Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.10.2019 року у справі №464/4461/17

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 464/4461/17

провадження № 61-34349св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи - Сихівський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне підприємство "Стимул-Сихів",

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року у складі судді Горбань О. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Савуляка Р.

В., Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Сихівського ВДВС м. Львів) Мельника Р. І. та просила визнати неправомірними його дії та рішення і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 53920493 від 17 травня 2017 року.

В обґрунтування вимог скарги зазначала, що 17 травня 2017 року державним виконавцем Сихівського ВДВС м. Львів Мельник Р. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53920493 за виконавчим листом № 2-1471/10 від 16 грудня 2010 року, виданим Сихівським районним судом м. Львова 19 грудня 2011 року.

Вважає, що вказана постанова винесена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки винесена за виконавчим листом, строк пред'явлення якого до виконання сплинув 16 грудня 2011 року.

Також посилалась на те, що виконавчий лист та оскаржувана постанова не відповідають вимогам законодавства, оскільки, зокрема, не містять повного найменування стягувача, який є юридичною особою, інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта боржника.

Крім того, при подачі заяви стягувач не сплатив авансовий внесок, долучене до матеріалів справи платіжне доручення є сумнівним.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що доводи скаржника про невідповідність виконавчого листа чинному законодавству, в тому числі через пропущений строк для його пред'явлення, є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, обставин, які б свідчили про неправомірність дій державного виконавця не встановлено, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції не враховано факт, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-1471/10, виданого 19 грудня 2011 року, за яким державним виконавцем у 2017 році було відкрито виконавче провадження, закінчився ще 16 грудня 2011 року, що було безумовною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Також зазначає, що суди не звернули увагу на невідповідність виконавчого листа вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Окрім цього, посилається на те, що виконавче провадження відкрито за заявою представника юридичної особи, повноваження якої не підтверджені належними документами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 червня 2018 року справу № 464/4461/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 6 026,20 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2010 апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2010 року змінено, а саме зменшено розмір заборгованості, що підлягає стягненню до 5 063,36 грн, в решті рішення місцевого суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2011 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2010 року залишено без змін.

Для примусового виконання рішення стягувач - ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" отримав виконавчий лист, виданий 19 грудня 2011 року Сихівським районним судом м. Львова за № 2-1471/10.

19 січня 2012 року державний виконавець Сихівського ВДВС м. Львів Мельник Ю. Р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 30748458. Проте, протягом тривалого часу стягнення за вказаним виконавчим документом не проводилося і 27 червня 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Судами встановлено, що ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" повторно пред'явило даний виконавчий лист до виконання, однак постановою державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів Мельника Ю. Р. від 22 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання).

Не погоджуючись із діями державного виконавця, ТзОВ "Стимул-Сихів" звернулося до суду із скаргою, в якій просило визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів Мельника Ю. Р. щодо винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання від 22 грудня 2016 року та її скасування.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31 січня 2017 року скаргу ТзОВ "Стимул-Сихів" задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів Мельника Ю. Р. щодо винесення постанови від 22 грудня 2016 року та скасовано її як незаконну.

Ухвала суду мотивована тим, що оригінал виконавчого листа за № 2-1471/10, виданого 19 грудня 2011 року Сихівським районним судом м. Львова, представник стягувача отримав лише 19 вересня 2016 року, тому строк пред'явлення до виконання встановлюється саме з цієї дати.

12 травня 2017 року представник стягувача (ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів") повторно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якої долучив оригінал виконавчого листа № 2-1471/10, платіжне доручення про сплату авансового внеску в розмірі 101,27 грн та ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 31 січня 2017 року.

На підставі зазначених документів 17 травня 2017 року державним виконавцем Сихівського ВДВС м. Львів Мельником Р. І. відповідно до статтей 3, 4, 24, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53920493 з виконання виконавчого листа №2-1471/10, виданого 19 грудня 2011 року Сихівським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихіва" заборгованості у загальному розмірі 5 063,36 грн.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Встановивши, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем відповідно до закону, а доводи заявника щодо пред'явлення виконавчого листа до виконання з порушенням встановленого законом строку для його пред'явлення, невідповідності виконавчого листа чинному законодавству, не внесення стягувачем авансового внеску, відсутності повноважень у представника стягувача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суди дійшли обґрунтованих висновків про безпідставність вимог скарги ОСОБА_1 та відмову у її задоволенні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року залишитибез змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук