Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 619/3759/17

провадження № 61-20833св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б., від 19 травня 2020 року.

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 13 вересня 1997 року вона перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 листопада

2015 року у справі № 619/4224/15-ц. Під час шлюбу вони придбали предмети домашнього вжитку на загальну суму 703 тис. грн. Окрім зазначеного майна, ними були придбані наступні транспортні засоби: автомобіль Mercedes-Benz-2540L, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 875 тис. грн; автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 450 тис. грн; автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 250 тис. грн; автомобіль ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 250 тис. грн; автомобіль ГАЗ-69, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 150 тис. грн; автомобіль ГАЗ-М20, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 50 тис. грн, автомобіль КАМАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_7 , вартістю 240 тис. грн; автомобіль КАМАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 260 тис. грн; причіп Walve Oll до автомобіля Mercedes-Benz-2540L, вартістю 75 тис. грн; причіп саморобний, реєстраційний номер НОМЕР_9 , вартістю 26 тис. грн; прогулянкові судна «ТП-465», реєстраційний номер ДАП-1679-К, вартістю 260 тис. грн та «ТП-450», реєстраційний номер ДАП-1679-К, вартістю 200 тис. грн; автомобіль Мазда-3, який було викрадено у неї сином та продано у 2015 році, у зв`язку з чим Дергачівським РВ ГУ НП України в Харківській області відкрито кримінальне провадження. Всього було придбано транспортних засобів на загальну суму 3 086 000 грн.

Посилаючись на те, що сторони не дійшли згоди про порядок поділу вказаного майна, позивач, зменшивши позовні вимоги, просила суд визнати за нею право власності на наступне майно: автомобліь Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; телевізори Sharp з діагоналлю 48 дюймів та LG з діагоналлю 38 дюймів; стінку для вітальні; стіл обідній та шість стільців з натурального дерева; кухонний гарнітур; варильну поверхню; витяжку кухонну; диван шкіряний та шкіряне крісло; холодильник Samsung; спальню для гостей (диван, шафу); три кондиціонери; пральну машинку Samsung; душову кабінку; стіл журнальний; килим бежевий розміром 2х3 м; прихожу, всього - на суму 888 360 грн; стягнути з ОСОБА_4 на її користь компенсацію в розмірі 627 318 грн; припинити право власності

ОСОБА_4 на автомобілі Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Історія розгляду справи

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області

від 15 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 888 360 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 627 318 грн.Припинено право власності

ОСОБА_4 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 рокузалишено без змін.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У серпні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня

2018 року.

Заява обґрунтована тим, що судом здійснено поділ майна подружжя, зокрема, меблів та побутової техніки, вартість яких визначена на підставі звіту про оцінку майна № 1/01-2018, виконаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 .Вказував, що замовив рецензування зазначеного звіту та ним отримано рецензію суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 22 липня 2019 року, за висновком якої звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів і не може бути використаний. Зазначав, що рецензія на звіт про оцінку майна від 22 липня 2019 року містить нововиявлену обставину, яка є істотною для справи, не була і не могла бути відома на час розгляду справи та підтверджує, що звіт про оцінку майна не може бути доказом вартості майна, набутого сторонами під час шлюбу. При цьому, інших доказів вартості меблів та побутової техніки матеріали справи не містять. Наголошував на тому, що оскільки звіт про оцінку майна не може бути використаний як доказ вартості майна, невірним є й розрахунок вартості спільного майна та розміру грошової компенсації за транспортні засоби. Зазначав, що рішенням суду першої інстанції припинено право власності позивачки на автомобілі та транспортні засоби, перелічені в описовій і мотивувальній частинах рішення, та присуджено їй грошову компенсацію без внесення коштів на депозитний рахунок суду, крім того, не зазначено, що вказане майно залишається у його власності.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив скасувати заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року, у складі судді Калмикової Л. К., заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено частково.Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль

ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 668 200 грн. Припинено право власності ОСОБА_4 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані заявником відомості в рецензії на звіт про оцінку майна № 1/01-2018, виконаної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.При проведенні оцінки вказаного майна експертом особисто не оглядалось оцінюване майно, звіт про оцінку майна № 1/01-2018 виконаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 лише на підставі адвокатського запиту, а квитанцій та чеків на придбання спірного майна сторонами в період шлюбу позивач не надала.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Дергачівського районного суду Харківської області

від 01 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рецензія звіту про оцінку майна від 22 липня 2019 року, на яку ОСОБА_4 посилався як на нововиявлену обставини, є новим доказом, який ним отримано вже після прийняття постанови суду касаційної інстанції від 29 травня 2019 року. Апеляційний суд зазначив, що неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, не свідчить про наявність нововиявлених обставин, а тому і не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. ОСОБА_4 мав право звернутись з відповідним запитом до рецензента в порядку

статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» протягом розгляду справи судами трьох інстанцій, однак таким правом не скористався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму

права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду

від 19 лютого 2020 року у справі № 915/2631/12, від 06 березня 2019 року

у справі № 755/21917/14-ц, від 27 березня 2019 року у справі

№ 761/22804/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 200/9663/16-ц,

від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012, від 18 грудня

2019 року у справі № 359/4291/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень ухвалювати рішення за результатами розгляду заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ухваленого судом першої інстанції.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 13 вересня 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 листопада 2015 року.

У період шлюбу сторони придбали майно, яке складається з транспортних засобів, предметів домашньої обстановки та вжитку, згоди щодо поділу якого вони не досягли.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області

від 15 березня 2018 року, з урахуванням ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 23 березня 2018 року про виправлення описки, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 28 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 888 360 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 627 318 грн. Припинено право власності ОСОБА_4 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Постановою Верховного Суду від 20 травня 2019 року заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 рокузалишено без змін.

22 липня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 складено рецензію на звіт про оцінку майна № 1/01-2018, виконаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 .

Згідно висновку рецензента, виконавцем звіту про оцінку майна

№ 1/01-2018 не обґрунтовано вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; не зібрані вихідні дані та інша інформація, яка необхідна для оцінки майна; оцінювачем не застосовано в повному обсязі під час оцінки майна методичні підходи, методи та оціночні процедури. Загальний висновок рецензента - звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів і не може бути використаний.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає з огляду на наступне.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18), від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 03 липня 2019 року

у справі № 200/9663/16-ц(провадження № 61-40582св18) за результатами тлумачення вказаних вище норм дійшов висновку, що ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без задоволення заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив порушення порядку вирішення вказаного процесуального питання та вийшов за межі своїх повноважень, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи належить врахувати наведене та взяти до уваги, що у випадку встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК Українипідстав для скасування рішення у зв`язку з новоявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд судового рішення, має повноваження постановити ухвалу про відмову у задоволені такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України), отже апеляційний суд в межах своїх повноважень наділений компетенцією скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, і направити справу для розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання щодо розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Також суд апеляційної інстанції наділений правом за результатами апеляційного перегляду скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення по суті спору.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 рокускасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович