Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 473/2859/17

провадження № 61-1754 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області,відповідач-ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у складі судді Висоцької Г. А. від 17 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області у складі суддів: Лисенка П. П., Самчишиної Н. В., Серебрякової О. М., від 27 листопада 2017 рокув справі за позовом Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплаченої пенсії.

Встановив:

У вересні 2017 року Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - УПФ України Миколаївської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплаченої пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що 17 жовтня 2006 року, ОСОБА_4 призначено пенсію за віком, яка станом на серпень 2009 року становила 1 527,15 грн. 14 серпня 2009 року відповідач звернувся до УПФ України Миколаївської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з додаванням стажу роботи та з врахуванням більш вищого заробітку. До заяви додано довідку про заробітну плату за періоди роботи з липня 2007 року по червень 2009 року. Суми заробітної плати у вказаній довідці були зазначені в іноземній валюті - російських рублях, які переведено управлінням в гривні за офіційним курсом Національного банку України на момент перерахунку пенсії (2,4241 грн за 10 російських рублів). 18 серпня 2009 року відповідачу проведено перерахунок пенсії і її розмір склав 1 713,77 грн.

Під час перевірки пенсійної справи відповідача, що проводилася у червні 2017 року, виявлено, що перерахунок пенсії здійснювався за курсом гривні України до рубля Російської Федерації, який існував на час проведення перерахунку (2,4241 грн за 10 російських рублів), в той час, як повинен був здійснюватися за курсом, який існував на час призначення пенсії (1,8725 грн за 10 російських рублів).

У зв'язку з наведеною обставиною, розмір пенсії відповідача безпідставно завищений і замість базової на серпень 2009 року пенсії у 1 527,15 грн ОСОБА_4 став отримувати пенсію у розмірі 1 713,77 грн, з подальшим відповідним її підвищенням, що привело до її надмірної виплати за період, що пройшов з дня проведення перерахунку і до виявлення помилки, у розмірі 18 052,74 грн.

На підставі викладеного, просило суд стягнути з відповідача на користь УПФУ - 18 052 гривні 74 копійки надмірно виплаченої пенсії, за період з 01 серпня 2009 року по 30 червня 2017 року.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів, що переплату здійснено внаслідок зловживань отримувача пенсії, крім того, вказана переплата не є рахунковою помилкою.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ УПФ України Миколаївської області, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивачпосилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права..

Правом на подачу відзиву (заперечень) на касаційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 грудня 2017 року касаційну скаргу передано на розгляд Верховного Суду.

23 січня 2018 року на розгляд Верховного Суду надійшла цивільна справа за вказаним вище позовом.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтею 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. Зазначені висновки щодо застосування норм права, викладені у постановахВерховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 517/186/17 та від 28 березня 2018 року у справі № 173/166/17.

Згідно із пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі.

Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки.

Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Відповідно до статі 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є спеціальною нормою для правовідносин, взагалі не передбачає повернення надміру сплаченої пенсії через рахункову помилку. Згідно неї, суми пенсій, виплачені надміру, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Судами установлено, що ОСОБА_4 з 17 червня 2006 року призначено пенсію за віком.14 серпня 2009 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до УПФ України Миколаївської області про перерахунок пенсії. Відповідачу проведено перерахунок пенсії починаючи з 01 серпня 2009 року на підставі довідки про заробітну плату, суми якої зазначені в іноземній валюті - російських рублях, та переведені управлінням в гривні за офіційним курсом НБУ на момент перерахунку пенсії (2,4241 грн за 10 російських рублів) та розмір пенсії склав 1 713,77 грн. Доказів того, що переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку пенсіонера, позивач суду не надав.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що те що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. Крім того, доказів того, що за переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку пенсіонера, позивач суду не надав.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів недобросовісності отримувача пенсії.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову порушили норми матеріального права та неправильно застосували норми процесуального права. Зазначає, що переплата пенсії виникла внаслідок рахункової помилки та має бути повернута. Слід зазначити, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначена переплата пенсії не є рахунковою помилкою та ОСОБА_4 є добросовісним набувачем пенсії

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська