Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.09.2018 року у справі №632/136/18

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 632/136/18

провадження № 61-42579св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

третя особа - приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Васильєва Світлана Іванівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2018 року у складі судді Библіва С. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів:

Бровченко І. О., Хорошевського О. М., Кружиліної О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Васильєва С. І., про визнання права на земельну частку (пай).

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Грушине Первомайського району Харківської області, який до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя її чоловік ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 8,7 га у КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом з матір`ю. Оформити спадкові права після померлого чоловіка, вона не може, оскільки за життя спадкодавець

ОСОБА_4 не отримала правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в КСП «1 Мая», розміром 8,7 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка, який це право успадкував після померлої

ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 28 березня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 6,62 в умовних кадастрових гектарів в територіальних межах Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , який успадкував його після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї матері ОСОБА_4 , члена КСП «1 Мая» Первомайського району Харківської області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 була включена до списку громадян-членів КСП «1 Мая», які мали право на земельний пай, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «1 Мая» відповідно до рішення Первомайської районної ради народних депутатів Харківської області, була членом КСП «1 Мая», мала право на 6,62 умовних кадастрових гектарів та це право успадковано позивачем у справі.

При цьому виходив із того, що перешкод у визнанні за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 6,62 в умовних кадастрових гектарах у КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області після смерті чоловіка не встановлено, оскільки інших спадкоємців у померлого як за заповітом, так і за законом - немає, що вбачається з наданої приватним нотаріусом Васильєвою С. І. копії спадкової справи № 9/2015.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу головного управляння Держгеокадастру у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за життя ОСОБА_4 не отримала правовстановлюючого документа на право на земельну ділянку (пай) в КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області. Дослідивши надані суду та наявні в матеріалах справи документи, зокрема довідки, суд дійшов висновку, що « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 » та спадкодавець « ОСОБА_4 » є одною і тією ж самою особою, яка дійсно була членом КСП «1 Мая», оскільки в довідках було зазначено прізвище, ім`я, по батькові російською мовою « ОСОБА_4 », однак при перекладі українською мовою по-батькові « ОСОБА_4 » стало писатися як « ОСОБА_4 ». Суд вважав доведеним той факт, що « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 » та спадкодавець « ОСОБА_4 » є одною і тою ж самою особою, та дійсно була членом КСП «1 Мая».

Підстав для застосування позовної давності не вбачається, оскільки спадкоємцеві належить спадщина з часу її відкриття, позовну давність ОСОБА_1 не пропустила.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, головне управління Держгеокадастру у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Васильєва С. І., про визнання права на земельну частку (пай), призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_4 набула у встановленому порядку право на земельну частку (пай) у КСП «1 Мая» та яким правовстановлюючим документом посвідчувалося її право на земельну частку (пай), як і доказів того, що зазначене майно увійшло до складу спадкової маси після смерті

ОСОБА_4

ОСОБА_4 у списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком до вказаного державного акта на право колективної власності на землю не значиться. Водночас у вказаному списку наявне прізвище ОСОБА_4 . Доказів того, що ОСОБА_4 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , прізвище якої внесено до списку громадян, що додається до державного акта про право колективної власності на землю, який видано КСП «1 Мая» є однією і тією ж особою, до позовної заяви не додано.

У позовній заяві зазначено, що покійний чоловік позивача не оформлював прав на земельну частку (пай) після смерті своєї матері ОСОБА_4

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 померла

ІНФОРМАЦІЯ_3 та доказів того, які виняткові обставини перешкоджали ОСОБА_2 за 18 років здійснити оформлення права на земельну частку (пай) до позовної заяви не надано та у позові не зазначено.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач до суду із цим позовом звернулася у січні 2018 року, тобто з пропуском позовної давності, передбаченої частиною першою статті 257 ЦК України.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не було належним чином визначено склад учасників справи і на ці доводи не звернуто уваги апеляційним судом при перегляді справи. Вважали необґрунтованим незалучення відповідачем у справі територіальної громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайському Харківської області помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що вбачається з наданої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та копії свідоцтва про укладення шлюбу

серії НОМЕР_2 , який до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 (а. с. 17, 19).

Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) в КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області, яке він прийняв, але не оформив після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 , якій це право належало відповідно до наданої довідки про те, що дійсно

ОСОБА_4 була членом колгоспу «1 Мая» Первомайського району Харківської області (а. с. 12, 13, 16, 18).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02 червня 2018 року батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 (мовою оригіналу) та ОСОБА_4 (мовою оригіналу).

При оформленні спадкових прав після померлого чоловіка відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріально дії від 17 серпня 2017 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 8).

Після смерті залишилась спадщина, яка складається з права на земельну ділянку (пай) в КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області, яке він прийняв, але не оформив після померлої ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 не отримала правовстановлюючого документа на право на земельну ділянку (пай) в КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області, що підтверджується листом Міськрайонного Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02 серпня 2017 року № 29-20-0.23, 051-543/125-17.

Відповідно до листа від 03 серпня 2017 року за № 168/02-14 начальника міськрайонного управління у Первомайському районі та місті Первомайському ГУ Держгеокадастру у Харківській області громадянка ОСОБА_4 у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «1 Мая» Первомайського району Харківської області відповідно до рішення Первомайської районної ради народних депутатів № 352 від 21 серпня

1995 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2, не значиться, проте у зазначеному списку наявне прізвище ОСОБА_4 (а. с. 10).

Згідно з довідкою КСП «1 Мая», яка була видана російською мовою, мовою оригіналу довідки зазначено, що « ОСОБА_4 действительно является членом колхоза « Первое мая» Первомайского района, Харкьковской области и имеет право на пользование приусадебным участком 0, 58 га.» (а. с. 12).

Відповідно до наданої копії довідки голови правління колгоспу «Перегорода Наталья Игнатьевна перебуває членом колгоспу, Перегорода має в користуванні 0 , 58 га землі», тобто в цій довідці зазначено прізвище, ім`я, по батькові російською мовою (а. с. 13).

Також згідно представлення № 12 представлено для призначення пенсії по старості член колгоспу ОСОБА_4 , рік народження 1924, відповідно до довідки голови правління колгоспу про обчислення заробітку з останніх 15 років при призначенні пенсії, видана члену колгоспу ОСОБА_4 , в яких прізвище, ім`я, по батькові також були вказані російською мовою (а. с. 14).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року

№ 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і у разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України

від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У статті 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, врахувавши наведені обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 була включена до списку громадян-членів КСП «1 Мая», які мали право на земельний пай, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, виданого КСП «1 Мая» відповідно до рішення Первомайської районної ради народних депутатів Харківської області, була членом КСП «1 Мая», мала право на 6,62 умовних кадастрових гектарів та це право успадковано позивачем у справі. При цьому суди правильно виходили із того, що перешкод у визнанні за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 6,62 в умовних кадастрових гектарах у КСП «1 Мая» Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області після смерті чоловіка не встановлено, оскільки інших спадкоємців у померлого як за заповітом, так і за законом - немає, що вбачається з наданої приватним нотаріусом Васильєвою С. І. копії спадкової справи № 9/2015.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 28 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович