Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.05.2019 року у справі №127/220/19

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 127/220/19

провадження № 61-8690св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний реєстратор Вінницької філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Козловський Микола Сергійович, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 січня 2019 року у складі судді Сичука М. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Сопруна В. В.,

Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви та заяви про забезпечення позову

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Вінницької філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» (далі - Вінницька філія КП «Агенція адміністративних послуг») Козловського М. С., товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»; товариство), третя особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вимоги обґрунтовував тим, що 18 червня 2007 року він та акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк» (далі - АКБ «Східно-Європейський банк»; банк), правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», уклали договір іпотеки (предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 ) з метою забезпечення кредитного договору від 18 червня 2007 року № 100/2007, укладеного між банком і ОСОБА_2 (споживчий кредит у сумі 52 000 доларів США зі сплатою 15 % річних строком до 18 червня 2012 року).

Посилався на те, що 16 листопада 2018 року державний реєстратор Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» Козловський М. С. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 28956186 про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 18 червня 2007 року.

Здійснюючи реєстраційні дії, державний реєстратор порушив порядок їх вчинення, провівши державну реєстрацію права власності на квартиру за відсутності підтверджень отримання ним (іпотекодавцем) і ОСОБА_2 (позичальником) письмових вимог про усунення порушень основного зобов`язання та повідомлення про задоволення вимог іпотекодержателя; не звернув увагу на те, що кредит був споживчим, що унеможливлювало звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Ураховуючи наведене, просив позов задовольнити.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на квартиру, право власності на яку зареєстровано за товариством.

Заяву мотивував тим, що внаслідок неправомірних дій реєстратора відбулася реєстрація права власності на квартиру за іпотекодержателем, яка вчинена з порушенням порядку її проведення, у зв`язку з чим існує реальна загроза відчуження цього житла на користь третіх осіб та можливого утруднення виконання рішення про задоволення даного позову.

Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Суди зробили висновки про необхідність забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза невиконання судового рішення у разі задоволення позову.

При цьому суди вважали, що обраний вид забезпечення відповідає заявленим позовним вимогам.

Короткий зміст касаційної скарги

У травні 2019 року до суду касаційної інстанції від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Представник товариства зазначає, що заява ОСОБА_1 повинна була бути залишена без розгляду, оскільки не в повній мірі відповідала вимогам щодо форми та змісту (частина перша статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Суди всупереч положенням частини сьомої статті 153 ЦПК України не вирішили питання про зустрічне забезпечення позову.

В оскаржених судових рішеннях відсутнє обґрунтування необхідності накладення арешту на квартиру, власником якої на момент розгляду заяви про забезпечення позову, було товариство.

Заявник вважає, що висновки судів ґрунтуються на припущеннях, оскільки ОСОБА_1 не надав належних доказів, які підтверджують існування саме реальної, а не потенційної, загрози невиконання можливого рішення суду у справі, в якій предметом позову є визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.

Обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Козловського М. С. та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», третя особа - ОСОБА_2 , у якому просив визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» Козловського М. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 листопада 2018 року, на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис № 28956186 про реєстрацію права власності на належну йому квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову - накладення арешту на квартиру, яку обґрунтовував тим, що між сторонами у справі виник спір немайнового характеру щодо вказаного майна, оскільки державний реєстратор порушив вимоги чинного законодавства про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки, який був переданий у рахунок забезпечення повернення споживчого кредиту.

Зазначав, що існує реальна можливість відчуження ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» квартири на користь третіх осіб.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Накладаючи арешт на квартиру, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами виник спір та невжиття вказаних заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, оскільки суди не врахували, що обраний позивачем вид забезпечення позову - «накладення арешту на квартиру» неспівмірний із предметом позову «про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності», який заявлений до державного реєстратора Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг».

За таких обставин ухвала та постанова судів попередніх інстанцій про накладення арешту на нерухоме майно підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18 (провадження № 61-4591св19).

Із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 921 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 921 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 січня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 921 гривень та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921 гривень.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 04 січня 2019 року та постанова Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. І. Крат Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель М. М. Русинчук