- Міністерство юстиції України не має можливості надати документи, які б фактично підтвердили правомірність дій державного реєстратора та сприяли всебічному, повному розгляду справи;

- у позивача відсутні позовні вимоги до Міністерства юстиції України;

- позивач фактично оспорює рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тому Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у цій справі;

- касаційна скарга подана з надуманих причин; позивач свої вимоги не обґрунтував в повному обсязі, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності дій і порушення його прав.

14. 14 січня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ТОВ «Оратанія» залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, навівши такі мотиви:

- під час дослідження у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 369/2845/15 між тими ж сторонами про визнання недійсним правочину та його скасування було встановлено, що ТОВ «Оратанія» 21 березня 2013 року була направлена вимога та надано тридцятиденний строк для повернення боргу. Таке повідомлення ТОВ «Оратанія» отримало 02 квітня 2013 року, що підтверджується відповідним зворотнім повідомленням;

- ТОВ «Оратанія», звертаючись до суду у 2015 році, у позовній заяві вказувало про те, що вимогу від 21 березня 2013 року воно отримало у квітні 2013 року;

- звіт про оцінку предмета іпотеки був складений станом на 18 червня 2013 року і наявний в матеріалах реєстраційної справи;

- представник позивача у касаційній скарзі послалася на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які не є подібними до правовідносин, які виникли у цій справі;

- представник позивача, яка подала заяву про надання їй доступу до електронного суду 10 жовтня 2024 року, не могла не знати про те, що вся інформація про рух справи розміщена на офіційному сайті Київського апеляційного суду;

- представник позивача була повідомлена про те, що розгляд справи в апеляційному суді призначено на 19 грудня 2024 року, і будь-яких перешкод для її участі у судовому засіданні не було;

- позивач, який подав апеляційну скаргу, та адвокати, які надавали йому правничу допомогу з 2017 року (це тільки у цій справі), при наявності загальнодоступної інформації не могли не знати про розгляд справи в суді апеляційної інстанції та ухвалення постанови 19 грудня 2023 року, при тому, що справа знаходилась в апеляційному суді з 20 червня 2023 року;

- розгляд головуючим суддею справи № 369/2845/15-ц, у якій встановлені обставини, які не підлягають доказуванню у цій справі, не є підставою для відводу (самовідводу) судді;

- матеріали справи № 369/2845/15-ц і належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи, які наявні у тій цивільній справі, були досліджені судом першої інстанції в судовому засіданні за участю представників позивача, тому відхилення клопотання про їх витребування у справі, що розглядається, не є порушенням процесуального законодавства;

- суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що договором іпотеки від 17 червня 2010 року передбачено можливість звернення стягнення на майно відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;

- ТОВ «Оратанія» не повернуло ОСОБА_1 отримані в борг 121 520,00 дол. США, які було зобов`язано привернути до 18 грудня 2010 року. Натомість, починаючи з 2014 року ТОВ «Оратанія» неодноразово звертається до суду із надуманими позовними заявами.

VІ. Рух справи в суді касаційної інстанції

15. 29 серпня 2024 року представник позивача - адвокат Костянчук Н. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Оратанія» залишено без руху, а ухвалою від 04 листопада 2024 року продовжено строк на усунення наявних у цій скарзі недоліків.

17. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Оратанія».

18. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

19. 15 травня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

20. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

VІI. Позиція Верховного Суду

21. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.

22. 19 грудня 2023 року суд апеляційної інстанції розглянув справу та зазначив у постанові, що інші учасники справи (окрім ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України) у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

23. У касаційній скарзі позивач, зокрема, посилається на те, що апеляційний суд розглянув справу у його відсутності, належним чином не повідомив про дату судового засідання, ввів його в оману, вказавши іншу дату розгляду справи, чим позбавив його можливості представляти свої інтереси (див. пункт 12).

24. Такі доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на таке.

25. Верховний Суд нагадує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що під час вирішення питання щодо справедливості провадження для цілей статті 6 Конвенції він повинен розглянути провадження в цілому, в тому числі рішення апеляційного суду (див. пункт 22 рішення ЄСПЛ від 08 жовтня 2020 року у справі «Осіпов проти України).

26. Верховний Суд підкреслює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК).

27. За змістом частини першої статті 8 ЦПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

28. Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

29. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 366 ЦПК про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

30. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК).

31. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (частина шоста статті 128 ЦПК).

32. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК).

33. У разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки (частина перша статті 130 ЦПК).

34. Згідно зі статтею 372 ЦПК апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

35. У справі, що переглядається:

- суд апеляційної інстанції належним чином повідомив позивача про дату та час судових засідань, призначених на 11 липня 2023 року та на 04 серпня 2023 року (т. 3 а. с. 246, т. 4 а. с. 3);

- 04 серпня 2023 року представник Міністерства юстиції України подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечення явки особи, яка діятиме від імені цієї установи (т. 4 а. с. 5);

- в цей же день ТОВ «Оратанія» також подало до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю пошуку нового адвоката та просило повідомити про наступне судове засідання належним чином (т. 4 а.с. 18);

- суд апеляційної інстанції розгляд справи відклав до 05 вересня 2023 року на 14:45 годину. Про це, зокрема, позивачу судову повістку-повідомлення 14 серпня 2023 року надіслав на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а адвокату Вознюку О. Г.- на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 4 а.с. 23, 26). Доказів отримання позивачем судової повістки на вказану дату іншим способом матеріали справи не містять;

- 04 вересня 2023 року ТОВ «Оратанія» подало до суду заяву про відкладення розгляду справи через неможливість знайти адвоката, який буде представляти його інтереси (т. 4 а.с. 30);

- 05 вересня 2023 року представник Міністерства юстиції України також подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи (т. 4 а. с. 33);

- 05 вересня 2023 року суд апеляційної інстанції ухвалив відкласти розгляд справи та повторити виклик учасників процесу на 10 жовтня 2023 року на 16:00 годину (т. 4 а.с. 53-54);

- судову повістку-повідомлення апеляційний суд надіслав, зокрема, адвокату Вознюку О. Г. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 4 а.с. 57, 59);

- конверт, в якому містилася судова повітка-повідомлення про виклик позивача в судове засідання, призначене на 10 жовтня 2023 року, повернувся до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 4 а.с. 81);

- 10 жовтня 2023 року ТОВ «Оратанія» подало до суду клопотання про відкладення розгляду справи через необхідність адвокату ознайомитися з матеріалами справи, з яким договір про надання правничої допомоги був укладений 09 жовтня 2023 року;

- суд апеляційної інстанції розгляд справи відклав до 19 грудня 2023 року;

- судову повістку-повідомлення на цю дату апеляційний суд надіслав, зокрема, ТОВ «Оратанія» на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 4 а.с. 77, 78);

- згідно з ухвалою від 05 грудня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без розгляду клопотання адвоката Костянчук Н. М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. У цій ухвалі суд апеляційної інстанції також зазначив про «участь у судовому засіданні 23 січня 2024 року»;

- 19 грудня 2023 року представник ТОВ «Оратанія» подала до суду заяву, у якій просила повідомити належним чином дату розгляду справи та забезпечити її розгляд в режимі відеоконференції;

- 19 грудня 2023 року суд апеляційної інстанції у відсутності позивача та його представника ухвалив постанову.

36. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

37. Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

38. Позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився (див. постанову Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21 (провадження № 61-4215св23)).

39. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що в розумінні процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом (див., постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23)).

40. Оскільки матеріали справи на час її розгляду апеляційним судом не містили відомостей про реєстрацію ТОВ «Оратанія» електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд був зобов`язаний надсилати йому судові повістки у паперовій формі рекомендованим листом.

41. У матеріалах справи немає доказів належного повідомлення позивача чи його представника про дату, час і місце судового засідання, призначеного, зокрема, на 19 грудня 2023 року, у якому апеляційний суд ухвалив оскаржену постанову, зокрема, доказів отримання позивачем судових повісток засобами поштового зв`язку або його представником через електронний кабінет.

42. Направлення ТОВ «Оратанія» судових повісток на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 не є виконанням обов`язку апеляційного суду щодо належного повідомлення про дату та час розгляду справи, оскільки відомостей про те, що ці електронні адреси є офіційними, сторонами не наводилось.

43. Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 463/1744/17 (провадження № 61-10090св22).

44. Суд апеляційної інстанції на зазначені вимоги закону та практику їх застосування уваги не звернув, розглянув справу, призначену на 19 грудня 2023 року, за відсутності позивача та його представника, щодо яких немає відомостей про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

VІII. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

46. Доводи касаційної скарги щодо неповідомлення апеляційним судом позивача про розгляд справи підтвердилися.

47. За таких обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

48. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400 402 409 411 415 416 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія», в інтересах якого діє адвокат Костянчук Наталія Михайлівна, задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко