Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 524/11220/21

провадження № 61-6716св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка підписана представником Сечком Сергієм Володимировичем, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Абрамова П. С., Панченка О. О.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 08 грудня 2022 року у складі судді: Кривич Ж. О., позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 27 109,32 грн та 1 355,47 грн компенсації моральної шкоди, а всього 28 464,79 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди 13 644,53 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі судді Одринської Т. В., апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2022 року залишено без руху.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

апеляційна скарга, не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки за подану апеляційну скаргу судовий збір сплачено не у повному розмірі;

відповідачу згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 362 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA528999980313111206080016719; код класифікації доходів бюджету 22030101

Оскарженою ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2023 року апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2022 року повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

04 квітня 2023 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Сечко С. В. наплавив клопотання про долучення документі в якому зазначив, що на виконання вимог ухвали суду надає платіжне доручення № 259730 від 10 січня 2023 року. Згідно наданого платіжного доручення судовий збір у сумі 1362 грн сплачено 10 січня 2023 року на рахунок НОМЕР_3;

проте в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року зазначено реквізити для сплати судового збору у тому числі р/р НОМЕР_1 . Кошти у сумі 1 362 грн сплачені 10 січня 2023 року на рахунок НОМЕР_2 , на рахунок Полтавського апеляційного суду не надійшли тобто, скаржником не виконано вимоги ухвали;

тому апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2022 року, слід вважати неподаною та повернути скаржнику.

Аргументи учасників справи

04 травня 2023 року МТСБУ засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Сечком С. В., на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2023 року, у якій просило:

скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції;

передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

04 квітня 2023 року на виконання вимог ухвали суду надано платіжне доручення № 259730 від 10 січня 2023 року. Судовий збір у сумі 1 362 грн сплачено 10 січня 2023 року на рахунок НОМЕР_4;

зазначені реквізити станом на день оплати (10 січня 2023 року) були опубліковані на сайті Судова влада України в розділі Полтавський апеляційний суд: Судовий збір;

судовий збір сплачено в розмірі 1 362 грн, тобто, в розмірі який відповідає вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

у статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з пунктом 2.32. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов`язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою. У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті «Призначення платежу» меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту «Призначення платежу» цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі. На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, реквізити якого уточнювалися, та копію документа про уточнені дані.

оскільки при здійсненні зарахування грошових коштів спеціального фонду Державного бюджету України за рахунком НОМЕР_4 банком платника не було виявлено невідповідності реквізитів банку отримувача, є підстави вважати, що грошові кошти в розмірі 1 362 грн зараховані до державного бюджету України, тобто, оплата судового збору здійснена у спосіб, що відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір». Тому апеляційний суд зробив помилковий висновок про повернення апеляційної скарги.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

25 липня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 19 червня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (стаття 9 Закону України «Про судовий збір»).

Зарахування коштів до Державного бюджету України свідчить про те, що з моменту їх зарахування вони стають коштами дохідної частини Державного бюджету України, однак повинні витрачатись на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. При цьому, виходячи зі змісту зазначеної норми, законодавство не визначає, що кошти державного бюджету, які зараховані до Державного бюджету за розгляд певної справи певним судом, повинні витрачатись лише на функціонування цього суду (див. пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 170/129/21 (провадження № 14-97цс22).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 760/8363/16-ц (провадження № 61-8061св19) зазначено, що:

«частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом, зокрема в разі необхідності отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 800/473/17 (провадження № 11-56заі18) зроблено правовий висновок щодо відсутності у заявника обов`язку надавати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, оскільки суд самостійно повинен перевіряти зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, в тому числі на підставі дубліката платіжного документа.

Отже, обов`язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, а неподання стороною оригіналу платіжного документа не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам. У справі, яка переглядається, перш ніж постановляти оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції зобов`язаний був переконатися в тому, що сплачені заявником згідно з копією платіжного доручення грошові кошти в розмірі 33 764,25 грн не були зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема шляхом підтвердження такого факту інформацією з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, висновок апеляційного суду про невиконання заявником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є передчасним».

Перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі поданих заявником доказів на підтвердження доказів сплати суми судового збору (див. пункт 27 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в справі № 640/18777/21 (адміністративне провадження № К/990/26010/22).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року в справі № 300/2856/22 (адміністративне провадження № К/990/32669/22) зазначено, що:

«53. Окрім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив фактичного зарахування судового збору на казначейський рахунок 25 жовтня 2022 року, тобто до постановлення оскаржуваної ухвали від 2 листопада 2022 року про повернення апеляційної скарги відповідачу.

54. Частинами першою, другою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

57. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

58. Таким чином, обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд.

59. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 25 січня 2021 року у справі №914/1131/20, від 26 січня 2023 року справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі № 300/2202/22».

У справі, що переглядається:

при поверненні апеляційної скарги апеляційний суд вказав, що кошти у сумі 1 362 грн сплачені 10 січня 2023 року на рахунок НОМЕР_2 , на рахунок Полтавського апеляційного суду не надійшли тобто, не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху;

апеляційний суд не звернув уваги на те, що оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом, зокрема в разі необхідності отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду. Тобто обов`язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд;

апеляційний суд не врахував, що грошові кошти в розмірі 1 362 грн були сплачені 10 січня 2023 року на рахунок НОМЕР_4, що підтверджується платіжним дорученням № 259730, і, як вказує Моторне (транспортне) страхове бюро України зазначені реквізити станом на день оплати - 10 січня 2023 року були опубліковані на сайті Судова влада України в розділі Полтавський апеляційний суд: Судовий збір;

аналіз матеріалів справи свідчить, що в оскарженій ухвалі суд зазначив про те, що кошти в розмірі 1 362 грн не надійшли, проте суд апеляційної інстанції не долучив до матеріалів справи інформації за результатом цієї перевірки. Тобто в справі відсутні відомості про те, що сплачені Моторним (транспортним) страховим бюро України як судовий збір за подання апеляційної скарги, за платіжним дорученням № 259730 від 10 січня 2023 року не були зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України;

суд апеляційної інстанції, до постановлення оскарженої ухвали, зобов`язаний був переконатися в тому, що сплачені Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно з платіжним дорученням № 259730 від 10 січня 2023 року грошові кошти в розмірі 1 362 грн не були зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема шляхом підтвердження такого факту інформацією з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

За таких обставин, колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Як наслідок, оскаржену ухвалу належить скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково; оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати; передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка підписана представником Сечком Сергієм Володимировичем, задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2023 року скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук