Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.03.2018 року у справі №460/897/13

Постанова

Іменем України

29 листопада 2019 року

місто Київ

справа № 460/897/13-ц

провадження № 61-2255св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року у складі судді Гоцка В. І. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Бойко С. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про досягнення згоди щодо вирішення спору у цивільній справі № 460/897/13-ц, провадження № 2/460/661/13, про витребування майна з чужого незаконного володіння. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 березня 2013 року, якою накладено арешт на спірне майно, будівлю кафе-бару в АДРЕСА_1, яка перебуває у власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, після набрання ухвалою законної сили. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння закрито.

У результаті пожежі, яка сталася 11 березня 2014 року у приміщенні Яворівського районного суду Львівської області, зазначена цивільна справа була невиправно пошкоджена.

03 серпня 2016 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка була направлена до Апеляційного суду Львівської області.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 вересня 2016 року справу з апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння вирішено повернути до Яворівського районного суду Львівської області для належного оформлення та вирішення питання про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі щодо вирішення питання про відновлення втраченого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, згідно з яким ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про досягнення згоди щодо вирішення спору про витребування майна з чужого незаконного володіння та закрито провадження у цій цивільній справі.

Дослідивши та проаналізувавши всі матеріали, надані до суду учасниками процесу для відновлення втраченого судового провадження, суд першої інстанції вважав за необхідне відновити втрачене судове провадження повністю, з метою забезпечення розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилено. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, застосовано норми матеріального права та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України

(в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), ухвалено справедливе рішення, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв'язку у грудні 2017 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року, постановити нове рішення про відмову у відновленні втраченого судового провадження, роз'яснити право учасникам на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявники зазначають, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо відновлення втраченого судового провадження, зокрема правила статей 403, 404, 405, 406, 407, 408 ЦПК України 2004 року.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

За змістом правила частини 1 статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у результаті пожежі, яка сталася 11 березня 2014 року у приміщенні Яворівського районного суду Львівської області, цивільна справа № 460/897/2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, була непоправно пошкоджена.

Дослідивши та проаналізувавши всі матеріали, надані до суду учасниками процесу для відновлення втраченого провадження, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відновлення втраченого провадження з метою розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що відновлення втраченого судового провадження є гарантією забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року у справі № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частин 1 , 2 статті 408 ЦПК України 2004 року на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, за його висновками, необхідно відновити.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви про відновлення втраченого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що втрачене судове провадження підлягає відновленню з метою забезпечення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України 2004 року відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно зі статтею 403 ЦПК України 2004 року втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Враховуючи, що у справі, що переглядається, питання про відновлення втраченого судового провадження вирішувалось з ініціативи суду, то доводи касаційної скарги про порушення форми і змісту заяви про відновлення втраченого провадження, а також кола осіб, які можуть подати таку заяву, відхилені Верховним Судом.

Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що заявників повідомлено про розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження із порушення норм процесуального права, відхилені Верховним Судом, оскільки спростовані матеріалами справи, зокрема, у матеріалах справи є клопотання ОСОБА_2, подані у справі про відкладення розгляду справи, про закриття провадження у справі, а також наявні повідомлення про вручення поштового відправлення заявникам, що свідчить про те, що заявникам було відомо про розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження судом першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко