Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.10.2019 року у справі №755/19476/17

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 755/19476/17

провадження № 61-17450св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальна організація "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунальної організації "Олександрівська клінічна лікарня м.

Києва" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року у складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунальної організації "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" (далі - КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва") про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що 20 жовтня 2017 року наказом виконуючого обов'язки головного лікаря КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" № 374/к йому оголошено догану у зв'язку з порушеннями, викладеними в акті від 17 липня 2017 року, а також порушеннями ведення медичної документації у відповідності до вимог наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2013 року № 435 та від 11 лютого 2016 року № 89.

ОСОБА_1 вважає зазначений наказ незаконним та необґрунтованим, оскільки відсутні порушення, які зазначені в акті експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" профільними фахівцями від 17 липня 2017 року.

Крім того, у нього не було відібрано письмові пояснення з приводу порушень, викладених у цьому акті. Проведення оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" профільними фахівцями було ініційовано за його відсутності та без його відома.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати наказ виконуючого обов'язки головного лікаря КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" № 374/к від 20 жовтня 2017 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо оголошення догани завідуючому відділення сателітного відділення діалізу ОСОБА_1 незаконним та скасувати.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано наказ виконуючого обов'язки головного лікаря КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" № 374/к від 20 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності незаконним.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суди виходили із того, що акт експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м.

Києва" профільними фахівцями, який став підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, містить лише посилання на недотримання вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11 лютого 2016 року № 89 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги пацієнтам з хронічною хворобою нирок V стадії із застосуванням гемодіалізу або перитонеального діалізу" та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2013 року № 435 "Про затвердження норм первинної облікової документації та інструкцій щодо її заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форм власності". Будь-які обґрунтування виявлених фактів порушень акт експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва профільними фахівцями не містить. Відповідачем не надано суду доказів обставин невиконання або неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Дніпровського районного суду м.

Києва від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин вимоги статей 139, 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а також не витребували медичну документацію для дослідження і підтвердження чи спростування факту наявності неналежного ведення медичної документації позивачем, також не допитали членів експертної комісії, якими за результатами перевірки було зафіксовано порушення, що стало підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" було дотримано процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та внаслідок цього застосовано дисциплінарне стягнення, витребувано від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що касаційна скарга КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року поновлено КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" строк на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року і витребувано із Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/19476/17.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

13 липня 2017 року головний лікар КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" Антоненко Л. П. звернулася до заступника директора Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 1491/01/01, в якому просила ініціювати перевірку та створити робочу групу з метою визначення якості та адекватності надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на ХХН 5 ступеня, які лікуються методом перитонеального діалізу, враховуючи численні звернення та скарги пацієнтів, які перебувають на лікуванні в сателітному відділенні діалізу лікарні.

Відповідно до окремого доручення від 13 липня 2017 року № 061-33 заступника директора Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гінзбург В. Г. доручено головному позаштатному спеціалісту з питань гемодіалізу ОСОБА_3 здійснити перевірку фактів, викладених у листі КО "Олександрівська клінічна лікарня м.

Києва" від 13 липня 2017 року № 1491/01/01, шляхом перевірки медичної документації пацієнтів із залученням фахівців Інституту нефрології Національної академії медичних наук України в термін до 19 вересня 2017 року.

Згідно з актом експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" профільними фахівцями від 17 липня 2017 року, робоча група діяла у складі: завідувача відділу нефрології та діалізу Державної установи "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України", доктора медичних наук ОСОБА_8; провідного наукового співробітника відділу еферентних технологій Державної установи "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України", старшого наукового спеціаліста, кандидата медичних наук ОСОБА_9; головного позаштатного спеціаліста з діалізу, директора Київської міської клінічної лікарні № 3, кандидата медичних наук ОСОБА_3; заступника головного лікаря КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" ОСОБА_4; завідувача відділення нефрології КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" ОСОБА_5; лікаря-нефролога Київської міської клінічної лікарні № 3 ОСОБА_6.

Зі змісту цього акта вбачається, що за даними експертизи медичної документації було визначено недотримання затверджених Міністерством охорони здоров'я уніфікованих протоколів спеціалізованої медичної допомоги з лікування методом перитонеального діалізу хворих на ХХН 5 ступеня та нераціонального застосування існуючих режимів лікування перитонеальним діалізом: необґрунтоване призначення розчинів ПД з високим вмістом глюкози (3,86 %) з перших днів ініціації діалізу, що призводить до передчасної втрати функції перитонеальної мембрани та необхідності застосування безглюкозних ПД-розчинів та/або переведення хворих на гемодіаліз; відсутність у медичній документації будь-якої згадки щодо необхідності призначення "Ексгранілу" (відсутні об'єктивні, лабораторні та клінічні дані, а саме вага пацієнта та її динаміка, резидуальна функція нирок, ультрафільтрація, наявність/відсутність ознак гіпергідратації); недотримання кратності ПД-обмінів (3 обміни на добу, один з яких - "Екстраніл"); відсутність даних моніторингу клініко-лабораторних показників адекватності перитонеального діалізу та вуглеводного обміну (розрахунок Кt\V (дози діалізу), тижневого СІСг; РЕТ - тесту, інформованої згоди пацієнтів); відсутні щомісячні протоколи огляду хворих, тоді як існуючі містять формальні записи, що перекликаються з попередніми (артеріальний тиск, частота дихання, частота серцевих скорочень, вага пацієнта однакові в усіх місячних протоколах); у більшості діалізних листів відсутній підпис хворих; призначення еритропоетин-стимулюючих засобів (ЕСЗ) без визначення показників обміну заліза, медична документація не містить обґрунтування та розрахунку дози ЕСЗ.

За результатами роботи експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" профільними фахівцями встановлено, що якість ведення медичної документації у відповідності до вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2013 року № 435 "Про затвердження норм первинної облікової документації та інструкцій щодо її заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форм власності", а також наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11 лютого 2016 року № 89 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги пацієнтам з хронічною хворобою нирок Vстадії із застосуванням гемодіалізу або перитонеального діалізу" є незадовільною, що може призвести до погіршення стану хворих, передчасної втрати функції перитонеальної мембрани та необхідності зміни модальності ниркової замісної терапії.

Враховуючи все вищезазначене, неможливо зробити висновок щодо доцільності призначення або відміни безглюкозного ПД-розчину вищевказаним пацієнтам.

Рішення:
1. Головному лікарю КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва": посилити контроль за веденням медичної документації; невідкладно прийняти рішення щодо дисциплінарного стягнення завідувачу сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" ОСОБА_1 та лікаря-нефролога сателітного відділення діалізу ОСОБА_7.2. Організувати та провести комісійний огляд вище зазначених пацієнтів з метою корекції лікування перитонеальним діалізом.

20 жовтня 2018 року виконуючим обов'язки головного лікаря КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" прийнято наказ № 374/к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.

11 вересня 2018 року головний лікар Київської міської клінічної лікарні № 3 Іващенко П. надав відповідь на запит адвоката ОСОБА_1 - Позичанюка К. І., відповідно до якої адміністрацією Київської міської клінічної лікарні № 3 не направлялись лікарі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в КО "Олександрівська клінічна лікарня м.

Києва" для участі у робочій групі для експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" 17 липня 2017 року.

Відповідно до листа директора Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу директора Державної установи "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України" від 14 липня 2017 року № 061-7729/04.02, метою відрядження фахівців інституту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 17 липня 2017 року до Олександрівської клінічної лікарні м. Києва було надання висококваліфікованої спеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам, що перебувають на лікуванні замісною нирковою терапією.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України передбачено застосування дисциплінарного стягнення органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.

Згідно з статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 грудня 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Пунктом 2.4 посадової інструкції завідувача сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва передбачено, що завідувач відділенням зобов'язаний організовувати та здійснювати постійний контроль за якістю обстеження, лікування і догляду та корекції схеми діагностики і лікування пацієнтів шляхом первинного (разом з лікуючим лікарем) огляду усіх хворих, які надійшли на стаціонарне лікування, щоденного (залежно від стану, - по декілька разів на день), планового огляду не менше 25 % хворих, які перебувають на лікуванні, з подальшим обговоренням результатів оглядів з лікуючими лікарями та результатів контрольних оглядів на лікарських нарадах; постійний аналіз якісних показників лікувально-діагностичного процесу у відділенні, а також постійне вивчення розбіжностей клінічних та поліклінічних, клінічних і патологоанатомічних діагнозів; контроль відповідності та своєчасності виконання лікарських призначень, методів лікування; контроль якості ведення медичної документації; ведення журналу дефектури діяльності відділення.

Згідно з пунктом 2.11 посадової інструкції завідувача сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва обов'язок контролювати якість ведення медичної документації, перевіряти достовірність статистичних даних щодо роботи лікарів та відділення в цілому.

Пунктом 2.15. посадової інструкції завідувача сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва передбачено обов'язок контролювати обґрунтованість призначення діагностичних обстежень, лікувальних і реабілітаційних заходів.

Відповідно до акта експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" робоча група діяла у складі: завідувача відділу нефрології та діалізу Державної установи "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України", доктора медичних наук ОСОБА_8; провідного наукового співробітника відділу еферентних технологій Державної установи "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України", старшого наукового спеціаліста, кандидата медичних наук ОСОБА_9; головного позаштатного спеціаліста з діалізу, директора Київської міської клінічної лікарні № 3, кандидата медичних наук ОСОБА_3; заступника головного лікаря КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" ОСОБА_4; завідувача відділення нефрології КО "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва" ОСОБА_5; лікаря-нефролога Київської міської клінічної лікарні № 3 ОСОБА_6.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до відповіді головного лікаря Київської міської клінічної лікарні № 3 на запит адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_10, адміністрацією Київської міської клінічної лікарні № 3 не направлялись лікарі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в Олександрівську клінічну лікарню м.

Києва для участі у робочій групі для експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва 17 липня 2017 року.

Також з листа директора Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу директора Державної установи "Інститут нефрології Національної академії медичних наук України" від 14 липня 2017 року № 061-7729/04.02 вбачається, що метою відрядження фахівців інституту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 17 липня 2017 року до Олександрівської клінічної лікарні м. Києва було надання висококваліфікованої спеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам, що перебувають на лікуванні замісною нирковою терапією.

Таким чином, матеріали цієї справи не містять доказів на підтвердження повноважень робочої групи профільних фахівців, які здійснювали перевірку та підписували акт експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні профільними фахівцями від 17 липня 2017 року.

Крім того, акт експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні профільними фахівцями від 17 липня 2017 року, на підставі якого відповідачем було видано наказ про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1, та акт експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні профільними фахівцями від 17 липня 2017 року, що знаходиться в Департаменті охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким було організовано здійснення перевірки, містять різні за змістом висновки.

Так, в акті експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні профільними фахівцями від 17 липня 2017 року, що знаходиться в Департаменті охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а. с. 125-127), висновок робочої групи профільних фахівців викладено у формі пропозиції: 1. Головному лікарю Олександрівської клінічної лікарні м. Києва підготувати подання до Департаменту охорони здоров'я м. Києва на розгляд питання щодо дисциплінарного стягнення завідувача сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва ОСОБА_1 та лікаря-нефролога ОСОБА_7.2. Організувати та провести комісійний огляд вищезазначених пацієнтів з метою корекції режиму лікування перитонеальним діалізом.

Тоді як в акті експертної оцінки медичної документації сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні профільними фахівцями від 17 липня 2017 року, що знаходиться в Олександрівській клінічній лікарні м. Києва (а. с. 15-17), висновок робочої групи профільних фахівців викладено у формі рішення, пункт 2-й якого співпадає з вищевикладеним, проте пункт 1-й є протилежним за змістом, а саме: головному лікарю Олександрівської клінічної лікарні м. Києва: посилити контроль за веденням медичної документації; невідкладно прийняти рішення щодо дисциплінарного стягнення завідувачу сателітного відділення діалізу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва ОСОБА_1 та лікаря-нефролога сателітного відділення діалізу ОСОБА_7.

В оскаржуваному наказі від 20 жовтня 2017 року містяться посилання на порушення, викладені в акті від 17 липня 2017 року, а також на порушення ведення медичної документації у відповідності до вимог наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2013 року № 435 та від 11 лютого 2016 року № 89.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 лютого 2016 року № 89 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги пацієнтам з хронічною хворобою нирок V стадії із застосуванням гемодіалізу або перитонеального діалізу" затверджено 3 уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги пацієнтам з хронічною хворобою нирок V стадії, які лікуються методом перитонеального діалізу.

Також вказано Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, забезпечити: розробку в закладах охорони здоров'я локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на підставі уніфікованих клінічних протоколів, затверджених пунктами 1-3 цього наказу; упровадження та моніторинг дотримання в закладах охорони здоров'я зазначених локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнта) при наданні медичної допомоги пацієнтам.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2013 року № 435 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо її заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форм власності", затверджено: форму первинної облікової документації № 003-4/о "Листок лікарських призначень"; форму первинної облікової документації № 003-5/о "Протокол переливання крові та її компонентів"; форму первинної облікової документації № 006/о "Журнал обліку збору ретроплацентарної крові"; форму первинної облікової документації № 014/о "Направлення на патологогістологічне дослідження"; форму первинної облікової документації № 025-3/о "Медична карта студента"; форму первинної облікової документації № 025-4/о "Талон на прийом до лікаря"; форму первинної облікової документації № 025-6/о "Талон амбулаторного пацієнта"; форму первинної облікової документації № 026/о "Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)"; форму первинної облікової документації № 030-1/о "Контрольна карта диспансерного нагляду за хворим на розлади психіки і поведінки та розлади психіки і поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин"; форму первинної облікової документації № 030-4/о "Контрольна карта диспансерного нагляду за хворим на туберкульоз та особою із груп ризику"; форму первинної облікової документації № 031/о "Книга запису викликів лікарів додому"; форму первинної облікової документації № 032/о "Журнал запису пологової допомоги вдома"; форму первинної облікової документації № 039-7/о "Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) функціональної діагностики"; форму первинної облікової документації № 039-9/о "Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) радіоізотопної діагностики"; Форму первинної облікової документації № 042/о "Карта хворого, який лікується в кабінеті лікувальної фізкультури"; форму первинної облікової документації № 043-1/о "Медична карта ортодонтичного пацієнта"; форму первинної облікової документації № 047/о "Журнал реєстрації функціональних досліджень"; форму первинної облікової документації № 049-1/о "Журнал реєстрації радіоізотопних досліджень"; форму первинної облікової документації № 051/о "Карта хворого, який підлягає лікуванню променевою терапією"; форму первинної облікової документації № 055/о "Карта обстеження дитини віком 0-17 років включно з незвичайною реакцією на вакцинацію (ревакцинацію) БЦЖ"; форму первинної облікової документації № 066-1/о "Статистична карта хворого, який вибув із психіатричного (наркологічного) стаціонару"; форму первинної облікової документації № 076/о "Санаторно-курортна карта для дітей віком 0-17 років включно"; форму первинної облікової документації № 077/о "Путівка № __ у дитячий санаторно-курортний заклад"; форму первинної облікової документації № 079/о "Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку".

Разом з тим, незважаючи на значний обсяг затвердженої вказаними наказами Міністерства охорони здоров'я України форм медичної документації та уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, обидва акти від 17 липня 2017 року, а також наказ про застосування дисциплінарного стягнення не містять вказівки на конкретні допущені порушення вищевказаних нормативних актів завідуючим сателітним відділенням діалізу ОСОБА_1.

Ураховуючи викладене, Верховний суд вважає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Доводи касаційних скарг є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд дав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, а тому підстави повторно відповідати на ті самі доводи відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Олександрівської клінічної лікарні м. Києва залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець