Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 19.02.2019 року у справі №311/1841/18 Ухвала КЦС ВП від 19.02.2019 року у справі №311/18...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 311/1841/18

провадження № 61-2941св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство "ММК",

представник позивача - Кучеренко Оксана Павлівна,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В., від 23 січня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року фермерське господарство "ММК " (далі - ФГ "ММК", фермерське господарство) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Позовна заява ФГ "ММК" мотивована тим, що 30 березня 2018 року між фермерським господарством та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки № 30 / 03 /18, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2018 року та згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер, НОМЕР_1, для ведення особистого сільського господарства, щознаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), загальною площею 43,3982 га. Вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 Наприкінці лютого 2018 року було виявлено, що ОСОБА_2 вищевказана земельна ділянка була виорана та засіяна озимою пшеницею, однак жодних договорів чи документів, які б надавали право користування цією ділянкою, у нього немає. 02 березня 2018 року ОСОБА_5 письмово звернулася до ОСОБА_2 з вимогою припинити порушення прав власника земельної ділянки та звільнити вказану земельну ділянку, але такі дії не дали позитивного результату. 20 березня 2018 року ОСОБА_2 направив на адресу ОСОБА_4 листа. 12 квітня 2018 року представник ФГ "ММК" звернувся із заявою до начальника Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області з проханням провести обстеження земельної ділянки, кадастровий номер № НОМЕР_1, загальною площею 43,3982 га. 25 квітня 2018 року у присутності сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_6, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О. було здійснено виїзд на вищезазначене поле, проведено огляд земельної ділянки та встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2, за відсутності у останнього рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду), про що свідчить акт обстеження земельної ділянки від 25 квітня 2018 року № 179/0/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18. Такими чином, у результаті проведеного обстеження було виявлено самовільне використання ОСОБА_2 земельної ділянки, після чого, 27 квітня 2018 року, відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення № 179/0/92-18-ДК/0052П/07/01/-18 за статтею 53-1 КУпАП та пункту б частини 1 статті 211 ЗК України. 14 травня 2018 року постановою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Площа самовільного зайняття земельної ділянки, а саме: засіяння озимою пшеницею відповідно до план-схеми, виконаної інженером-землевпорядником ОСОБА_6, складала 36,1145 га. 25 квітня 2018 року представником ФГ "ММК" також було подано заяву до правоохоронних органів про порушення кримінального провадження з приводу самовільного зайняття земельної ділянки, яку зареєстровано за № 1495, та оскільки працівниками поліції не було здійснено виїзду на вищезазначене поле для огляду. 08 травня 2018 року порушено кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018081190000262 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України. 14 травня 2018 року представника ФГ "ММК" було залучено до кримінального провадження, як представника потерпілого. Згідно розрахунку, здійсненого на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, склала 138 823,65 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ФГ "ММК" просило суд зобов'язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 36,1145 га, кадастровий номер № НОМЕР_1, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, усунути перешкоди для подальшої діяльності позивача, стягнути з ОСОБА_2 на користь ФГ "ММК" шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 138 823,65 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області, у складі судді Сидоренко Ю. В., від 25 вересня 2018 року ФГ "ММК" відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивоване безпідставністю та недоведеністю заявлених позовних вимог, зокрема не доведено самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки ОСОБА_4, а також розмір завданої шкоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ФГ "ММК".

Усунуто перешкоди ФГ "ММК" шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 36,1145 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ФГ "ММК" шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 138 823,65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд не врахував належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Апеляційний суд, переоцінивши докази у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У лютому 2019 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року та залишити в силі рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно не з'ясовано обставини справи. Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд не врахував недоведеність вини заявника у самовільному зайнятті спірної земельної ділянки, зокрема те, що постанову, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, скасовано. Разом з цим, акт обстеження земельної ділянки за № 179/0/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 від 25 квітня 2018 року було складено за відсутності заявника. Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О., не може прийматись до уваги, оскільки його складено не уповноваженою особою. Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичними та фізичними особами, здійснюється територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000 року № 1619, проте, постанова Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000 року № 1619 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 109, а іншого нормативно-правового акту, яким врегульовано порядок проведення розрахунку розміру шкоди, не прийнято. Таким чином, порядок проведення розрахунку розміру шкоди законодавчо не врегульовано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

15 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ФГ "ММК" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Представник ФГ "ММК" - Кучеренко О. П. у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 43,3982 га, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 115791790, сформованим 01 березня 2018 року реєстратором виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Горпинич С. С. (а. с.11-12).

30 березня 2018 року між ОСОБА_4 та ФГ "ММК" було укладено договір оренди землі, за яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 43,3982 га, строком на 10 років, орендна плата становить 1000,00 грн, яка вноситься у строк до 25 грудня поточного року (а. с.106-108).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 30 березня 2018 року ОСОБА_4 передала, а ФГ "ММК" прийняло в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 43,3982 га, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер № НОМЕР_1, для ведення фермерського господарства (а. с.109).

04 квітня 2018 року вказаний договір оренди зареєстрований реєстратором виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Горпинич С. С., про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 25644540 від 04 квітня 2018 року (а. с.13).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки за № 179/0/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 від 25 квітня 2018 року, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О., у присутності інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_6, проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 43,3982 га, кадастровий номер № НОМЕР_1 за межами населеного пункту Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, та за результатами візуального обстеження встановлено, що земельна ділянка площею 43,3982 га з кадастровим номером № НОМЕР_1, частково оброблена (згідно заяви ФГ "ММК") ОСОБА_2 та самовільно засіяна орієнтовно озимою пшеницею, за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Площа самовільного зайняття земельної ділянки, а саме: засіяння озимою пшеницею, відповідно до план-схеми, виконаної інженером-землевпорядником ОСОБА_6, складає 36,1145 га. Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір заподіяної шкоди становить 138 823,65 грн (а. с.18-22).

27 квітня 2018 року інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 179/0/92-18-ДК/0052/П/07/01/-18 відносно ОСОБА_2 за статтею 53-1 КУпАП та пункту "б" частини 1 статті 211 ЗК України (а. с.23-25).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14 травня 2018 року за № 179/0/92-18-ДК/0047/По/08/01/-18, винесеної інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О., ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн (а. с.50-53).

Рішенням від 09 липня 2018 року № 179/0/92-18ДК/0003/РПО/02/01/-18, прийнятим заступником державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області, заступником начальника - начальником управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бутенко Б. О. скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 14 травня 2018 року за № 179/0/92-18-ДК/0047По/08/01/-18, винесену інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О., у зв'язку із тим, що у діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення (стаття 197-1 КК України), враховуючи розмір заподіяної шкоди (а. с.69-70).

Постановою слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Анисименко Ю. В. від 14 травня 2018 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018081190000262 від 08 травня 2018 року за заявою представника ФГ "ММК" ОСОБА_9, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, в якості представника потерпілого залучено ОСОБА_9 (а. с.56).

Відповідно до технічного завдання на виконання робіт, затвердженого 28 вересня 2017 року головою обслуговуючого кооперативу "Гелион" (далі - ОК "Гелион") ОСОБА_10 та погодженого 28 вересня 2017 року ФОП ОСОБА_11 (а. с.71), пояснювальної записки за підписом інженера-землевпорядника ОСОБА_11 щодо встановлення ОК "Гелион" меж земельної ділянки (кадастровий номер № НОМЕР_1) загальною площею 43,3982 га для ведення особистого селянського господарств, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, (а. с. 72-73) та рішення голови ліквідаційної комісії ОК "Гелион" Яровенко С. В. від 19 грудня 2017 року, передано члену кооперативу ОСОБА_4 наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 12,6458 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, балансова вартість - 7 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 42,7864 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, балансова вартість 22 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 49,9967 га, кадастровий номер - НОМЕР_4, балансова вартість 25 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 66,0442 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, балансова вартість 34 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 43,3982 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, балансова вартість 22 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 42,7864 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, балансова вартість 22 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 42,8685 га, кадастровий номер НОМЕР_6, балансова вартість 22 000,00 грн, земельну ділянку загальною площею 40,0987 га, кадастровий номер - НОМЕР_7, балансова вартість 21
000,00 грн
(а. с.74).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених статті 81 ЦПК України.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок); Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (далі - Методика)).

Проте, норми вказаних актів, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють права та обов'язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статтею 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відшкодування шкоди у зв'язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків, заподіяної шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених Законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов'язок довести, що вона не є абстрактною, а дійсно завдана у результаті протиправних дій відповідача.

Згідно пункту 7 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000 року № 1619.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000 року № 1619, втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 109 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Виходячи з системного аналізу правових норм, колегія суддів зазначає, що підставою для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу є матеріали обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до чинного законодавства (акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення, план кадастрової зйомки земельної ділянки та ін. ), а також інші докази, які підтверджують реальний розмір завданої шкоди.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог у частині усунення перешкод та звільнення земельної ділянки, апеляційний суд із урахуванням вказаних норм матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, правильно виходив із того, що відповідачем не спростовано факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки (постанова від 14 травня 2018 року № 179/92-18-ДК /0047По/08/01/-18; рішення від 09 липня 2018 року заступника начальника - начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бутенко Б. О.; акт обстеження земельної ділянки №179/о/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 від 25 квітня 2018 року, складений державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О.).

Відповідач не надав доказів, які б підтверджували правомірність користування спірною земельною ділянкою.

Статтею 156 ЗК України визначено, шо власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що складений головним спеціалістом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю. О. розрахунок розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди на суму 138
823,65 грн
, за відсутності доказів того, що ФГ "ММК" зазнало реальних збитків внаслідок дій відповідача, відповідає вимогам статтей 22, 1166 ЦК України, статті 156 ЗК України. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок засіяння відповідачем спірної земельної ділянки озимою пшеницею для позивача, який набув право користування земельною ділянкою у квітні 2018 року, настали негативні наслідки. Позивач не довів розміру неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки або погіршення стану земельної ділянки. Власник земельної ділянки, який передав позивачу в оренду земельну ділянку, засіяну озимою пшеницею, вимог до відповідача не заявляв.

З урахуванням наведеного, постанова суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, підлягає скасуванню із залишенням у цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 413 ЦПК України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи у частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства "ММК" шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 138 823,65 грн скасувати.

Залишити у цій частині в силі рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року.

В іншій частині постанову Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С.

Ф. Хопта
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст