Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.12.2019 року у справі №457/267/17

Постанова

Іменем України

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 457/267/17

провадження № 61-21804св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М.

Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Трускавецька міська рада,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - Дрогобицька місцева прокуратура в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Позов мотивований тим, що рішенням Трускавецької міської ради № 513 від 24 грудня 2009 року "Про вилучення та надання земельних ділянок" ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,0054 га.

Рішенням Трускавецької міської ради № 572 від 27 травня 2010 року "Про поновлення термінів оренди земельних ділянок" термін дії договору оренди поновлено.

05 липня 2010 року між ОСОБА_1 та Трускавецькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,054 га терміном на три роки. Цільове призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення - для іншої комерційної діяльності (влаштування автозупинки з торговим кіоском). Договір оренди зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №
041044600054.

05 лютого 2014 року на підставі рішення Трускавецької міської ради № 558 від 15 серпня 2013 року укладено додаткову угоду № 98, якою поновлено термін дії договору оренди до 05 липня 2017 року.

Право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4656286, кадастровий номер 4611500000:07003:0061, площа 0,0054 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

ОСОБА_1 за власні кошти на орендованій земельній ділянці збудувала нежитлову будівлю площею 43,2 кв. м. Також облаштувала поруч з нежитловою будівлею автозупинку для потреб мешканців міста з легких металевих конструкцій на вільній від забудови земельній ділянці.

В технічному паспорті зазначено, що нежитлова будівля зведена самовільно.

Просила визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю загальною площею 43,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 4611500000:07003:0061.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 29 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю загальною площею 43,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 4611500000:07003:0061.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач зверталася до компетентного органу із питанням узаконення самочинного будівництва, однак їй було відмовлено у вирішенні даного питання, при цьому забудова земельної ділянки на АДРЕСА_1 здійснена в межах її цільового призначення відповідно до законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що самочинне будівництво спірного нерухомого майна здійснено без порушення будівельних і технічних норм, доказів того, що таке будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб та що таким будівництвом порушені санітарно-технічні вимоги чи правила експлуатації під час розгляду справи не здобуто.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради задоволено.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 листопада 2017 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майн відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надала суду доказів про те, що зверталася до органу державного архітектурно-будівельного контролю з повідомленням про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, позивач зверталась до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради Львівської області з декларацією про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, однак відділом державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради Львівської області зареєстровано відмову реєстрації декларації про готовність до експлуатації вищевказаного об'єкта будівництва.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач зверталася до компетентного органу із питанням узаконення самочинного будівництва, однак їй було відмовлено у вирішенні даного питання, при цьому, дії відповідного органу з підстав відмови в прийнятті в експлуатацію такого об'єкта, у порядку адміністративного судочинства не оскаржувала.

Згідно листа Трускавецької міської ради від 16 квітня 2018 року № 18/29-941/3 містобудівні умови та обмеження ОСОБА_2 на забудову земельну ділянки площею 0,0054 га. на АДРЕСА_1, не видавались, поштова адреса не присвоювалась.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не була повідомлена про час та місце розгляду справи, судові повістки та копію постанови Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року не отримувала. Копію оскарженої постанови отримав представник ОСОБА_1 20 листопада 2019 року. Прокурор не зазначив, а апеляційний суд не обґрунтував підстави для представництва прокурором в суді Трускавецької міської ради та Департаменту ДАБІ у Львівській області. Судами не встановлено порушення позивачем прав інших осіб.

Аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 457/267/17, витребувано справу з суду першої інстанції.

У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 457/267/17 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги з таких підстав.

Частиною 3 статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених Частиною 3 статті 368 ЦПК України.

Відповідно до частин 3 -7 статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених частин 3 -7 статті 128 ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити з повідомленням учасників справи.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2018 року справу призначено до розгляду на 13 вересня 2018 року 11 год. 45 хв. з повідомленням сторін.

Судова повістка на ім'я позивача про розгляд справи 13 вересня 2018 року була повернута з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (арк. спр. 141).

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 25 жовтня 2018 року на 11 год. 00 хв.

Позивач викликалась до суду через повідомлення, опубліковане на офіційному веб-сайті апеляційного суду Львівської області 14 вересня 2018 року (арк. спр. 147).

Судова повістка на 25 жовтня 2018 року була отримана позивачем 21 вересня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 148).

У зв'язку з ліквідацією апеляційного суду Львівської області справа № 457/267/17 була передана Львівському апеляційному суду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду на 10 год. 30 хв. 09 квітня 2019 року з викликом сторін.

Судова повістка на ім'я позивача про розгляд справим 09 квітня 2019 року була повернута "за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 159).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507 цс 18) зроблено висновок, що "приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду".

У постанові апеляційного суду зазначено, що заяву про зміну свого місця проживання позивач не подавала, протягом строку зберігання поштового відправлення не заявилася за отриманням поштового відправлення, кореспонденція повернута на адресу суду. В свою чергу, повідомлення про час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному сайті Львівського апеляційного суду у списку справ призначених до розгляду на 09 квітня 2019 року.

Відповідно до частин 11 , 12 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Враховуючи, що в матеріалах справи були наявні відомості щодо місця проживання (перебування) позивача, повідомлення про розгляд справи, призначений на 09 квітня 2019 року, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не є належним.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 401 ЦПК України при попередньому розгляді справи суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 , частини 4 статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

В касаційній скарзі позивач зазначила, що вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Висновки Верховного Суду

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401,409,416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов