Постанова

Іменем України

04 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 362/7517/13-ц

провадження № 61-1854св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачі: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксес-Груп»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року у складі судді Орди О. О. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Білоконь О. В.,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (далі - КЖЕП Глевахівської селищної ради), Васильківської філії по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» (далі - Васильківська філія ПАТ «Київоблгаз») про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв'язку із залиттям квартири, в якому просили стягнути з відповідачів на їх користь у рівних частках 50 936 грн 03 коп. майнової шкоди, 2 тис. грн моральної шкоди та витрати по сплаті судового збору. На обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що їм на праві власності у рівних частинах належить квартира АДРЕСА_1. У серпні 2013 року селищний голова повідомив їх та інших мешканців будинку про неможливість надання послуг з централізованого постачання теплової енергії у квартири та рекомендував встановити індивідуальні газові котли. Рішенням виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 30 серпня 2013 року № 92 погоджено виготовлення технічної документації зі встановлення індивідуального газового котла у належній їм квартирі. 16 вересня 2013 року працівники Васильківської філії ПАТ «Київоблгаз» на чолі з майстром ОСОБА_4 обрізали всі труби від централізованого опалення, але не поставили заглушки у квартирі та у підвалі будинку. 11 жовтня 2013 року КЖЕП Глевахівської селищної ради без належного повідомлення включило запасний резервуар води котельні, у зв'язку з чим їх квартиру було залито, чим завдано майнової та моральної шкоди.

02 квітня 2014 року позивачі, з урахуванням того, що переобладнанням квартири в дійсності займалося Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксес-Груп» (далі - ТОВ «Саксес-Груп»), а не Васильківська філія ПАТ «Київоблгаз», звернулися до суду з уточненою позовною заявою, в якій просили стягнути з КЖЕП Глевахівської селищної ради на свою користь по 8 822 грн 66 коп. кожному в рахунок відшкодування майнової шкоди та по 243 грн 60 коп. сплаченого судового збору, стягнути з ТОВ «Саксес-Груп» на свою користь по 8 822 грн 66 коп. кожному в рахунок відшкодування майнової шкоди та по 121 грн 80 коп. сплаченого судового збору. Також позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів на свою користь по 2 750 грн з кожного окремо в рахунок відшкодування моральної шкоди та по 100 грн сплаченого судового збору.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами не надано належних доказів того, що між ними та ТОВ «Саксес-Груп» був укладений договір по виконанню монтажних робіт до залиття квартири, а також, що ОСОБА_4 діяв як представник ТОВ «Саксес-Груп» по виконанню монтажних робіт у квартирі. Матеріали справи не містять доказів протиправних дій чи бездіяльності КЖЕП Глевахівської селищної ради, які б призвели до заподіяння шкоди позивачам, що перебували у причинно-наслідковому зв'язку з витіканням води із труб, які були обрізані, але не заглушені.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 рокузалишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

13 січня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що КЖЕП Глевахівської селищної ради відмовилося від теплопостачання житлового будинку, в якому знаходиться їх квартира, запропонувавши встановити його мешканцям індивідуальне опалення. Представник ТОВ «Саксес-Груп» взяв на себе зобов'язання виконати всі належні роботи, оформити технічну документацію та ввести в експлуатацію індивідуальне опалення їх квартири. Усний договір побутового підряду був укладений з працівником ТОВ «Саксес-Груп» ОСОБА_4, який у подальшому виконував певні роботи у квартирі та отримував за це грошові кошти. Дана обставина була підтверджена показаннями свідків та письмовими доказами, наданими самим товариством, - договором про виконання робіт, який був складений вже після залиття квартири. Суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи, яким встановлено причини залиття квартири. Крім цього, відмовляючи у задоволенні позову до КЖЕП Глевахівської селищної ради, суди дійшли помилкового висновку про те, що витікання води з отворів труб системи теплопостачання не знаходиться у причинному зв'язку з діями чи бездіяльністю відповідача.

12 березня 2018 року ТОВ «Саксес-Груп» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про законність та обґрунтованість судових рішень судів попередніх інстанцій і просило відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з її безпідставністю. Акти обстеження житлових умов не містять відомостей про те, що роботи по переобладнанню квартири з централізованого опалення на індивідуальне теплопостачання виконувалися товариством чи ОСОБА_4 Допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили факт укладання між позивачами та ТОВ «Саксес-Груп» договору на виконання робіт по переобладнанню квартири, в тому числі і усного. Наявні в матеріалах справи договір підряду та договір про технічне обслуговування були укладенні вже після залиття квартири. Укладати будь-які договори від імені товариства має право лише його директор ОСОБА_5

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1.

Попередженням, адресованим ОСОБА_3 як оператору котельні, підтверджується, що на підставі рішення виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 серпня 2013 року № 115 було припинено надання послуг з централізованого постачання теплової енергії у квартири будинків АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 30 серпня 2013 року № 92 погоджено ОСОБА_1 виготовлення технічної документації зі встановлення індивідуального опалювального газового котла у квартирі АДРЕСА_1 та зазначено, що до виконання робіт необхідно приступити після виготовлення та погодження технічної документації з КЖЕП Глевахівської селищної ради, за умови виконання всіх технічних вимог.

11 жовтня 2013 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1. Причиною цього залиття стало те, що під час проведення індивідуального опалення у квартирі труби від централізованого теплопостачання були обрізані, але не заглушені. Вказані обставини підтверджуються актом обстеження житлових умов від 26 жовтня 2013 року, складеним комісією КЖЕП Глевахівської селищної ради та актом обстеження від 30 жовтня 2013 року, складеним депутатом Глевахівської селищної ради.

Висновком про оцінку майна від 03 грудня 2013 року, складеним приватним підприємством «Актив Інвест», визначено, що розмір заподіяної шкоди, спричиненої залиттям квартири, становить 50 936 грн 03 коп.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02 серпня 2016 року № 17336/15-42 встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1, яке мало місце (за актом обстеження) 11 жовтня 2013 року, є проведення робіт по злиттю теплоносія із системи опалення за допомогою відповідного насосного обладнання за програмою по злиттю води (теплоносія) теплових мереж КЖЕП Глевахівської селищної ради. При влаштуванні зливу води (теплоносія) за наявності відкритої запірної арматури (запірних вентилів) подавального трубопроводу системи опалення (Т1) можливе потрапляння води (теплоносія) і з резервуару (Б1) котельні № 2 в систему трубопроводу центрального опалення.

Згідно з частиною першою статтею 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Судами встановлено, що 02 листопада 2013 року, тобто після залиття квартири позивачів, між ОСОБА_1 та ТОВ «Саксес-Груп» був укладений договір підряду на виконання робіт по газопостачанню квартири, а 04 грудня 2013 року між ними було укладено договір про технічне обслуговування газового обладнання № 4/15/13.

Актом обстеження житлових умов від 26 жовтня 2013 року встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 проводяться роботи по переобладнанню її з централізованого теплопостачання на індивідуальне. Роботи розпочалися 16 вересня 2013 року. У цей день були відрізані від системи теплопостачання опалювальні прилади і три стояки у житлових кімнатах та опалювальні прилади на кухні. Зі слів ОСОБА_1, роботи по переобладнанню квартири виконувалися спеціалістами Васильківської філії ПАТ «Київоблгаз». Дозвільні документи, проектна документація на переобладнання квартири, договір про виконання робіт власницею не надані. Комісією була обстежена система централізованого теплопостачання у підвальному приміщенні будинку та встановлено, що на час обстеження трубопроводи теплопостачання у будинок розрізані і заглушені. Зі слів власниці квартири, трубопроводи були заварені виконавцем переобладнання після залиття квартири. Виконавець робіт не звертався до КЖЕП Глевахівської селищної ради з повідомленням про початок робіт по переобладнанню квартири. У місцях загального користування по провулку Вишневому КЖЕП Глевахівської селищної радибули розміщенні оголошення про закачування води у систему теплопостачання.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 щодо укладення у вересні 2013 року між позивачами та ТОВ «Саксес-Груп» усного договору підряду на виконання робіт по переобладнанню квартири з централізованого теплопостачання на індивідуальне опалення, оскільки їх показання є суперечливими та не підтверджують той факт, що ОСОБА_4 діяв як представник ТОВ «Саксес-Груп».

Враховуючи викладене, правильним є висновок судів про відмову у позові до ТОВ «Саксес-Груп» про відшкодування майнової шкоди, оскільки позивачами не надано доказів укладення з цим товариством договору на виконанню монтажних робіт до залиття квартири, а матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 діяв як представник ТОВ «Саксес-Груп» по виконанню таких робіт у квартирі позивачів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 10 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (далі - Закон № 1875-ІV), чинного на час виникнення спірних правовідносин, виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору) зобов'язаний зокрема: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Згідно з пунктами 2, 4-6 частини другої статті 24 Закону № 1875-ІV балансоутримувач зобов'язаний утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно з пунктами 2.1-2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг Центрального опалення (далі - ЦО) і гарячого водопостачання (далі - ГВП), орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП. Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення, власник, наймач (орендар) приміщення, повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник, наймач (орендар) приміщення зазначає причини відключення. Комісія після вивчення конкретних умов у місячний термін приймає рішення, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення одного поселення або окремого мікрорайону. Рішення Комісії оформляться протоколом, витяг з якого у десятиденний термін надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період.

Встановлено, що роботи по переобладнанню квартири позивачів з централізованого теплопостачання на індивідуальне опалення не було погоджено з КЖЕП Глевахівської селищної ради. В той же час, КЖЕП Глевахівської селищної ради у місцях загального користування розмістило оголошення про закачування води у систему теплопостачання в будинку по АДРЕСА_1.

Установивши вказані обставини, які свідчать про відсутність вини КЖЕП Глевахівської селищної ради у залитті квартири позивачів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову до КЖЕП Глевахівської селищної ради про відшкодування майнової шкоди.

Також правильним є висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач пов`язувала заподіяння їй такої шкоди, яка полягає у її душевних стражданнях внаслідок залиття квартири, з вини відповідачів, а вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи, яким встановлено, що причиною залиття квартири є проведення робіт по злиттю теплоносія із системи опалення за допомогою відповідного насосного обладнання за програмою по злиттю води (теплоносія) теплових мереж КЖЕП Глевахівської селищної ради, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний висновок був предметом дослідження і йому дана належна правова оцінка.

Згідно зі статтею 212 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року.

Доводи касаційної скарги про те, що між позивачами та ТОВ «Саксес-Груп» у вересні 2013 року був укладений усний договір побутового підряду, не заслуговують на увагу, оскільки допитані в суді першої інстанції свідки не підтвердили дану обставину, а також те, що ОСОБА_4 діяв як представник ТОВ «Саксес-Груп». Доказів того, що ОСОБА_4 був наділений повноваженнями укладати правочини від імені ТОВ «Саксес-Груп», матеріали справи також не містять.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про те, що, відмовляючи у задоволенні позову до КЖЕП Глевахівської селищної ради, суди дійшли помилкового висновку, що витікання води із отворів труб системи теплопостачання не знаходиться у причинному зв'язку з діями чи бездіяльністю відповідача.

Судами були встановлені обставини, які свідчать про відсутність складу правопорушення, необхідного для наявності деліктної відповідальності, а саме - вини КЖЕП Глевахівської селищної ради у залитті квартири внаслідок проведення робіт по злиттю теплоносія із системи опалення.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов А. С. Олійник С. О. Погрібний