Постанова

Іменем України

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 2-1043/11

провадження № 61-1235св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,

Стрільчука В. А.,

учасники справи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Надра»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2011 року стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 065 050,77 грн та по 850,00 грн судового збору з кожного.

Виконавчі листи, видані на підставі зазначеного рішення суду, перебували на примусовому виконанні у Новоград-Волинському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження завершено, проте рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2011 року не виконане, боржники не сплатили суму боргу.

Між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» 30 квітня 2020 року укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором та договором поруки.

На підставі викладеного заявник просив суд замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ КБ « Надра» на його правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 2-1043/11 про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2008 року № 389/МК/2008-840 у розмірі 2 065 050,77 грн та по 850,00 грн судового збору з кожного.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області ухвалою від 06 квітня 2021 року заяву задовольнив.

Замінив сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» щодо примусового виконання виконавчих листів за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 2-1043/11 від 13 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2008 року № 389/МК/2008-840 у солідарному порядку у розмірі 2 065 050,77 грн та по 850,00 грн судового збору з кожного.

Суд першої інстанції виходив з того, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статтей 512 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На ухвалу місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Житомирський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким задовольнив заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Замінив стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступником - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у виконавчих листах, виданих у справі № 2-1043/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, зазначена обставина була одним із доводів його апеляційної скарги, що відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цієї статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Виконавче провадження у цій справі завершене, однак стягувач не позбавлений можливості повторно пред`явити виконавчі листи до виконання.

У такому випадку особа, яка є правонаступником позивача/стягувача та бажає набути й реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу, вправі ставити питання про заміну стягувача у виконавчому документі у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 442 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну сторони виконавчого провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимог, оскільки замінив стягувача не у виконавчому провадженні, а у виконавчих листах.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 дійшла висновку про те, що за відсутності відкритого виконавчого провадження підстав для заміни стягувача немає.

Вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження суперечать висновкам викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 29 серпня 2008 року ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 389/МК/2008-840 на 210 000,00 дол. США.

На забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань цього ж дня банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2011 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 065 050,77 грн та по 850,00 грн судового збору з кожного.

На підставі зазначеного рішення Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 16 березня 2012 року видані виконавчі листи, які перебували на примусовому виконанні у Новоград-Волинському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Житомирській області.

Постановою державного виконавця від 15 червня 2017 року виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором та судового збору повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови державного виконавця від 27 грудня 2017 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором та судового збору повернуто на підставі пункту 3 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» 30 квітня 2020 року уклали договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором та договором поруки.

На підтвердження факту сплати коштів за цим договором заявник надав суду платіжне доручення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З огляду на частину третю статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво після постановлення судового рішення неодноразово перебувало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

У пунктах 73-74 постанови від 3 листопада 2020 року (справа № 916/617/17 провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про застосування норми права у подібних відносинах, а саме про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Пункти 8.8, 8.9 постанови від 18 січня 2022 року (справа № 34/25, провадження № 12-69гс21) Великої Палати Верховного Суду також містять висновки застосування норми права у подібних відносинах, а саме у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документу стягувачеві та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом Державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно з строком пред`явлення виконавчого документу до виконання…

У пунктах 9 - 11 постанови від 8 лютого 2022 року (справа № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду також сформувала висновки про застосування норми права у подібних відносинах про те, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відтак Велика Палата Верховного Суду вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Відтак визначено коло обставин, що підлягають з`ясуванню під час вирішення подібних справ.

З рішеннями судів попередньої інстанції погодитися не можна, оскільки ані сам заявник, ані суди попередніх інстанцій не визначилися із предметом судового розгляду, характером правовідносин між сторонами на нормами права, що їх регулюють.

Заявник у березні 2021 року подав до суду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Проте, у прохальній частині заяви не визначив конкретно, яку процесуальну дію необхідно вчинити - замінити сторону у виконавчому провадженні чи стягувача у виконавчому листі, адже це відмінні за своїм змістом процесуальні дії, що вчинюються за відмінних умов (а. с. 1-2).

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції здійснив заміну вибулого стягувача у виконавчому провадженні (а. с. 32-34 ).

Надалі, скасовуючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції у свою чергу задовольнив заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну сторони виконавчого провадження, вийшов за межі вимог заявника одночасно замінивши сторону у виконавчих листах.

При вирішенні справи суди попередніх інстанцій не з`ясували, яку саме процесуальну дію та з якою метою має намір вчинити заявник, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та чи не переривався він у встановленому законом порядку, чи вирішувалось питання про закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконанням зобов`язання боржником (добровільно/примусово), тобто, чи виконано зобов`язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача, оскільки не можна замінити стягувача при відсутності зобов`язання.

Крім того, із даних Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», як правонаступник ПАТ КБ «Надра», зверталось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у іншій справі № 2-1042/11, про те, суди попередніх інстанцій не перевірили наявність чи відсутність відкритого зведеного виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у зазначеній справі та справі, яка переглядається.

З огляду на наведене, касаційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Зважаючи на наведене Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

На підставі пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З огляду на частину третю статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду необхідно уточнити зміст заявлених вимог і з`ясувати, яку саме процесуальну дію та з якою метою має намір вчинити заявник, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та чи не переривався він у встановленому законом порядку, чи вирішувалось питання про закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконанням зобов`язання боржником (добровільно/примусово), тобто, чи виконано зобов`язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача, оскільки не можна замінити стягувача при відсутності зобов`язання, не перевірити наявність чи відсутність відкритого зведеного виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у справі № 2-1042/11 та справі, яка переглядається № 2-1043/11.

При цьому, Верховним Судом взято до уваги тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук