Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.02.2018 року у справі №367/2095/17

Постанова

Іменем України

04 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 367/2095/17

провадження № 61-7879св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Ірпінський міський центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Ірпінського міського центру зайнятості на рішення Ірпінського міського суду Київської області у складі судді Оладько С. І. від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Лівінського С. В. від 12 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Ірпінський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення виплаченої допомоги.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 з 21 серпня 2015 року перебувала на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості та 28 серпня 2015 року їй надано статус безробітного. В день взяття на облік спеціалістом Ірпінського міському центрі зайнятості на ОСОБА_4 створена персональна картка особи, яка звернулась до центру зайнятості. 4 вересня 2015 року ОСОБА_4 призначена допомога по безробіттю.

Ірпінським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_4, про що складено акт, яким встановлено факт зайнятості ОСОБА_4 у міжнародній благодійній організації «Партнерство «Кожній дитині» (далі - МБО «Партнерство «Кожній дитині» з 1 лютого 2016 року.

Оскільки під час перебування на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості ОСОБА_4 надавала послуги МБО «Партнерство «Кожній дитині» згідно із договором цивільно-правового характеру та Ірпінському міському центру зайнятості не було відомо про зазначений факт, з вини відповідача з 1 лютого по 31 травня 2016 року їй безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 2 158,46 грн.

19 липня 2016 року Ірпінським міським центром зайнятості видано наказ № 77/01-32 щодо повернення коштів ОСОБА_4 Претензія Ірпінського міському центрі зайнятості від 19 липня 2016 року до ОСОБА_4 про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 2 158,46 грн залишилась без задоволення.

Ірпінський міський цент зайнятості вважав, що виплачена допомога по безробіттю в період з 1 лютого по 31 травня 2016 року у сумі 2 158,46 грн підлягає поверненню.

З урахуванням зазначеного Ірпінський міський центр зайнятості просив стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 2 158,46 грн як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області у складі судді Оладько С. І. від 19 липня 2017 року у задоволенні позову Ірпінського міського центру зайнятості відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не перебувала у трудових відносинах із МБО «Партнерство «Кожній дитині», договір цивільно-правового характеру від 01 лютого 2016 року № 02/02-115 був розірваний 1 квітня 2016 року. Винагорода згідно вказаного договору не нараховувалась та не виплачувалась, позивач не надав до суду доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач згідно зазначеного договору виконувала роботу, отримувала дохід, а сам факт існування договору цивільно-правового характеру не є обставиною, яка впливає на умови виплати відповідачу забезпечення та надання соціальних послуг та, відповідно, не тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

При цьому судом зазначено, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач умисно не виконувала свої обов'язки, передбачені статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та зловживала ними, у зв'язку з чим безпідставно отримала матеріальну допомогу у сумі 2 158,46 грн, а також на підтвердження того, що відповідач згідно з договором цивільно-правового характеру від 01 лютого 2016 року № 02/02-115 виконувала роботу та отримувала дохід.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Ірпінського міського центру зайнятості відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю є обґрунтованим.

У листопаді 2017 року Ірпінський міський центр зайнятості подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно відмовили у задоволенні позову, оскільки відповідач, укладаючи договір цивільно-правового характеру, яким передбачено виплату винагороди за надання послуг, під час перебування на обліку у центрі зайнятості, здійснила зловживання правами, чим порушила вимоги Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

09 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Ірпінським міським центром зайнятості відповідності до положень статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», 28 серпня 2015 року ОСОБА_4 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

За період з вересня 2015 року по травень 2016 року ОСОБА_4 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4 824,06 грн, із яких: 2 158,46 грн відповідач отримала з лютого по травень 2016 року (а. с. 12).

На підставі отриманої з Державної фіскальної служби України інформації відносно ОСОБА_4, Ірпінським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13 лютого 2009 року № 60/62 та складено акт від 20 травня 2016 року № 84.

Також установлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості, 01 лютого 2016 року уклала договір № 02/02-115 цивільно-правового характеру про надання послуг.

Згідно з довідкою МБО «Партнерство «Кожній дитині» від 08 серпня 2016 року ОСОБА_4 не перебуває та не перебувала у трудових відносинах з МБО «Партнерство «Кожній дитині». З ОСОБА_4 був укладений договір цивільно-правового характеру від 01 лютого 2016 року № 02/02-115 про надання послуг, але зважаючи на зміни потреб громади та час надання послуг, підписана угода про розірвання договору від 01 квітня 2016 року. ОСОБА_4 до надання послуг за договором від 01 лютого 2016 року не приступала, винагорода за даним договором не нараховувалась та не виплачувалась.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України 15 червня 2015 року № 613, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості).

Відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Установлено, що 01 лютого 2016 року між ОСОБА_4 та МБО «Партнерство «Кожній дитині» був укладений договір про надання послуг № 02/02-115.

Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що за послуги, надані за цим договором, замовник сплачує виконавцю винагороду з розрахунку 100 грн за одну годину надання послуг з викладацької діяльності.

Факт отримання чи неотримання ОСОБА_4 коштів, в якості винагороди не змінює її обов'язку повідомити центр зайнятості про обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Суди попередніх інстанції, вказуючи на те, що відповідач не перебувала у трудових відносинах із МБО «Партнерство «Кожній дитині» та не отримувала винагороду за договором цивільно-правового характеру від 01 лютого 2016 року, на вказані норми закону уваги не звернув та не врахував, що наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду.

Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 01 лютого по 31 травня 2016 року у сумі 2 158,46 грн.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Ірпінського міського центру зайнятості.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ірпінського міського центру зайнятості задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року скасувати.

Позов Ірпінського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Ірпінського міського центру зайнятості 2 158,46 грн як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк