Історія справи

Постанова

Іменем України

04 червня 2018 року

м. Київ

справа № 795/489/18

провадження № 61-17299ав18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

відповідач -ОСОБА_4,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2018 року в справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13 травня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13 травня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 жовтня 2013 року, посилаючись на те, що він не брав участі у справі, йому не було відомо про її снування, на його постійну адресу реєстрації проживання (Вінницька область, Вінницький район, с. Цвіжин, вул. Вороніна, 35) не надходило повісток, викликів-повідомлень, копії рішення третейського суду, про існування рішення третейського суду йому стало відомо 24 січня 2018 року від Дніпровського РВ ДВС м. Кив ГТУЮ у м. Києві, він жодних правовідносин з банківською установою не мав. Копію рішення третейського суду він отримав лише 05 березня 2018 року.

Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_4 просив заяву задовольнити, рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадсьекій Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13 травня 2014 року скасувати.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду відмовлено. Заяву ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13 травня 2014 року в справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_4 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм процесуального права.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалених ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.

Згідно частини тридцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

14 вересня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13 травня 2014 року в справі № 1231-9/486/14, посилаючись на те, що він не брав участі у справі, йому не було відомо про її існування, на його постійну адресу реєстрації проживання не надходило повісток, викликів-повідомлень, про існування рішення третейського суду йому стало відомо 24 січня 2018 року.

Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.

Аналогічна норма містилася і в частині другій, третій статті 389-1 ЦПК України, чинного на час прийняття рішення третейського суду.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), поновленню не підлягає, тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.

Разом із тим, помилкове зазначення судом апеляційної інстанції (з огляду на його преклюзивний характер) про те, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення третейського суду поновленню не підлягає з огляду на те, що заявником не надано належних доказів поважності причин тривалого пропуску ним строку на оскарження рішення третейського суду на правильність висновків суду про повернення вказаної заяви ОСОБА_4 не вплинуло.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права апеляційним судом Чернігівської області, так як інші доводи апеляційної скарги стосуються оскарження рішення третейського суду, проте зазначене не є предметом позову.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило